- •Оглавление
- •№21. Охарактиризуйте педагогічне спілкування як специфічний вид взаємодії вчителя з вихованцями. Вкажіть, від яких особистих якостей вчителя залежить ефективність педагогічного спікування.
- •№22. Авторитет учителя
- •№23. Функції і завдання дидактики
- •№24. Порівняйте традиційну та педоцентричну дидактичні системи
- •1) Ступінь ясності: виділення матеріалу і поглиблений його розгляд;
- •2) Ступінь асоціації: встановлення зв'язків між новими та старими знаннями;
- •3) Ступінь системи: виведення правил, формулювання понять, законів;
- •4) Ступінь методу: розуміння теорій, застосування їх до нових явищ, ситуацій.
- •№25. Розкрийте сутність та змістове наповнення структурних компонентів навчання. У структурі навчання виділяють такі компоненти:
- •№26. Як спiввiдносяться навчання I розвиток особистості
- •№27. Охарактеризуйте умови розвитку пізнавального інтересу в начанні
- •№28. Опишіть етапи та рівні засвоєння знань.
- •№29 Опишість послідовність формування понять
- •1) Формування понять – це тривалий і складний процес, який відбувається під керівництвом учителя і при нормальному розумовому напруженні самих учнів;
- •№30. Опишіть послідовність формування умінь і навичок
- •№32 Принцип наочності.
- •1 Використовуйте у навчанні той факт, що запам'ятовування предметів у натурі, на картинах або моделях відбувається краще і швидше, ніж запам'ятовування поданого словесно, усно або письмово.
- •1. Не забувайте настанови я. А. Коменського: усе, що підлягає вивченню, повинно бути розподілено відповідно до віку так, щоб пропонувалося для вивчення лише те, що доступне для сприймання.
- •№34. Принцип науковості навчання
- •№35. Складові змісту освіти
- •3. Практичнi методи
- •1. Уснi вправи сприяють розвитку логiчного мислення, пам’ятi, мовлення I уваги учнiв.
- •2. Репродуктивний метод
- •3. Проблемний виклад навчальнльного матерiалу
- •4. Частково-пошуковий (евристичний) метод
- •5. Дослiдницький метод Сутність дослiдницького методу полягас в органiзацiї пошукової, творчоi дiяльностi учнiв, спрямоної на розв’язання нових для них проблем.
- •№37 Розкрийте сутність пояснювально-ілюстративного та репродуктивного методів навчання.
- •№38 Розкрийте сутність частково-пошукового та дослідницького методів навчання.
- •№39 Розкрийте сутність методу навчальних проектів
- •№40 Охарактеризуйте основні види засобів навчання
- •№41 Охарактеризуйте особливості проблемного навчання
- •№42 Назвіть правила і способи створення проблемних ситуацій у навчанні
- •№43. Розкрийте сутність індивідуалізації та диференціації навчання
- •1) Індивідуалізації - підтримки і розвитку одиничного, особливого, своєрідного як потенціалу особистості;
- •2) Соціалізації - адаптації у соціальному середовищі і са-мореалізації особистості в ньому.
- •1) Індивідуально орієнтовану допомогу учням в усвідомленні власних потреб, інтересів, цілей навчання;
- •2) Створення умов для вільної реалізації завданих природою здібностей і можливостей;
- •3) Підтримку школяра у творчому самовтіленні;
- •4) Підтримку учня у рефлексії.
- •№44. Урок, його типи і структура
- •№45.Форми організації навчальної діяльності учнів на уроці
- •№ 46 Позаурочні і позашкільні форми організації навчання
- •3) Розвиває самостійність мислення, індивідуальні нахили і здібності, вольові якості учнів.
- •№47. Види контролю навчання
- •№48 Назвіть види контролю навчання, коротко охарактеризуйте один з них
- •№49. Опишіть вимоги до перевірки та оцінювання успішності учнів
- •№50 Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів
№22. Авторитет учителя
— загальновизнана учнями та їхніми батьками значущість достоїнств учителя й заснована на цьому сила його виховного впливу на дітей. До таких достоїнств належать висока духовність, культура, інтелігентність, ерудиція, високі моральні якості, педагогічна майстерність. Професійний А. у. значною мірою залежить також від його становища в суспільстві. Ставлення дітей до А. у. є неоднаковим у різному віці. В ранньому дитинстві діти повністю підкоряються авторитету вчителя, підростаючи ж, вони починають більш свідомо й конкретно сприймати ті якості вчителя, які створюють йому авторитет в очах дітей: його ерудицію, культуру, знання, педагогічний такт тощо.
Педагогічний авторитет учителя – це його моральний статус у колективі учнів і колег, це своєрідна форма дисципліни, за допомогою якої авторитетний учитель регулює поведінку вихованців, впливає на їхні переконання. Педагогічний авторитет залежить від попередньої морально-етичної та психолого-педагогічної підготовки вчителя. Рівень його визначається глибиною знань, ерудицією, майстерністю, ставленням до роботи і т. ін.
У вчителів найбільш часто зустрічаються наступні види помилкового авторитету.
Авторитет придушення: завойовується шляхом систематичної демонстрації переваги у правах і можливості тримати учнів в постійному беззвітному страху перед покаранням або висміюванням за невдалий відповідь або виконання вправи, перед окриком, покаранням.
Зараз такі вчителі зустрічаються нечасто, але шкода, що наноситься ними величезний. Вони провокують учнів на боягузтво, підлабузництво або, навпаки, агресивне ставлення до старшого, прагнення насолити йому, але тонко замаскувати порушення дисципліни, неповага до педагога. Жодної мови про виховання, свідомої дисципліни, в даному випадку йти не може. Крім того, грубість розхитувати нервову систему учнів, прищеплює огиду до навчання, до навчального закладу, підриває повагу до старшого. Вимогливість викладача, не підкріплена повагою до особистої гідності учнів, набуває формально - бюрократичний характер.
Авторитет відстані. Педагог, вихователь прагне завжди тримати учнів на дистанції. Вступає з ними тільки в офіційні контакти. Прагнучи бути недоступним і загадковим, такий викладач звеличує свою персону, створює для себе привілеї аж до занять на уроці сторонніми справами, проходження до президії шкільного чи студентського зборів, хоча його ніхто туди не висуває, отримання в їдальні їжі без черги.
Авторитет педантизму. У вчителя-вихователя існує система дріб'язкових, нікому не потрібних умовностей, традицій. Він постійно чіпляється до займаються. При чому його причіпки не узгоджуються зі здоровим глуздом, вони просто нерозумні. Педант несправедливий і його дії малоефективні. У такого педагога учні втрачають впевненість у своїх силах, на заняттях одна частина учнів грубо порушує дисципліну, інша - тримається скуто, напружено.
Авторитет резонерства. Учитель, який намагається завоювати авторитет таким чином, нескінченно повчає вихованців, вважаючи, що нотації - головний засіб виховання. До словопрениям таких педагогів учні швидко звикають, перестають на них реагувати і роздратовано, а іноді сміючись, слухають потік моралей, що випливають з вуст захопленого співрозмовника красномовством педагога.
Авторитет уявної доброти. Частіше, ніж інші види помилкового авторитету, зустрічаються у молодих педагогів. Не маючи достатнього педагогічного досвіду, ці керівники молоді вважають, що учні оцінять їх доброту, потурання і дадуть відповідь послухом, увагою, любов'ю. Виходить лише навпаки. Учні ігнорують вказівки і навіть прохання старшого і того ж над ним же сміються.
Істинний же авторитет - це таке відношення учнів до вчителя, яке спонукає учнів бути весь час молодшими товаришами вчителю, тобто брати участь разом з ним і під їх керівництвом в турботі про поліпшення життя.
