Лабораторно-практичне заняття № 1 Основні принципи безпеки життєдіяльності. Системно-структурний підхід та системний аналіз при вивченні бжд

Тема: Категорійно-понятійний апарат з БЖД, таксономія небезпек.

Мета: формування у студентів поняття системно-структурного підходу та системного аналізу для галузі знань ос­нов безпеки життєдіяльності ознайомлення із принципами та правилами, на яких базуються основи безпеки життєдіяльності

Теоретичні відомості

1. Основні принципи бжд

Принцип рівнова (Ле-Шательє) – при зовнішньому впливі небезпе­ки, що виводить систему зі стану стійкої рівноваги, вона порушується у напряму, за якого ефект шкідливого впливу зменшується. Розроблений для умов хімічної рівноваги, цей принцип поступово став використовува­тися для опису поведінки будь-яких саморегульованих систем. Наприклад, на біологічному рівні він реалізується у вигляді здатності екологічних систем до авторегуляції (самовідновлення). У широкому розумінні цей принцип показує, що будь-яка система має певний запас стійкості і можливості для відновлення власних функцій, після дії небезпеки.

Принцип неповноти інформації (невизначеності) – інформація під час проведення діяльності, пов'язаної з перетворенням життєвого середовища завжди недостатня для апріорного судження про всі можливі ре­зультати (особливо у віддаленій перспективі) заходів, що здійснюються. Пов'язано це з надзвичайною складністю життєво важливих систем, їх особистою унікальністю і неминучістю ланцюгових реакцій, напрями яких важко дослідити заздалегідь. Для зменшення ступеня невизначеності, особливо під час експертизи проектів, моделювання слід доповнювати безпосередніми дослідженнями, натурними експериментами і визначен­ням динаміки процесів життєдіяльності.

Принцип системності – будь-яке явище, дія, всякий об'єкт розгляда­ється як елемент небезпеки в системі «людина - життєве середовище».

Якщо сукупність взаємодій елементів призводить до однозначного результату, то маємо визначену систему. Коли ж сукупність елементів взаємодіє так, що можливі різні результати, то система називається невизначеною. Рівень невизначеності системи тим вище, чим більше різних результатів може з'явитися.

До елементів системи відносяться матеріальні об'єкти, а також від­носини і зв'язки, що існують між ними. Так, наприклад, пожежа як фізич­не явище можлива при наявності:

1. - горючої речовини;

2. - кисню в повітрі не менш 14% по об'єму;

3. - джерела запалення визначеної потужності;

4. - сполученні перерахованих трьох умов у просторі;

5. - сполученні цих умов у часі.

У даному прикладі п'ять умов - це елементи, що утворюють визна­чену систему, тому що результатом їхньої взаємодії є один конкретний наслідок - пожежа. Усунення хоча б одного елемента виключає можли­вість загоряння і, отже, руйнує дану систему як таку.

Принцип системності полягає у тому, що необхідно розглядати яви­ща із системних концепцій у їхньому взаємному зв'язку і цілісності. Сам термін «система» позначає зв'язок, з'єднання, ціле.

Таким чином, система - це не механічне сполучення елементів, а якісно нове утворення. Саме тому, щоб правильно характеризувати ре­зультат або досягти бажаної мети, треба мати повне уявлення про елементи, що утворюють систему. Принцип системності в питаннях безпеки peaлізується в різних формах. Необхідно відзначити, що кожна система входить до складу іншої системи, що, у свою чергу, є частиною більшої системи і т.д. У зв'язку з цим іноді говорять про підсистеми, системи, супер-системи.

Принцип деструкції – система може зруйнуватися за рахунок виключення з неї одного чи декількох елементів. Це означає, що для виведення системи з ладу інколи небезпеці достатньо подіяти і вразити лише один її елемент.

Принцип несумісності – просторове і(або) тимчасове розділення об'єктів реального світу (речовини, матеріали, устаткування, приміщен­ня, люди) є обов 'язковим, якщо природа їх взаємодії несумісна з позицій безпеки. Таке розділення переслідує мету виключити виникнення небезпе­чних ситуацій, породжуваних взаємодією об'єктів. Цей принцип поширений у різних областях техніки (наприклад, роздільне зберігання на складах хімічних речовин).

Принцип розумної достатності й допустимості ризику – розши­рення будь-яких дій людини не повинне призводити до техногенних, екологіч­них та соціально-економічних катастроф.

Проголошена необхідність переходу світової спільноти на шлях "гі­дного розвитку", що забезпечує встановлений баланс між вирішенням со­ціально-економічних проблем і збереженням навколишнього середовища, задоволенням основних життєвих потреб нинішнього покоління із збере­женням таких можливостей для майбутніх поколінь. Якщо людство не зробить цього, то його чекає катастрофа.

Усунення суперечностей, що склалися, можливе тільки в рамках стабільного соціально-економічного розвитку, що не руйнує своєї приро­дної основи. Поліпшення якості життя людей повинне забезпечуватися в межах можливостей біосфери. Перевищення цих меж приводить до руй­нування природного біотичного механізму регуляції навколишнього сере­довища і глобальних змін. Збереження нормального навколишнього сере­довища і можливість існування майбутніх поколінь людей можливе лише за виконання цих умов.