2.6. Процедура зайняття посади судді в суді загальної юрисдикції

Відповідно до Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Конституційний Суд України», «Про Вищу раду юстиції» та інших нормативних актів, посаду судді в суді загальної юрисдикції можна зайняти за двома процедурами: процедурою призначення на посаду Президентом (для тих, хто претендує на цю посаду вперше) та процедурою обрання Верховною Радою України (для тих, хто претендує на безстроковий термін зайняття посади).

Загальна процедура зайняття суддівської посади здійснюється в декілька етапів:

1. звернення зацікавленого суб’єкта до відповідної кваліфікаційної комісії суддів із заявою про кваліфікаційну атестацію з наданням відповідних документів, що підтверджують його відповідність формальним вимогам закону щодо кандидата на певну посаду судді;

2. кваліфікаційна атестація судді у формі кваліфікаційного екзамену (для кандидатів, які претендують на заняття посади судді вперше) або кваліфікаційної співбесіди (для суддів, які претендують на заняття посади в суді вищого рівня).

3. прийняття рішення про відповідність кандидата вимогам, які ставляться законом щодо можливості заняття відповідної посади;

4. рекомендація (або відмова в ній) відповідної кваліфікаційної комісії суддів щодо можливості обрання на посаду судді;

5. надіслання всіх необхідних документів щодо кандидатів до компетентного органу (щодо кандидатів, які претендують на заняття посади судді вперше - до Вищої ради юстиції; щодо суддів, які претендують на заняття посади в суді вищого рівня, - Голові Верховного Суду України (або Голові відповідного Вищого спеціалізованого суду);

6. внесення подання про призначення (обрання) суддею відповідному правомочному суб’єкту (Президенту України - щодо кандидатів, які претендують на заняття посади судді вперше; Верховній Раді України - щодо суддів, які претендують на заняття посади в суді вищого рівня);

7. винесення відповідного акта про призначення (обрання) суддею (Президент - строком на п’ять років; Верховна Рада - безстроково);

8. складання присяги судді.

Висновки

В даній курсовій роботі я ознайомився зі структурою судової системи України. Дав загальну характеристику побудові судової системи. Дав визначення термінам і поняттям які присутні в системі судоустрою,з’ясував невід’ємне значення її в нашій країні. Розглянув етапи розвитку і реформування. Висвітлив проблеми які є в сучасному судоустрої із прийняттям нового законодавства, Закону «Про судоустрій і статус суддів». Виходячи з вище сказаного можна дати загальну характеристику. Побудова судової системи України в цілому відповідає міжнародним стандартам щодо обов’язку держави забезпечити кожному право на розгляд його справи судом і перегляд за його скаргою вищим судом. Але на теперішній час судова система України є незавершеною та знаходиться в процесі розбудови та вдосконалення, тому ми вважаємо за необхідне знайти можливі способи розв'язання проблеми подальшого реформування судоустрою держави врахувавши досвід певних країн у формуванні системи судоустрою.

Об'єктом даного дослідження є національне законодавство, що регулює та охороняє відносини, які мають місце в процесі функціонування національних судових систем та практика його здійснення й досвід удосконалення. Предметом дослідження є зміни в судовому законодавстві, механізм функціонування судової системи в Україні. На теперішній час и маємо достатню інформаційну базу щодо діяльності та компетенції судів в різних державах світу. Завдяки достатній інформаційній базі ми можемо дослідити механізм формування судового законодавства, здійснення судової влади. Завданнями нашого дослідження є аналіз побудови моделей судових систем в різних державах світу та Україні, сучасний стан та етапи реформування судової влади в Україні.

Сьогодні немає жодної держави в світі, яка б не намагалася вдосконалити свою діяльність в реалізації відповідних функцій. Одним із перших кроків поліпшення справ є реформування у такій важливій сфері як судова діяльність.Після проведення судової реформи 2010 і прийняття Закону України «Про Судоустрій і статус суддів». Я сподіваюсь, що ця реформа проллє світло на темні плями нашого законодавства та вирішить всі нагальні питання. Також розглянув порядок добору суддів на посади і іх обов'язки. На відміну від суддів загальної юрисдикції, суддя Конституційного Суду обирається на дев’ять років без права бути обраним на повторний строк. Обмеження строку перебування на посаді, а також унеможливлення бути обраним на повторний строк, є елементами політичної доцільності. Заборона призначення судді на новий термін є додатковою гарантією його незалежності. Якщо суддя знає, що його повторне призначення неможливе, то у своїй діяльності він не орієнтуватиметься на позиції осіб чи органів, від яких залежало б його призначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 148 Конституції України Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.

Таким чином, при доборі та обранні на посади суддів Конституційного Суду України беруть рівноцінну участь представники трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової.