Фізичне виховання

Здавна було помічено, що перебування серед природи зміцнює організм, підвищує працездатність, і лише експериментальним шляхом було встановлено надзвичайно велике значення в цьому фітонцидів — летючих речовин, що їх виділяють рослини. Україн­ський ботанік академік М. Г. Холодний називав їх вітамінами по­вітря. Фітонциди згубно діють на патогенні бактерії, у тому числі й дихальних шляхів, тому діти значно менше хворіють і швидше поновлюють здоров'я, перебуваючи у природі, а не у приміщеннях. Дослідженнями виявлено, що фітонциди сприятливо діють на нер­вову систему, забезпечуючи її активний функціональний стан і запобігаючи перевантаженню. Це особливо повинно враховуватися вихователями дитячих садків.

Перебування серед природи і дія природних факторів — сонця, повітря, води — стимулюють обмін речовин у дітей, сприяють їх­ньому загартуванню. Під впливом ультрафіолетового проміння в організмі дитини утворюється кальциферол (вітамін О), що сприяє зміцненню кісток скелета.

Активні рухи дітей під час перебування на природі сприяють їхньому вдосконаленню, координації.

Важливе значення для нормального функціювання нервової си­стеми дитини мають ті сенсорні враження, що вона їх одержує під час спілкування з природою. Лікування красою природи зараз міц­но увійшло у систему оздоровлення людей у санаторіях, пансіона­тах тощо.

РОЗДІЛ І

Визначальні фактори формування

еколого-педагогічної культури вихователя

дошкільного навчального закладу

1.1. Екологічний аспект професійної діяльності виховате­ля сучасного дошкільного навчального закладу

Результати дослідження з формування еколого-педаго­гічної культури на основі міждисциплінарного інтегруван­ня навчальних дисциплін засвідчують, що в педагогічному процесі ВНЗ треба створити такі мікроумови, які відчутно виливали б не лише на формування її змісту, а й позицій як основного регулятора культури педагогічної діяльності спеціаліста загалом. Необхідно враховувати:

• значущість для майбутнього вихователя змісту різно­ манітної екологічної інформації, її відповідність мотивам його високої еколого-педагогічної культури;

• усвідомлення ним підтримки такої позиції з боку сус­ пільної думки;

• утвердження необхідності в самовдосконаленні педагога.

До формування еколого-педагогічної культури майбут­нього спеціаліста причетні всі викладачі-предметники, од­нак центральне місце належить викладанню спецкурсу, оскільки в його системі відбувається основне інтегрування попередньо набутих знань, опанованих умінь і навичок з подальшим оформленням їх у єдину, логічно-завершену структуру - еколого-педагогічну культуру. Таким чином організований навчальний процес стає ефективним і голов­ним, визначальним чинником її формування.

Процес формування еколого-педагогічної культури майбутніх педагогів розглядаємо як комплексну організа­цію діяльності студентів, яка передбачає взаємозв'язок теоретичного і практичного навчання, творчої співпраці викладача зі студентами в організації й виконанні дифе­ренційованої самостійної роботи.

Теоретичні знання та практичні вміння, сформовані за допомогою інтегрування дисциплін природничо-педагогіч­ного циклу, потребують узагальнення та систематизації з їхнім подальшим наближенням до спеціальності. Отож Об'єктивним вважаємо введення до навчального плану спец­курсу "Екологічне виховання дітей дошкільного віку" і постановку принципового питання про підхід до аналізу нормативної фахової дисципліни "Дошкільна педагогіка" як до предметної основи її самостійного розділу "Екологіч­но виховання - чинник всебічного виховання дошкільни­ків". Він покликаний цілісно розглянути проблеми еколо­гічного виховання дошкільників у єдності соціальних і педагогічних аспектів, ґрунтуючись на взаємозв'язку положень психології, педагогіки, конкретних методик про мету і завдання всебічного виховання особистості, почи­наючи з дошкільного віку.

За такого підходу спецкурс "Екологічне виховання ді­тей дошкільного віку" зорієнтовано як завершальну ланку в циклі природничо-педагогічних дисциплін, відтак логіч­ним є її уведення в навчальний процес ВНЗ у 7-8 (9-10) семестрах. Програма є досить гнучкою, яку можна коректу­вати, видозмінювати, адже читання даного курсу тісно по­в'язане зі змістом основних навчальних дисциплін, завдан­ням якого є сформувати цілісні уявлення про екологічне виховання дітей у дошкільних закладах, методи і форми його здійснення; розкрити закономірності функціонування всіх структурних компонентів процесу екологічного вихован­ня дошкільників як педагогічного явища; показати роз-

маїття підходів до екологічного виховання дітей у різних видах їхньої діяльності; довести єдність функціонування умов і об'єктивних, і суб'єктивних в організації процесу екологічного виховання як запоруки його ефективності та результативності; сформувати теоретичні знання, практич­ні вміння й навички організації процесу екологічного виховання дітей з урахуванням їхніх вікових та індиві­дуальних особливостей; закладати основи глибокої переко­наності в цілковитій оригінальності добору засобів впливу на почуття та емоції дітей з метою гармоніювання їхніх відносин з природним довкіллям.

Особливо важливим завданням розглядаємо підготовку студентів до наукового аналізу процесів і закономірностей їхнього розвитку у живій та неживій природі, моделювання змісту і методики пояснення дітям різних вікових груп. Задля цього передбачено включення студентів до наукової та навчально-дослідної діяльності впродовж вивчення дис­циплін спеціального циклу та спецкурсу. Окрім цього, фор­мування знань і вмінь здійснюється в процесі різних видів пізнавальної та практичної діяльності на репродуктивно-творчому й творчому рівнях.

Оскільки на вивчення дисципліни відведено незначну кількість годин, інтенсифікація навчально-виховного про­цесу забезпечується раціональним співвідношенням різних видів навчальних занять та усуненням дублювання нав­чального матеріалу. Лекційні заняття (лекції проблемного характеру, лекції панорами, лекції-вікторини) передбача­ють розкриття студентам або спільно з ними екологічних та еколого-педагогічних проблем, варіантів оптимальних шляхів їх розв'язання, способів застосування різноманіт­них методів і прийомів адаптації матеріалу відповідно до вікових особливостей дітей, моделювання штучно створе­них умов, що відтворюють реальні природничі процеси в різних формах організації їх діяльності.

Практичні заняття (семінарські, лабораторні, у формі навчально-педагогічних ігор, вікторин, КВК, мозкової ата­ки) мають на меті в процесі імітаційного моделювання занять, проблемних і логічних ситуацій подати нові й конкретизу­вати уже набуті практичні вміння і навички майбутньої діяльності студентів із вихованцями. Мета практичних за­нять - сприяти оволодінню студентами навичками й уміннями самостійної організації процесу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку і підпорядкування цій меті всієї попередньої роботи в молодшому і середньому віці не лише з розділу ознайомлення з природою, а й з інших чинної програми (програми МОН України чи авторських).

Оволодіння методикою роботи з екологічного вихован­ня ґрунтується на вже засвоєних знаннях теорії та історії дошкільної педагогіки, психології й конкретних методик, що дозволить здійснити всебічний аналіз будь-якого педагогічного явища, яке відбувається в реальному процесі виховання.

В умовах педагогічної практики відбувається реаліза­ція знань, умінь і навичок студентів, їхнє активне вправ­ляння в організації процесу екологічного виховання дітей дошкільного віку. Педагогічна практика, яка певною мірою імітує професійно-педагогічну діяльність майбутнього спеціаліста, пов'язана не лише з керівництвом процесом екологічного виховання дошкільників, а й з активною про­пагандистською діяльністю студентів з екопроблематики. Це стимулює й підвищує інтерес до екологічних проблем, активізує оволодіння технологією екологічного процесу в дошкільному закладі. Такий комплекс сприяє не лише формуванню еколого-педагогічної культури майбутнього спеціаліста, а й забезпечує цілісність зростання його профе­сійного рівня, допомагає утвердженню умінь оперувати необхідними екологічними знаннями в практичних ситуа­ціях, передбачати результати й програмувати перспективи в роботі з дітьми. /

\ тт

^ Цикл лекційних занять охоплює таку тематику: при­родничо-наукові основи екологічного виховання (екологіч­ний аспект природоохоронної діяльності; наука екологія, основні віхи її становлення і розвитку; екологічне вихо­вання дітей дошкільного віку; завдання, мета і умови екологізації різних видів діяльності дітей; засоби екологіч­ного виховання; пошуково-дослідницька робота в ДНЗ; український народний фольклор, народний календар та ін. у системі засобів екологічного виховання дітей тощо).

Дотично до цього теми "Екологічний аспект природо­охоронної діяльності", "Наука екологія і основні історичні віхи її становлення та розвитку", "Екологічне виховання дітей дошкільного віку як процес" вимагають розкриття за допомогою лекції передісторії екології, починаючи з антич­ного періоду, огляду наукових відкриттів учених різних країн світу для визначення предмета і потенційного апарату її досліджень, а теми "Завдання екологічного виховання дітей дошкільного віку", "Умови екологічного виховання", "Екологізація різних видів діяльності дітей у дошкільному закладі" та ін. сприяють глибшому осмисленню не тільки теоретичних положень екології, а й формуванню вмінь їх практичного запровадження до роботи з дітьми.

Практичні заняття подаються за такою схемою: назва теми, де визначається її сутність; завдання вивчення теми, основні положення, які повинні осмислити студенти; питання для обговорення, що є коротким змістом теми; зміст теми в рекомендаціях, що є стислим змістом знань, умінь і навичок, якими мають оволодіти студенти; методич­ні вказівки для уточнення й конкретизації завдань, мето­дики їх використання; творчі й письмові завдання, спрямо­вані на закріплення теоретичних знань і відпрацювання практичних умінь; запитання для самоперевірки, які ілю­струють зворотний зв'язок в управлінні процесом само­підготовки студентів до екологічного виховання.

Теми практичних занять і методичні рекомендації до них складено на основі розробленої програми спецкурсу "Екологічне виховання дітей дошкільного віку", який читається для студентів денної та дистанційної форм нав­чання. Основна їхня мета - домогтися оволодіння студен­тами практичними навичками й уміннями самостійної організації процесу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку й підпорядкування даній меті всієї попе­редньої роботи в молодшому і середньому віці (розділ прог­рами ознайомлення з природою та інші розділи).