- •1.Філософія,її предмет та функції
- •2.Дохристиянські вірування українців
- •3.Соціальні протиріччя як основа розвитку суспільства
- •1.Історичні типи світогляду
- •2.Релігійне життя в Україні від хрещення Русі до Бродської унії
- •3.Спрямованість розвитку суспільства: прогрес і регрес
- •1.Цінність філософії для особи та суспільства
- •2.Релегійне життя в Україні від Брестської унії до 1917 року
- •3.Суспільні відносини як основа структури суспільства
- •1.Язичницькі вірування та культи
- •2.Філософська думка Київської Русі
- •3Логіка як наука про мислення
- •1.Основні течії філософської думки в Стародавньому Китаї
- •2.Філософія відродження в Україні
- •3.Суспільна свідомість та її структура
- •1.Релігійно-філософські течії Стародавньої Індії
- •2.Просвітництво в Україні
- •3.Аксіологія як наука про цінності
- •1.Іудаїзм-найдавніша монотеїстична релігія світу
- •2.Філософія Києво-Могилянській академії
- •3.Розвиток етичних уявлень в Стародавній Інді
- •1.Буддизм як світова релігія
- •2.Філософська думка в Київському та Харківському університетах
- •3.Становлення етичної свідомості в Стародавньому Киаї
- •2.Український романтизм 19 ст.
- •3.Антична етика
- •1.Ранньогрецька натурфілософія
- •2.Філософські ідеї в українській культурі на поч.20 ст.
- •3.Етичні погляди в епоху Середньовіччя та традиції Нового часу
- •1.Філософія епохи еллінізму
- •2.Українська філософія за радянських часів
- •3.Етичні пошуки в українській філософії
- •1.Пізньоантична філософія
- •2.Сучна українська філософія
- •3.Розвиток етичних поглядів у 20 ст
- •1.Основи християнського вчення.
- •2.Релігійне життя в Ураїні від 1917року до Другої світової війни
- •3.Основні етичні категорії:добро, зло,обов’язок,честь, справедливість,совість
- •2.Проаналізуйте категорії матеріальне та ідеальне
- •3.Сутність моралі,її структура та функції у житті людини і суспільства
- •1.Великий церковний розкол Християнської церкви
- •2.Філософська категорія буття
- •3.Найвищі моральні цінності людини
- •1.Основні принципи релігійно-філософського мислення Середньовіччя
- •2.Сучасний стан релігії в Україні
- •3.Предмет естетики.Етипи становлення естетики як науки
- •1.Проблема пізнання в Середньовічній філософії:містика, схоластика
- •2.Філософське поняття матері
- •3.Структура естетичної свідомості
- •1.Проблема співвідношення розуму та віри в Середньовічній філософії
- •2.Проблема походження людини
- •3.Еститичний смак та естетичний ідеал
- •1.Гуманізм епохи Відродження
- •2.Виникнення і природа свідомості.
- •3. Проблема творчого потенціалу людини
- •1.Філософія нового часу
- •2.Психічне відображення і його роль у формувані свідомості
- •3.Людина і суспільні відносини як об’єкт естетичної діяльності
- •1.Філософія епохи Просвітництва
- •2.Структура свідомості та її рівні
- •3.Естетична діяльність і мистецтво
- •2.Сутність та структура пізнавального процесу
- •3.Еститичні категорії гармонія і мрія
- •1.Філософська система Гегеля
- •2.Практика. Її функції
- •3.Еститичні категорії прекрасне і потворне
- •1.Виникнення і розвиток марксистської філософії
- •2.Філософські поняття науки
- •3.Естетичні категорії «трагічне» та «комічне»
- •1.Проблема раціонального і ірраціонального в зах.Філ.19ст.
- •2.Основні поняття логіки
- •3.Походження і сутність глобальних потреб сучасності.
- •3.Соціальні наслідки науково-технічної революції
- •1.Екзистенціальна філософія та її види.
- •2.Логічні операції з судженням.
- •3.Екологія та екологічні проблеми в Україні.
- •1.Психоаналіз і неофрейдизм
- •2.Специфіка розвитку суспільства
- •3.Напрями розвитку сучасної української філософії.
- •1.Еволюція західної релігійної філософії 20ст.
- •2.Основа взаємодії природи та суспільства.
- •3.Сучасні язичницькі культури
- •1.Розвиток зах.Нукової філ.20ст.
- •2.Роль географічного фактору в розвитку сусп.Геополітика.
- •3.Протистанські секти.
- •1.Філософські ідеї г.С. Сковороди
- •2.Проаналізуйте «золоте правило» моралі
- •3.Як співвідносяться філософські категорії «матерія» і «рух»
- •1.Як співвідносяться філ.Катег. «простір» і «час»
- •2.Вчому полягає специфіка наукового пізнання
- •3.Творчість як філ.Катег.
- •1.Проаналізуйте відмінності наукового та релігійного світогляду
- •2.Чому розвиток української філософії за радянських часів не був повноцінним
- •3.Дайте характеристику поняттям «об’єкт» та «суб’єкт» пізнання
- •1.Проаналізуйте ідеї Мілетської школи античної філософії
- •2.Як змінився світогляд людини в наслідок переходу від Середньовіччя до Нового часі.
- •3.Назвіть та проаналізуйте основні закони логіки
- •1.Чому світоглядні системи Стародавньої Індії та Китаю називають релігійно-філософськими?
- •2.Як змінилося ставлення до розуміння людини внаслідок поширення ідей психоаналізу?
- •3.За якими ознаками суспільні проблеми можна визначити як глобальні?
3.Еститичні категорії прекрасне і потворне
Прекрасне — центральна категорія естетики, в якій знаходять оцінку явища дійсності, твори мистецтва, які дають людині відчуття насолоди, втілюють у предметно-чуттєвій формі свободу і повноту творчих і пізнавальних сил і здатностей людини в усіх областях суспільного життя: трудовій, соціально-політичній, духовній та ін. Це найвища естетична цінність, яка збігається з уявленнями людини про досконалість або про те, що вдосконалює життя. Прекрасне — основна позитивна форма естетичного освоєння дійсності. В ній знаходить своє безпосереднє відображення естетичний ідеал. Найбільш близькі за значенням поняття: гармонійне, досконале, краса, гарне, вродливе, яскраве.
В естетиці існує декілька моделей розуміння прекрасного:
1. Прекрасне розуміють як втілення Бога (абсолютної ідеї) у конкретних речах чи явищах.
2. Прекрасне не є чимось об'єктивним. Джерелом та витоком прекрасного є сама людина, її свідомість.
3. Прекрасне — це природний прояв об'єктивних якостей явищ дійсності, найбільш близький до їх природних особливостей.
4. Прекрасне — це співвідношення об'єктивних особливостей життя з людиною як мірою краси.
Потворне — антипод, протилежність прекрасного. Це категорія пов'язана з оцінкою тих явищ, які викликають людське обурення, незадоволення внаслідок дисгармонії і відображає неможливість або відсутність досконалості. Отже, якщо людина впізнає втілені в життя свої ідеальні уявлення про дійсність або те, що сприяє її вдосконаленню, то вона сприймає такі явища як прекрасні, а якщо зустрічаються з розпадом життя, з зовнішньою або внутрішньою дисгармонією, то це оцінюється як потворне. Тому прекрасне — найвища позитивна естетична цінність, а потворне — негативна естетична цінність.
БІЛЕТ№24
1.Виникнення і розвиток марксистської філософії
К.Маркс вваж засновником діалектричного матеріалізму-джерело розвитку як матеріального світу так і суспільства, внутрішні протиріччя.
Розвиток суспільної історії Маркс розглядав як класову боротьбу за приватну власність на засоби виробництва та експлуатацію людини людиною. Він пропонував побудувати нове суспільство вищої соц.справедливості-комунізм, в якому б була лікв.приватна власність і кожна людина була б забезпечена необ кількістю матер благ.
2.Філософські поняття науки
В 20ст.наука перетворилася на визначальний чинник сусп. життя. У філософії сформувався рух, який всіляко підкреслював позитивні риси наукового прогресу і отримав назву сцієнтизм.єВпершеп цей напрямок почав розробляти францфіл О.Кант, який в кінці 19ст.заснував філ.вчення позитивізм, за яким справжнє знання може бути лише науковим, тому і філософія повинна стати науковою-розробляти методологію наукового пізнання, війти до складу науки. Окремо філософії не повинно існувати.
В 20-30х роках 20ст в Європі та США вин.неопозитивізм або логічний позитивізм.
Представники:М.Шлік,Л.вінгенштейн,Б.Рассел.
Основні ідеї:Завдання філософії встановити відповідальність конкретним фактом, для цього необх.верифікуація(істина)-перевірка наукових теорій на їхню відповідальність конкретним фактом.
Завдання філософії:розробка точної термінології і дотримання матеріальної логіки, але зясувалося,Є що існують теорії, які не можна співвіднести з реальними фактами.
В 70х роках20ст виникла течія, яка отримала назву постпозитивізм(пізній позитивізм).
Представники:Т.Кун,Л.Фейєрбенд.
Розглядали науку як досить складне явище, на яке чинять впливи і особливості вчених і політичні події, культурні процеси і тому подібне.
Вирішальну роль в розвитку науки належить людині та її потребам.