Sljunina_usi_mova_prof_fil_10k_2.pdf-1350028460

342 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.Прочитайте гіпотези про походження мови. Чи погоджуєтесь ви з думками вчених щодо ролі вигуків та звуконаслідувальних слів у цьому процесі? Які інші гіпотези про походження мови вам відомі?

1. Мова народжується в діяльності, у справжній людській

діяльності, пов’язаній у першу чергу з виробництвом. Бо мислення та дія первісно нерозривні. Трудову гіпотезу розвивав у своїх працях німецький учений К. Бюхер, який бачив джерела мови в трудових вигуках, що супроводжували колективну працю. Цю гіпотезу було названо пізніше yo-he-ho. Із цією системою поглядів погодилися й інші вчені (Х. Штейнталь, В. Вундт, Л. Гейгер та ін.), а перший, хто висловив припущення про трудове походження мови, був середньовічний релігійний мислитель Григорій Нісський. 2. П. Л. Мопертюї вважав, що мова пройшла три етапи у своєму розвитку: жести і крики, умовні крики, висловлювання, які не залежали від тону та жестикуляції. 3. Російський антрополог В. Головін пояснював походження мови тим, що первісна людина наслідувала своїми звуками удари, вчилася утворювати членоподільні звуки, наслідуючи удари у природі. Ці звуки поєднувались між собою, утворюючи слова — дієслова ударів, решта слів з’явилася згодом. Це такі звуки: [в] — [п], [м] — [н], [д] — [т], [р] — [л], [к] — [г] — [х], [з] — [с] — [ц] — [ч]. 4. Найпопулярнішими гіпотезами є такі: bow-wow (бау-вау) — за цією гіпотезою, людська мова постала від наслідування тих звуків, що їх видають тварини, насамперед собаки (звуконаслідувальна теорія); poohpooh (пух-пух) — за цією гіпотезою, мова народилася з рефлекторних виражень емоцій, що збурюють людську душу (вигукова, або рефлекторна, гіпотеза); ding-ding (дінь-дінь) — перші слова, вимовлені прадавньою людиною, ця гіпотеза пов’язує з відтворенням нашими далекими пращурами звуків природи (дзюркотіння струмка, гуркіт каміння, крапіж, шелест листя та под.) (звуковідтворювальна гіпотеза). Цікаво, що всі ці гіпотези пов’язують походження мови не з вродженою здатністю людини вести балачку, а з набутими вміннями, з впливом на первісну людину сил природи та умов існування. Критики цих гіпотез вказують як на найбільш слабке місце цих теоретичних побудов на неможливість

пояснити з таких позицій відсутність мови у представників тваринного світу, які теж чують звуки природи, реагують на них, мають емоційну сферу, але не створили мови, не набули здатності говорити та розуміти мовлення інших (З посібника).

2.Бесіда з учнями.

Пригадайте, що таке вигук?

Як ви гадаєте, чому І. Вихованець назвав вигуки «крикливими словами»?

Чим вигуки відрізняються від звуконаслідувальних слів? Чому вигуки не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови?

Які функції виконують в реченні вигуки та звуконаслідувальні слова?

ІV. Сприйняття і засвоєння інформації в процесі виконання практичних завдань

1.Розгляньте таблицю. На основі отриманих даних підготуйте усне лінгвістичне повідомлення про вигук.

Загальна характеристика вигуку

344 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

2.З наведених вигуків випишіть в окремі колонки емоційні, спонукальні, звуконаслідувальні, слова мовного етикету.

Ох! Геть! Ба! Їй-бо! Отакої! Ф’ю-ф’ю! Спасибі! Цур! Гай-гай! Нумо! Матінко! Тю! Вибачте! Брись! Фіть-фіть! Няв-няв. Нумо! Хрусь! Цок-цок! Бувай! Брр! Ич! Овва! Гей! Ат! Агов! На все добре. Гм-м…

3.Прочитайте речення. Знайдіть вигуки та звуконаслідувальні слова. Що вони виражають? Яка їх стилістична роль? Поясніть розділові знаки при вигуках.

1. Прощай, Гаральде! Хай тебе Господь Хранить в путі,

ая молитись буду, Щоб він тобі отчизну повернув (І. Кочерга). 2. Ой, пустіть мене, пустіть (Марко Вовчок). 3. Хм! — гірко муркнув дід і помовчав.— Ні, вже не ждати добра від Якова (Панас Мирний). 4. О, знов дзвінок!.. Макар Іванович аж кинувся, так той дзвінок прикро вдарив його по напружених нервах. Яке там лихо дзвонить та дзвонить? (М. Коцюбинський). 5. Пху на вас! Піду краще в хату (І. Нечуй-Левицький). 6. А-а! Та це ж бугай, водяний бугай, що лякає дітей своїм гучним над очеретами: — Бу-у-у! (Остап Вишня). 7. Ой, як хороше навколо, як радісно! (Г. Тютюнник).

4.Робота з пам’яткою.

Правопис і розділові знаки при вигуках

1.Вигуки, що передають повторювані або протяжні звуки, пишуться через дефіс: ай-ай-ай, ха-ха-ха, о-го-го, му-у-у, ку-ку.

2.У вигуках будь ласка, до побачення, на добраніч, отим то й ба, от тобі й на, оце так і под. усі складові частини пишуться окремо, а у вигуках їй-Богу, їй-бо, їй-право — через дефіс.

3.Вигуки відокремлюються комою, якщо стоять на початку або в середині речення: Ой, та не кажи! — жінка махнула рукою і скривилася (М. Коцюбинський).

4.Вигук ой у реченнях пісенного характеру може не відокремлюватися: Ой зацвіли в степах слова зоряно (Народна творчість).

5.Вигуки не відокремлюються комами, якщо стоять перед особовим займенником, після якого йде звертання: Ой моє ладо, усе буде до ладу (В. Свідзінський).

6.Вигуки, що стоять на початку речення і вимовляються з підвищеною інтонацією, виділяються знаком оклику: Ах! Що то за червоні маки розсипались по снігу? (А. Крат).

5.Розкрийте дужки, правильно записавши вигуки. Поставте розділові знаки.

1. (На) добраніч вам ниви (М. Коцюбинський). 2. Ех що на них — на руїнах — думалось!.. (А. Головко). 3. Ов (ва) Не вихоплюйся, синку, з нерозумним словом, бо назад ніяково вертатися (М. Коцюбинський). 4. Не жартуй наді мною (будь) ласка і говорячи не мовчи (В. Симоненко). 5. Людей і долю проклинать не варт їй Богу (Т. Шевченко). 6. Ов (ов) ов — одзиваються збуджені гори

…га (га) га — повторюють в тривозі далекі верхи (М. Коцюбинський). 7. О сонце ласкаве, о сонце ясне! У нашій країні життя весняне! (П. Тичина). 8. Він стояв на ґанку в хромових офіцерських чоботях та новій, либонь, недільній рясі, сипав курям пшеницю з коряка і рокотав басом: — Ціпоньки (ціпоньки), путь (путь) путь… (Г. Тютюнник).

Випишіть із поданих речень вигуки і зробіть їх морфологічний аналіз за схемою: 1) вигук; 2) розряд за значенням; 3) група за походженням.

6.Прочитайте висловлювання. Чи підтримуєте ви думку вченого? Обґрунтуйте свою позицію.

Щоб не здаватися в мовленні непомітними і не загубитися серед інших (кількаслівних!) речень, вигуки вимушені постійно вимовлятися з видільною інтонацією. Це єдиний і найпереконливіший сигнал усім, що вони — повноправні речення. Інтонація — це та внутрішня життєдайна пружина, яка робить вигук вигуком. Без неї неможливе вираження тим самим вигуком широкого спектра значень (І. Вихованець).

7.Робота в групах. Складіть речення з однаковими вигуками так, щоб вигуки виражали різні емоційні відтінки.

Група 1

З вигуком ох! — 1) сум; 2) незадоволення; 3) небажання;

4)біль.

Група 2

З вигуком ой! — 1) захоплення; 2) біль; 3) здивування; 4) переляк.

Група 3

З вигуком о! — 1) радість; 2) жаль; 3) обурення; 4) захоплення.

8.Як ви гадаєте, чи у всіх народів вигуки однакові? Наведіть приклади на підтвердження своєї думки. Які вигуки можна вважати суто слов’янськими?

346 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

9.Прочитайте текст та порівняйте, як сприймаються звуки, що їх видають тварини, різними народами.

Кожен народ ті звуки, що їх видають тварини, чує по-різному. Наприклад, крик качки українці чують як «кря-кря», англійці — як «квак-квак», французи — як «кан-кан», данійці — як «рапрап». А собаче дзявкотіння англійці сприймають як «бау-вау», французи — як «ау-ау», німці — як «вау-вау», шведи — «вув-вув», японці — «ван-ван», а українці — «гав-гав».

Доповніть цей перелік власними прикладами. Порівняйте, як кличуть тварин у різних народах.

10. Прокоментуйте думку В. Скуратівського.

Вироблені віками і закріплені в побуті кращі форми питаньзвертань повсякденного спілкування — не звичайна людська забаганка і, тим паче, не пусте фразерство. Це наш повсякденний етикет, наша культура, взаємостосунки, зрештою, наше здоров’я не тільки в буквальному, але й у переносному значенні. Коротше кажучи, це наш спосіб життя (В. Скуратівський).

11.Яку функцію відіграють вислови мовленнєвого етикету в поданих текстах?

1.Здорові були, бабусю! Здоров, земляче! (Народна казка).

2.Любив я, коли хтось на дорозі вночі, незнайомий, проходячи повз, кликав до нас: «Здрастуйте». І любив, коли дід одказував: «Дай бог здрастувати» (О. Довженко). 3. Добривечір, луги і береги, добридень, вода Уляно, і ти, земле Тетяно» (Народна творчість).

12.Творче моделювання. Складіть речення з використанням поданих висловів. Поясніть, на що вказують ці вислови. Чи часто ви вживаєте їх та за яких обставин?

На все добре! Бувай! Бувайте здорові! Привіт! Салют! Добрий день! Щасливо! Будь ласка!

13.Уявіть ситуацію, що ви вперше зустрілися зі своїм однокласником. Складіть діалог, використовуючи національні етикетні вигуки. Розіграйте складений діалог. Оцініть поведінку співрозмовника, вкажіть недоліки та шляхи їх подолання.

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

За опорними словами напишіть твір-опис «Травнева гроза», використовуючи в тексті вигуки і звуконаслідувальні слова для передачі різних почуттів, звуків.

Вітер — шалений, навісний, колючий, гострий, рвучкий, свавільний, скажений. Він … бунтує в кронах, скавчить, як поранений пес, свистить, стогне, шаленіє, як злочинець, жбурляє дощем.

Небо — потемніле, чорне, похмуре, захмарене, прозоре, чисте, голубе.

Блискавка — сліпуча, яскрава, вогняна, страшна.

Грім — перший, молодий, гучний, розкотистий, несподіваний. Хмари — чорні, густі, важкі, грізні, свинцеві.

Урок № 137

УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 33.

ПОБУДОВА РОЗПОВІДІ НА СОЦІОКУЛЬТУРНУ ТЕМУ

Мета: удосконалювати вміння будувати висловлювання, добираючи й упорядковуючи необхідний матеріал, ураховувати мету спілкування, виявляти власне ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми, формувати вміння відтворювати одержану інформацію, створюючи оригінальний текст; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати етномовні явища, надавати історико-культурологічні пояснення назв спорідненості й свояцтва; виховувати повагу до батьків та інших членів родини.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь. Обладнання: копії текстів, етимологічний словник, пам’ятка

«Як складати повідомлення в науковому стилі», таблиця «Моделювання прислів’їв».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Підготовча робота

1.Бесіда з учнями.

Що таке «родове дерево»?

Чи знайомі ви з етимологією слів сім’я, родина, батько, діти? Як українці ставляться до своєї родини?

348 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Чим відрізняється науковий стиль від публіцистичного та офіційно-ділового?

2. Прочитайте. Що нового ви дізналися? Перекажіть текст.

Розглядаючи назви спорідненості, важливо спочатку з’ясувати семантику слів рід, родина, сім’я. Давньоруське слово родъ завжди функціонувало з низкою значень, серед яких і такі: «сукупність поколінь», «сім’я», «велика патріархальна сім’я». Полісемність цього іменника стала основою для утворення з допомогою префікса у- й загальнослов’янського слова urod — «народжений не в рід», тобто той, хто чимось відрізняється від інших в роду. Звідси в одних мова — позитивна (пор. укр. врода — краса, пол. uroda — краса, чес. urod — урожай), в інших — нейтральна, або навіть негативна семантика (пор. рос. урод — людина з фізичними вадами).

Згідно із тлумаченням І. Огієнка, Рід — це Бог долі, талан, суд-присуд (згадаймо приказку: «Так йому на роду написано»), а Рожаниці — це богині людської Долі, феї, що з’являються при народженні дітей. Свято Рожаниці відзначали хлібом, сиром та вином на день Богородиці 8-го вересня.

Слово ж родина і сім’я на позначення близьких родичів з’явилися в ХVІ–ХVІІ ст. і частково перебували на межі між назвами спорідненості і свояцтва. Традиційна сім’я включає чоловіка, дружину і дітей, а родина — сім’ю, близьких і далеких родичів, пов’язаних спільними економічними чи духовними інтересами та спільною діяльністю.

Науковці висловлюють різні припущення щодо походження слова батько: старший брат, котрий часто був для молодшого після батька або дядька по матері. Очевидно, переусвідомлення цього слова мало іти в такій послідовності: старший брат — дядько по матері — рідний батько.

У словниках міститься чимало похідних слів від слова мати. Зокрема, у словнику Б. Грінченка наведено такі лексеми: матінкувати — часто говорити матінка, матеркувати — бути весільною матір’ю, маткувати — бути хрещеною матір’ю, безматній — який не має матері.

Слово діти походить від старослов’янського дьти. Праслов’янське deti є формою множини збірного іменника detь — годоване груддю.

Братом або сестрою називали кожного із синів та дочок щодо інших дітей того ж батька або матері. Братом і сестрою вважали також однодумців. У Давній Русі ці іменники вживали при звер-

танні до чужих людей переважно однакового віку для виявлення дружніх та приятельських почуттів. Після прийняття християнства словами брат і сестра стали називати один одного ченці й черниці (За О. Семеног).

За етимологічним словником української мови з’ясуйте походження слів свекруха, невістка, тітка.

Доберіть синоніми до слів батько та мати.

3.Поєднайте початок прислів’я та його завершення. Прокоментуйте вислови. Зробіть висновки: як українці ставляться до своїх батьків?

Моделювання прислів’їв

Визначте, яку роль відіграють сполучники та частки в наведених реченнях. Складіть короткий діалог, використовуючи подані прислів’я.

4.Прочитайте. З’ясуйте, в яких значеннях у наведених реченнях вжиті назви спорідненості та свояцтва?

1. Любітеся, брати мої, Україну любіте, І за неї, безталанну, Господа моліте (Т. Шевченко). 2. Ой дядечку, Голубчику, Змилуйся надо мною! Не дай мені, Сиротині, У яму іти живою! Як рибонька без водиці, Так я, сердешна, б’юся! За дурного за Кандзюбу Силує матуся (Г. Квітка-Основ’яненко). 3. Гуси, гуси, гусенята, візьміть мене на крилята та понесіть мене до батенька,

убатенька їсти й пити, ще й хороше походити (Народна творчість). 4. Ой, щось мені, та милі браття, Та мед-вино не п’ється, Ой десь мій син та Морозенко Та із турчином б’ється.

5.Прочитайте вірші згідно з правилами української літературної вимови. Вкажіть, якими морфологічними засобами послуговуються поети, змальовуючи образ матері. Про що це свідчить?

350 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

ШВИДКО-ШВИДКО МИ ПОБАЧИМОСЬ

Швидко, швидко ми побачимось, Рідна матінко моя… Наговоримось, наплачемось… Розжену я хмари-тученьки На пооранім чолі, Обцілую твої рученьки… Замету усі доріженьки, Де ходила ти сумна,

Змию слізьми твої ніженьки… Розкажу тобі, старесенькій, З чим зустрівся я в житті,

Коли вийшов я малесенький… Все розтрачено, розгублено, Бо воно було людьми Не вшановано, не люблено…

І зберіг я тільки, ненечко, Скарб один, що ти дала, Золоте, як зірка, сердечко… Виглядай мене в віконечко… Незабаром я прийду, Принесу я серце-сонечко…

(О. Олесь)

МАТИ

Я прокидаюся рано — Й зразу, хоч ще не встаю,

Тільки спросоння погляну — Бачу матусю свою.

Мати — досвітня пташинка, Лиш засіріє — уже Ходить по хаті навшпиньки, Наче мій сон стереже.

Мати — то сонечко рідне, Сонечко, хоч і земне,— Слово її заповітне Гріє і живить мене.

(І. Гнатюк)

Пригадайте інші поезії про матір.

Знайдіть у поезіях усі службові слова та охарактеризуйте їх.

6.Прочитайте. Визначте, яку роль відігравав батько в житті родини. Випишіть прийменники разом зі словами, до яких вони відносяться. З якими відмінками вжито прийменники?

Споконвіку батько у сім’ї вважався господарем. На нього покладалися обов’язки піклуватися про родину, годувати її та захищати. Батьків приклад, батькове слово, батьковий наказ були

законом для дітей. Тому батька поважали в сім’ї, він був авторитетом. І слова «Он батько йде!», «Тато йдуть!» завжди примушували дітей підтягнутися, зосередитися, ніби «подорослішати», бо то ж їхній тато. Його люблять у сім’ї, але він може і насваритись, якщо це потрібно. Та все це сприймалося як належне, бо зауваження робив глава сім’ї і робив найчастіше справедливо. Називали його на «ви».

Батьків приклад у родині мав велике значення. Діти, особливо хлопці, намагалися наслідувати батька, бути такими ж працьовитими, як він. А батько часто не бував удома: то в полі з ранку до вечора, то змушений був чумакувати або найматися десь на роботу, щоб прогодувати сім’ю. І які ж були раді члени родини, коли батько повертався додому і коли хлопці зливали йому джерельну воду на натруджені руки. Якщо ж ворог нападав на рідний край, батько першим ставав на захист свого народу (З посібника).

7. Опрацюйте пам’ятку.

ПАМ’ЯТКА «Як складати повідомлення в науковому стилі»

1.Обрати тему.

2.Дібрати заголовок, який відповідав би темі висловлювання.

3.Дібрати матеріал, який буде корисний при підготовці доповіді.

4.Скласти робочий план і відповідно до нього систематизувати дібраний матеріал.

5.Використовувати терміни та складні синтаксичні конструкції.

6.Говорити нешвидко, дотримуючись правил орфоепії.

7.Уникати слів-паразитів.

8.Використовувати вставні слова і словосполучення.

8.Побудуйте план до виступу на тему «Родина в українській свідомості».

ІV. Складання власного висловлювання

Підготуйте усну доповідь на тему «Родина в українській свідомості» в науковому стилі, користуючись опрацьованим матеріалом.

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Намалюйте своє «родове дерево».

Напишіть твір на тему «Тепло моєї родини».

352 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Урок № 138 ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Мета: повторити найважливіші теоретичні відомості, закріпити знання, здобуті протягом року; формувати навички й вміння правильно розпізнавати різні частини мови, виконувати їх морфологічний аналіз; виховувати уважність, спостережливість, акуратність, прагнення вивчати українську мову.

Тип уроку: урок повторення здобутих знань; нетрадиційний. Обладнання: копії текстів, малюнки-ребуси, картки для кон-

курсів.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Лінгвістична вікторина

Методичний коментар. Клас ділиться на дві команди, які обирають капітанів. Учитель пояснює хід змагання та систему оцінювання.

1.Розминка «Розмай наук». Розгляньте малюнки, на яких подано чотири підручники з основ наук, що їх вивчають у школі. Розгадайте ребуси, прочитавши, що це за науки. За кожний правильно розгаданий ребус команда отримує 2 бали.

Ключ.

Ребус № 1. І + сто + рія (у слові «рея» буква «е» замінюється буковою «і») — Історія.

Ребус № 2. Літера + тура — Література.

Ребус № 3. Ге + оме (га) + трі (у слові три буква «и» замінюється буквою «і») + я — Геометрія.

Ребус № 4. Ге + о + граф (ин) + і + я (к) — Географія (Ребуси взято з кн. «Ігри та розваги», упорядник О. М. Федосенко).

2.Фонетична розминка (за кожну правильну відповідь команда отримує один бал). Команди повинні швидко і правильно дати відповіді на запитання:

3.Фразеологічний бліц-турнір. До кожного фразеологізму доберіть слово-синонім. Укажіть різновид фразеологізму (фразеологічні єдності, сполуки, зрощення) (один бал отримує та команда, яка швидше за іншу знайде правильну відповідь).

4.Орфографічний тренінг (кожна команда отримує картку з індивідуальним завданням, яке має виконати за сім хвилин. При оцінюванні враховується правильність виконання та витрачений час. Кожне завдання — 1 бал).

Картка № 1

1.Позначте рядок, у якому всі прислівники пишуться через дефіс. А Будь/де, всього/на/всього, з/року/в/рік, більш/менш.

Б Казна/куди, кінець/кінцем, де/інде, як/не/як.

В Рано/вранці, будь/що/будь, по/перше, день/у/день.

Г Пліч/о/пліч, коли/не/коли, по/інакшому, тишком/нишком.

354 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

2.Розкрийте дужки, записавши числа словами.

1 (поверховий); 3 (ножиці); 30 (вівця); 6 (сани); 2,3 (кілометр); 40 (річний).

3.Наведіть українські відповідники.

В два часа; из-за неосторожности; по собственному желанию; смотря по погоде; называть по фамилии.

Картка № 2

1.Позначте рядок, у якому всі прислівники пишуться через дефіс.

А По/батьківськи, на/жаль, по/сьоме, до/пізна.

Б По/своєму, казна/де, коли/небудь, по/українському.

В По/друге, віч/на/віч, по/всякчас, з давніх/давен.

Г По/господарському, по/троє, в/друге, по/суті.

2.Розкрийте дужки, записавши числа словами.

8 (ворота); 1000 (кілометровий); 12 (курча); 7 (ягня); 3,4

(тонна); 21 (ясла); 78 (учень).

3.Наведіть українські відповідники.

Взависимости от условий; по ошибке; к Вашему сведению; несмотря на; по требованию.

5.Конкурс кмітливих. Розгадайте метаграми. В зашифрованому метаграмою слові одну букву треба змінити іншою так, щоб змінилося значення слова. За кожну відгадану метаграму команди отримують 1 бал.

На моїх хвилястих водах Поспішають теплоходи — До Дніпра новобудовам Вантажі везуть.

Коли «д» на «в» зміняю,— Пору року означаю.

Як же мене звуть?

(Десна, весна)

Якщо із «з» це візьмеш слово,— Великий дощ впаде раптово. Коли ти «з» на «с» заміниш,— Між фруктами її зустрінеш.

(Злива, слива)

З«д» співаю, веселю,

З«в» я рибки наловлю.

(Дудка, вудка)

З«в» його у полі, в лісі, Юний друже, стережися.

З«ш» він зовсім не страшний —

Знього, що завгодно ший.

(Вовк, шовк)

З«ч» над морем я літаю,

З«г» в машині я буваю,

З«м» мене ти одягаєш,

З«л» собак породу знаєш.

(Чайка, гайка, майка, лайка)

6.Конкурс знавців морфеміки та словотвору (один представник від кожної команди працює на дошці). Зробити морфемний і словотвірний аналіз слів. Потім виконавці перевіряють один одного.

Медовар, примхливий, зірвиголова, хмарочос, височезний, найдорожчий, вправо.

7.Конкурс «Морфологічний розбір». Кожен учасник команди дістає по одному слову для морфологічного розбору. Команда повинна якомога швидше зробити морфологічний аналіз наведених слів. Виграє та команда, яка швидше впорається із завданням.

Команда 1

Хай, натщесерце, дрібен, прислухаючись, засмалені, себе, нежить, зеленеє, але, ягня, двадцять п’ять, дев’яносто, цить, не.

Команда 2

Же, няв, будується, я, двадцять сім, синяя, туманність, утрьох, палаючі, нахмурившись, теля, по-німецькому, побороти, срібен.

8.Конкурс «редактор» для капітанів. Учитель читає текст з помилками. Завдання капітанів знайти і виправити їх. Для виправлення пропонується невідредагована стенограма виступу одного з чиновників, надрукована в посібнику Г. Волкотруб «Практична стилістика української мови». Текст читається вчителем спершу повністю, а потім по реченням. Учень виправляє і пояснює характер допущених помилок (усно).

Текст № 1

Шановний Голова! Шановний Віктор Володимирович! Прошу всіх до уваги! Я хочу тут сказати слідуюче. Ми всі тут

вмісті сидимо вже на протязі чотирьох років. На протязі чотирьох років ми справно жмемо на кнопки, вносимо і одобряємо різні предложення, приймаємо активну участь у розробці законів.

356 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Ми єдинодушно одобряємо всі програми уряду, хоча вони й не воплощаються в життя. Нам тут неплохо. Ми своєчасно ходимо в дві години на обід, систематично получаємо зарплату і гроші за командіровки.

Ми всі тут навчилися гарно висказуватися. Але ми бачимо, що наше суспільство перебуває у тяжкому положенні… Ніякий уряд нічого харошего не зробив, бо нічого в них не получається. Хіба я не правий? Останні дії уряду це лишній раз доказують… Обіщали, обіщали, а віз і нині там.

Текст № 2

Умісно нагадати ще про деякі моменти, хоча їх нема у повістці денній. Заєць, Іван, не мішай говорити! Ти тут по кожному вопросу на трибуну вискакуєш і я тобі не мішаю. І ти, Мовчан, мовчи! Коли ти тут якусь чепуху нащот государствєнного язика ніс, то я зуби сціпив і мовчав. Додуматися нада, щоб український только один державним був! А як бути тим українцям, которі руским общаються?

Тут поповзли про мене брехливі слухи, ніби я вже вісім разів був у командировці за границею… Щодо цього мушу дати слідуючу справку… Я являюсь членом Комітету у закордонних справах. І Комітет уже давно дав своє заключення. А ще брешуть, що я відкрив счета у двох банках в Швейцарії… Я у Швейцарії нікогда не був і даже не знаю, де вона, та Швейцарія, чи в Азії, чи в Африкє. Не виключайте мікрофон, потому що єслі…

ІV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи.

Урок № 139 КОНТРОЛЬНИЙ ДИКТАНТ

Мета: оцінити рівень орфографічної і пунктуаційної грамотності десятикласників: уміння писати правильно різні частини мови; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; уміння виконувати морфологічний розбір різних частин мови; розвивати пам’ять, увагу, чуття мови; виховувати старанність.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів. Обладнання: текст диктанту.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Підготовча робота

1.Бесіда з учнями.

Що ви знаєте про річку Дністер?

Які асоціації викликає у вас плин ріки?

2.Ознайомлення з текстом диктанту.

3.Пояснення незрозумілої лексики: ґирлиґа, медведика, деревій.

ІV. Написання диктанту

Прудко котить свої хвилі з-поміж крутих берегів Дністер.

То вигинається між скель, і тоді схожий на добре натягнений лук, то, вирвавшись на простір, рівний як стріла, виблискує проти сонця, міниться, грає кольорами веселки. Води дністрові чисті, прозорі, як скло. І коли стояти на кручі, можна бачити, як між білим камінням ходять косяки риби, як змертвіло лежать на дні чорні соми, чатуючи на здобич. Тільки в тому місці, де в дністрову течію вклинюється Збруч, хвилі їхні здаються трохи сивими. Та ось вони знову ясніють, віддзеркалюючи безхмарну блакить неба, придністрянські села з білими хатами по садах, табунці малюків, що, ніби каченята, від ранку до вечора плещуться в ріці, отари овець і одинокі постаті вівчарів з довгими ґирлиґами.

Коли сходить над дністровими водами вечірня зоря, до ріки приходять, вертаючись з поля, засмаглі дзвінкоголосі дівчата. Вони приносять з собою букети польових квітів, п’янкі пахощі чебрецю, медведки, деревію. Ніби русалки, кидаються у воду, порскаються, граються і, посвіжілі, здається, набравшись у Дністра нової сили, йдуть у село. А Дністер, німий свідок життя багатьох поколінь наддністрянців, все жене й жене свої часом ясні, прозорі, часом запінені, каламутні води далеко-далеко до моря (М. Карплюк; 184 слова).

V. Граматичне завдання

Варіант 1

1.Виконайте морфологічний розбір слів: натягнений, віддзеркалюючи, пахощі, щоб, з.

2.Розберіть слова за будовою: запінені, вертаючись, дзвінкоголосі.

358 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

Варіант 2

1.Виконайте морфологічний розбір слів: запінені, вертаючись, вода, й, у.

2.Розберіть слова за будовою: натягнений, віддзеркалюючи, безхмарну.

VІ. Підсумки уроку

Що вам вдалося на уроці? У чому ви впевнені? Що не вдалося виконати? Як ви гадаєте, чому?

VІІ. Домашнє завдання

Складіть твір-опис про красу природи України. Схарактеризуйте виражальні можливості використаних морфологічних конструкцій.

Урок № 140

ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 7.

КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТ

Мета: перевірити рівень знань і вмінь учнів із вивчених тем; розвивати граматичну пильність; виховувати уважність, відповідальне ставлення до навчання.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

Обладнання: тести.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Виконання завдань

Варіант 1

1. Виконання тестових завдань

1.Позначте рядок, у якому всі дієслова належать до І дієвідміни.

А Захоплюватися, будувати, проходити, бачити. Б Розшукувати, прокидатися, сидіти, знати.

В Подорожувати, питати, клеїти, перемагати.

Г Пити, біліти, іржати, побороти.

2.Позначте рядок, у якому наведено правильну форму 1-ї особи множини наказового способу дієслова попрацювати.

АПрацюватимемо.

Б Будемо працювати. В Давайте працювати.

Г Попрацюймо.

3.Позначте рядок, у якому всі слова є дієприкметниками.

АЗапрошений, обсаджений, притихлий, військовий.

Б Підбитий, посивілий, здійснений, порослий.

В Несказаний, незроблений, нездоланний, похилий. Г Заборонений, замкнутий, здоровенний, вибраний.

4.У якому рядку всі дієприслівники доконаного виду?

АПочувши, читаючи, написавши, темніючи.

БОбдумуючи, уникаючи, складаючи, зберігаючи.

В Обдумавши, склавши, зберігши, прочитавши.

Г Мандруючи, зламавши, стрибаючи, штовхаючи.

5.У якому рядку всі дієслова перехідні?

А Купити, прочитати, побачити, відвідати.

БНалити, бігти, сміятися, плакати.

ВСтояти, сидіти, хвилюватися, милуватися. Г Малювати, знайти, доглядати, дякувати.

6.У якому рядку всі дієслова умовного способу? А Читайте, читаємо, читали б, будемо читати.

Б Ходив би, казала б, сперечалися б, запам’ятали б.

ВПрийди, ходімо, напишіть, хай працює.

ГПриходимо, доглядаємо, намалюймо, скажемо.

7.Які прислівники мають ступені порівняння? А Дешево, хутко, ясно, надто.

Б Мало, багато, чимало, досі.

В Босоніж, по-українському, зранку, навмисне.

ГВисоко, лагідно, наполегливо, ніжно.

8.Позначте рядок, у якому всі прислівники пишуться через дефіс.

А По/батьківськи, на/жаль, по/сьоме, до/пізна. Б По/своєму, казна/де, коли/небудь, на/перекір.

В По/друге, тишком/нишком, віч/на/віч, будь/де.

ГКоли/не/коли, по/інакшому, в/третє, по/українськи.

9.Позначте рядок, у якому всі службові слова — частки. А Сніг і дощ; перемогти б; повернутися від сестри.

Б Це чудово; я ж бачив; у тебе.

360 Усі уроки української мови в 10 класі. Профіль — українська філологія

В Знати б чому; нехай думає; проходьте ж.

ГУ будь-якому випадку; ні вітрець не війне; цей будинок нестарий; поезія і проза.

10.У якому рядку всі сполучники підрядні? А І, ні…ні, та, або.

Б Коли, щоб, немов, чи.

В А, щойно, як, незважаючи на те що.

ГБо, аби, хоч, мов.

11.У якому рядку всі слова належать до вигуків?

А Браво, ох, вибачте, брись.

Б Фіть-фіть, назад, перепрошую, ж. В Брр, цур, б, гай-гай.

ГЇй-бо, хіба, невже, ну.

12.У якому рядку всі прийменники похідні? А З-поміж, з-за, для, до.

Б Кінець, край, зважаючи на, круг.

В Під, за, в, без.

ГНеподалік, із, у, об.

2. Проаналізуйте виділені частини мови в тексті.

Усі мовчіть — щось мати каже,

цвітуть притишено слова. Вони із веселкових вражень, з любові, що в душі жива.

(В. Крищенко)

3.Відредагуйте речення.

1.Дякую вас за інформацію. 2. В якій годині ми зустрічаємось? 3. Це самий вигідний контракт. 4. Завдяки хворобі Ігор не пішов на концерт. 5. Підбігаючи до фінішу, нам аплодували глядачі.

Варіант 2

1.Позначте рядок, у якому всі дієслова належать до ІІ дієвідміни.

А Бачити, лежати, бігти, варити.

БПризнаватися, чути, кричати, мити. В Ткати, ходити, тікати, милуватися. Г Нести, спати, крутити, боронити.

2.Позначте рядок, у якому правильно утворено форму 1-ї особи множини наказового способу дієслова заспівати.

А Будемо співати.

БДавайте заспіваємо.

ВЗаспіваємо.

Г Заспіваймо.

3.Позначте рядок, у якому всі слова є дієприкметниками.

А Полагоджений, прибулий, лежачий, киплячий.

Б Приголомшений, покинутий, незлічений, сивий.

ВПриборканий, почорнілий, написавши, відцвівши.

ГСумуючий, відпочиваючий, умовний, веселий.

4.У якому рядку всі дієприслівники недоконаного виду? А Почувши, обдумуючи, написавши, темніючи.

Б Обдумуючи, уникаючи, складаючи, зберігаючи.

В Обдумавши, склавши, зберігши, прочитавши.

ГМандруючи, зламавши, стрибаючи, штовхаючи.

5.У якому рядку всі дієслова неперехідні?

А Купити, прочитати, побачити, відвідати. Б Налити, бігти, сміятися, плакати.

В Стояти, синіти, хвилюватися, смеркати.

ГМалювати, знайти, доглядати, дякувати.

6.У якому рядку всі дієслова дійсного способу? А Працюймо, читай, плекаймо, стіймо.

Б Читаємо, прочитаємо, читали, читала.

В Прочитав би, написав би, читали б, намалюймо.

ГСкажіть, хай працює, ходімо, прийдіть.

7.Які прислівники мають ступені порівняння?

А Охайно, уважно, захоплено, цікаво.

Б Наперекір, згарячу, знічев’я, звідусіль. В Вчора, торік, згори, вперед.

ГВдало, якнайшвидше, жартома, ясно.

8.Позначте рядок, у якому всі прислівники пишуться через дефіс. А По/братньому, на/двоє, по/дружньому, в/цілому.

Б День/у/день, коли/не/коли, де/не/де, сам/на/сам.

В Пліч/о/пліч, хтозна/куди, по/своєму, сяк/так.

ГЯк/не/як, по/четверо, ось/ось, на/щастя, у/купі.

9.Позначте рядок, у якому всі службові слова — частки. А Ні живий ні мертвий; забіг до крамниці; в небі.

Б Ні так ні сяк; а-а, це ви; геть звідси.

В Ні кроку; написати б книгу; він же найкращий.

ГНе чую криків; небо і зорі; говорять же.

10.У якому рядку всі сполучники сурядні?

А Наче, коли, поки не, щоб.

Б Або… або, а, так що, оскільки.