Методика проведення практичного заняття

На першому занятті викладач проводе інструктаж з техніки безпеки (якщо є такі умови), що відзначається у журналі викладача підписом студента.

Після перевірки присутніх викладач проводе письмовий вхідний контроль базових знань (додається набір з 15 тестів згідно кількості студентів: на десяток, підгрупу, групу). (Додаток 1 до методичної розробки та трафарети для перевірки вірних відповідей).

Далі викладач проводе розподіл студентів для курації хворих та визначає їх задачі.

№	Завдання	Вказівки студентам викладача	Примітка викладача для студентів
1.	Провести курацію хворого з некоронарогенним ураженням міокарду, оцінити результати обстеження, написати клінічний діагноз, план обстеження та лікування ( з випискою рецептів)	У ході обстеження виявити: Ознаки серцевої недостатності Збільшення розміру серця Можливі порушення ритму Характерні для ДКМП зміни при ЕКГ, рентгендослідженні, ЕхоКГ	Звернути особливу увагу на відсутність визначених причин для гіпертрофії і дилятації порожнин серця

Викладач працює згідно з планом організації заняття, наприкінці проводе вихідний контроль знань. Набір матеріалів для вихідного контролю додається (ситуаційні та клінічні задачі, рентгенівські знімки, тести та ін.). (Додаток 2 з еталонами вірних відповідей).

Перед закінченням заняття викладач підводе його підсумки з оцінкою кожного студента та оголошує тему наступного заняття.

Форми і методи самоконтролю Тестові завдання

1. Укажіть найбільш характерні для дилятаційної кардіоміопатії зміни:

1. Недостатність мітрального клапану.

2. Стеноз аортального клапану.

3. Збільшення порожнин серця.

4. Стовщення стінок міокарду.

5. Зменшення порожнин серця.

2. Укажіть найбільш характерні для гіпертрофічної кардіоміопатії зміни:

1. Недостатність мітрального клапану.

2. Стеноз аортального клапану.

3. Збільшення порожнин серця.

4. Стовщення стінок міокарду.

5. Зменшення порожнин серця.

3. Яке дослідження найбільш корисно для уточнення причин негативації зубця Т у відведеннях V_2-4 у хворої з клімактеричною кардіоміопатією.

1. Велоергометрія.

2. Коронарографія.

3. ЕКГ проба з обзіданом.

4. Ехокардіографія.

5. Фонокардіографія.

Ситуаційні задачі

1. Чоловік 47 років скаржиться на колючий біль в ділянці серця, ядуху під час ходьби, швидку втомлюваність. 10 днів тому переніс ГРВЗ. Об-но: Ріст 167 см, вага 88 кг. В легенях везикулярне дихання, в нижніх відділах – поодинокі вологі хрипи. Межи серця поширені вліво + 1 см, тони приглушені, поодинокі екстрасистоли, ЧСС=96, ПС=92 за хв., АТ=105/60 мм рт. ст. Печінка +2 см, пастозність гомілок. На ЕКГ – синусова тахікардія, шлуночкові екстрасистоли. В крові: лейкоцитів – 10,010⁹, ШОЕ – 18 мм/год. Укажіть найбільш імовірний діагноз. С чім слід провести диференціальну діагностику? Які діагностичні критерії ви виявили у даному випадку? Визначте тактику ведення хворого.

2. Жінка 45 років скаржиться на ядуху у спокої, що збільшується під час руху, слабкість, швидку втомлюваність, перебої у роботі серця. Вважає себе хворою біля півроку, коли почали турбувати перебої у роботі серця і задуха, які з часом поступово підсилювалися. Місячних немає 5 місяців. Об-но: В легенях везикулярне дихання, послаблене в нижніх відділах, де є негучні вологі хрипи. Межи серця поширені вправо +1 см, вліво +2 см, тони приглушені, м`який систолічний шум на верхівці, у точці Боткіна та біля мечеподібного відростку, ЧСС=96, ПС=92 за хв., АТ=105/60 мм рт. ст. Печінка +5 см, набряки гомілок. В крові: лейкоцитів – 5,610⁹, ШОЕ – 12 мм/год. ЕКГ – мерехтлива аритмія, гіпертрофія лівого шлуночку. ЕхоКГ – значне розширення порожнин серця. Вкажіть найбільш імовірний діагноз. С чім слід провести диференціальну діагностику? Укажіть план лікування хворої та її прогноз.