Методика проведення практичного заняття

На першому занятті викладач проводе інструктаж з техніки безпеки (якщо є такі умови), що відзначається у журналі викладача підписом студента.

Після перевірки присутніх викладач проводе письмовий вхідний контроль базових знань (додається набір з 15 тестів згідно кількості студентів: на десяток, підгрупу, групу). (Додаток 1 до методичної розробки та трафарети для перевірки вірних відповідей).

Далі викладач проводе розподіл студентів для курації хворих та визначає їх задачі.

№	Завдання	Вказівки студентам викладача	Примітка викладача для студентів
1.	Провести курацію хворого з ожирінням та поєднаної патологією внутрішніх органів, оцінити результати обстеження, написати клінічний діагноз, план обстеження та лікування (з випискою рецептів)	У ході обстеження виявити: Ознаки патології внутрішніх органів (клінічні і додаткові) Наявність ознак порушення ліпідного обміну Характерні для ожиріння та поєднаної патології внутрішніх органів зміни в аналізах, при ЕКГ, рентгендослідженні, ЕхоКГ	Звернути особливу увагу на термін існування виявлених скарг і об'єктивних даних, перебіг захворювання, зв'язок ожиріння та патології внутрішніх органів

Викладач працює згідно з планом організації заняття, наприкінці проводе вихідний контроль знань. Набір матеріалів для вихідного контролю додається (ситуаційні та клінічні задачі, рентгенівські знімки, тести та ін.).

Перед закінченням заняття викладач підводе його підсумки з оцінкою кожного студента та оголошує тему наступного заняття.

Форми і методи самоконтролю

Тестові завдання

1. До факторів ризику серцево-судинних захворювань належать:

   1. Рівень глюкози плазми натще 5,6-6,9 ммоль/л.

   2. Порушений тест толерантності до вуглеводів.

   3. Вживання спиртних напоїв.

   4. Відсутність замісної гормональної терапії в жінок.

2. Факторами ризику серцево-судинних захворювань є такі показники ліпідограми:

   1. Загальний холестерин більше 5.0 ммоль/л.

   2. Загальний холестерин більше 6,2 ммоль/л.

   3. Тригліцериди більше 1,7 ммоль/л.

   4. Тригліцериди більше 1,2 ммоль/л.

3. Порушення толерантності до глюкози це:

   1. Рівень глюкози через 2 години після їжі 7,8-11,0 ммоль/л.

   2. Рівень глюкози через 2 години після їжі більше 6.1 ммоль/л.

   3. Випадково виміряний рівень глюкози більше 11,1 ммоль/л.

4. Площа вісцеральної жирової тканини за даними КХ, що асоціюється з метаболічними порушеннями:

   1. Більше 130 див2.

   2. Більше 100 див2.

   3. Більше 90 див2.

5. В основі розвитку метаболічного синдрому лежить:

   1. Інсулінорезистентність і компенсаторна гіперінсулінемія.

   2. Надмірне вживання жирної їжі.

   3. Спадковість на цукровий діабет.

6. До проявів метаболічного синдрому належати:

   1. Абдомінальне ожиріння.

   2. Артеріальна гіпертензія.

   3. Гіперурикемія.

   4. Дисліпідемія.

   5. Гіперестрогенія.

7. Крітерії метаболічного синдрому:

   1. Глюкоза натще більше 6,1 ммоль/л.

   2. Сечова кислота більше 400 ммоль/л.

   3. Холестерин ЛПНЩ менше 1,3 ммоль/л у жінок і менше 1,0 моль/л у чоловіків.

   4. Об'єм талії більше 102 див у чоловіків і більше 88 див у жінок.

   5. Тригліцериди більше 1,7 ммоль/л.

   6. Артеріальний тиск більше 130/85 мм рт. ст.

8. Маркерами ліпідної тріади при метаболічному синдромі є:

   1. Об'єм талії більше 90 див.

   2. Тригліцериди більше 2,3 ммоль/л.

   3. ЛПНЩ більше 2,5 ммоль/л.

9. Гіперінсулінемія сприяє:

   1. Стимуляції активності симпатичної нервової системи.

   2. Збільшенню активності РААС.

   3. Збільшенню рівня естрогенів у жінок.

   4. Збільшенню рівня креатиніну в плазмі.

10. Частота виникнення метаболічного синдрому збільшується при:

    1. Депресії.

    2. Шизофренії.

    3. Епілепсії.

11. Нормальні показники гліколізованого гемоглобіну (Нва1с):

    1. Менше 6,5%

    2. Менше 7,8%

    3. Менше 11,1%

12. Збільшення рівня гліколізованого гемоглобіну в крові асоціюється й з зростанням частоти:

    1. Інфаркту міокарда.

    2. Альбумінурії.

    3. Мікроангіопатії.

    4. Маси тіла.

    5. Ретинопатії.

13. До основних підходів у лікуванні метаболічного синдрому належати:

    1. Зменшення маси тіла.

    2. Зменшення вживання солі.

    3. Ліпідомодифікуюча терапія.

    4. Обмеження вживання рідини.

14. Переваги в лікуванні АГ при метаболічному синдромі слід віддавати:

    1. Бета-адреноблокаторам.

    2. ІАПФ.

    3. Блокаторам рецепторів до ангіотензину II.

    4. Моксонідину.

    5. Препаратам раувольфії.

15. Несприятливо впливають на вуглеводний обмін такі препарати:

    1. Індапамід.

    2. Моксонідин.

    3. Тіазидові діуретини.

    4. Дигідропіридинові антагоністи кальцію.

Ситуаційні задачі

Ілюстративній матеріал

1. Таблиці і слайди з класифікацією ожиріння.

2. Таблиці для визначеня індексу маси тіла.

3. Набір контрольних тестів і ситуаційних задач з еталонами відповідей.

Джерела інформації

Основні:

1. Внутрішні хвороби: Підручник / за ред.І.М.Ганджи, В.М.Коваленко. – К.; Здоров`я, 2002. – 992 с.

2. Маколкин В. И., Овчаренко С. И. Внутренние болезни: Руководство к практическим занятиям. 3-е изд. М.: Медицина, 1994 г. – 448 с.

3. Внутренние болезни / под ред. Ф. И. Комарова. М.: Медицина, 1990.

Додаткові:

1. Наказ № 436 від 03.07.2006МОЗ України

2. Диагностика и лечение болезней внутренних органов. Руководство для врачей. Под ред. Ф. И. Комарова. В 3-х томах. Т. 1. Изд. 2-е. М.: Медицина, 1996 г.

Програма самопідготовки студентів до теми

Вивчити:

• Класифікація ожиріння.

• Етіологія та патогенез ІХС, роль стенозувального атеросклерозу та спазму коронарних артерій в патогенезі різних форм ІХС.

• Клінічні прояви ожиріння та його наслідки. Методи діагностики.

• Принципи лікування і профілактики ожиріння.

Намалювати:

• Конституціональний тип ожиріння в залежності від полу.

Вміти:

• Ґрунтуючись на даних обстеження хворого провести оцінку індексу маси тіла та надати відповідні рекомендації.

Звернути увагу на використання сучасних методів діагностики при ожирінні, та визначення відповідної тактики лікування при ожирінні та його наслідках.

26. Особливості діагностики та лікування внутрішніх хвороб у літніх хворих

( 4 години )

Місце

Навчальна кімната, палати терапевтичного відділення обласного госпіталю інвалідів Великої Вітчизняної війни, кабінети дільничих лікарів поліклініці.

Мета

Оволодіти методиками особливостей діагностики, лікування, профілактики захворювань та реабілітації хворих похилого та старечого віку.

Професійна орієнтація студентів:

В Україні, як і в інших економічно розвинутих країнах, за останнії час відмічається відчутна тенденція що до прогресивного росту старіння людей і цей показник складає приблизно 27-32% серед усієї популяції населення. Однак, як окремий практикуючий лікар, так і уся система охорони здоров`я в наший країні, не дуже пристосовані що до особливостям надання медичної допомоги цьому контингенту хворих, так як проблемам геронтології і гериатрії надається дуже незначна увага у процесі вивчення цих важливих питань згідно навчальних програм медичних вузів та і у подальшому процесі удосконалення кваліфікації лікарів практичної медицини.

Базовий рівень знань і вмінь.

Студент повинен знати:

1. Анатомічні та фізіологічні процеси старіння.

2. Особливості процесів метаболізму у літніх людей.

3. Особливості психологічного стану у літніх людей.

4. Особливості перебігу захворювань внутрішніх органів у хворих похилого та старечого віку.

5. Лабораторні та інструментальні дослідження у геронтологічній практиці.

6. Основні напрямки фармакотерапії захворювань внутрішніх органі у хворих похилого та старечого віку.

7. Особливості профілактики захворювань внутрішніх органів, реабілітаційні заходи та санаторно-курортне лікування хворих похилого та старечого віку.

Студент повинен вміти:

1. Оцінювати дані об`єктивного обстеження хворих похилого та старечого віку.

2. Інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень.

3. Провести диференційну діагностику серед захворювань внутрішніх органов у літніх людей.

4. Сформулювати клінічний діагноз основного захворювання, його ускладнень та різноманітної супутньої патології, що дуже часто супроводжує хворих похилого та старечого віку.

5. Призначити індивідуалізоване лікуання цьому контингенту хворих з урахуванням геронтофармакологічних особливостей.

6. Визначити адекватні реабілітаційні та профілактичні заходи що до хворих похилого та старечого віку.

Програма самопідготовки студентів:

1. Визначення поняття геронтологія і гериатрія.

2. Особливості перебігу захворювань внутрішніх органів у літніх людей.

3. Особливості діагностики внутрішніх хвороб у пацієнтів похилого та старечого віку.

4. Вивчення найбільш розповсюдженних ускладнень та супутніх захворювань у данного контингенту хворих.

5. Особливості лікування, профілактики та реабілітації хворих похилого та старечого віку.