10
У 1753 р. було заборонено викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії, яка готувала проповідників вищого духовенства. І далі на цілі століття конфесійний стиль був вилучений з контексту української мовою. З того часу з невеликою перервою (1918-1928 р.) і аж до проголошення України незалежною соборною державою конфесійний стиль з відомих причин не мав можливостей для вільного розвитку на етнічних українських територіях.
Однак розвиток нової української літературної мови, зокрема її художнього стилю, на початку XIX ст. з'являється український переклад Євангелія Маркіяна Шашкевича. поширюються українською мовою псалми, Псалтир.
У 30-х - на початку 40-х років українська мова широко використовувалася як культова. Після ліквідації в Україні комуністичним режимом греко -католицької церкви конфесійний стиль української мови функціонував тільки за кордоном, де були українські релігійні громади. Там видавалися катехізиси, молитовники, проповіді і послання, а в 1962 р. вийшла українською мовою Біблія у перекладі Івана Огієнка. Поширеними нині в Україні є переклад Біблії І. Хоменка та переклад Четвероєвангелія Л. Герасимчука.
Сфера поширення конфесійного стилю - культові установи: церкви, монастирі, скити, теологічні навчальні заклади, молитовні будинки, релігійні громади, віруючі родини.
Головне призначення конфесійного стилю - допомагати віруючим у спілкуванні їхнії душ з Богом, зберігати і продовжувати культові ритуали,
об'єднувати віруючих одним почуттям щиросердної віри в Бога.
До основних мовних стильових (стилетворчих) засобів конфесійного стилю належить маркована лексика, яку в національній літературній мові називають конфесійною, або біблійною. Це стилістеми Ісус, Різдво,