Кришевський
.docxСУДДЯ: Добре! Присядьте, будь-ласка!
Пане Розпоряднику, наступного свідка, будь-ласка, запросіть – Шпору Миколу Миколайовича!
ПОЗИВАЧ: А його навіщо?? Яке відношення він має до справи?
СУДДЯ: Шановний!! Цього свідка викликали ваші батьки!
ПОЗИВАЧ: Навіщо?
СВІДОК №3: Добрий день!
СУДДЯ: Будь-ласка, свої анкетні дані!
СВІДОК №3: Шпора Микола Миколайович, мені 20 років, проживаю за адресою: м. Київ, вул.. Червоноармійська 12, буд. 4. Студент, рідний брат колишньої дівчини Максима!
СУДДЯ: Колишньої дівчини? Як її звати?
СВІДОК №3: Шпора Катерина Іванівна. Вона не змогла з’явитися в судове засідання за станом здоров’я.
СУДДЯ: Що Ви можете розказати по справі?
СВІДОК №3: Мені навіть в голові не вкладається те, що робить Макс! Він веде себе просто паскудно!
СУДДЯ: Ану, розкажіть!
СВІДОК №3: Я такого не чекав! Правда! Моя сестра Катя зустрічалася з Максимом 6 місяців, і 2 місяці тому він її покинув. Я навіть не чекав від нього такого. Вони були гарною парою. Вона його любила! Я і мої батьки думали, що вони ще тріщки по зустрічаються і одружаться. Навіть його батьки були за Катю! Вони її любили як доньку!
ПРЕДСТАВНИК ВІДПОВІДАЧІВ: Але ж вони з Катею розійшлися! Чому?
СВІДОК №3: Так. Максим сказав, що насправді не кохає Катю! Я думаю, що в нього хтось є! Але він не говорить, хто?!
СУДДЯ: Я не хочу Вас образити, Миколо! І в судовому залі і поза судовою залою – безліч жінок, які такі травми в житті отримували. Ну, в мене запитання: Яке це відношення має до сьогоднішньої справи?
СВІДОК №3: Він не каже, на кого проміняв Катю. Але сьогодні перед слуханням я бачив його з нею. Вони цілувалися, це було паскудно!
Максим! Може ти розповіси??! Він цілувався з рідною сестрою! Як чоловік з жінкою! Я бачив це власними очима!
СЕСТРА: Я йому не сестра!! Зрозуміло тобі!!!
ПОЗИВАЧ: Так, ми цілувалися!
ВІДПОВІДАЧ: Максим!!
ПОЗИВАЧ: Що?
ВІДПОВІДАЧ: Віка – твоя сестра!
ПОЗИВАЧ: Вона мені не сестра! І ти мені не батько! Розумієш, чи ні?
ВІДПОВІДАЧ: Замовкни!! Ти не можеш нічого зробити і бути з нею, тому що… Віка – твоя рідна сестра!
СЕСТРА: Тато! Що ти говориш??
ПОЗИВАЧ: Що ти брешиш?
ВІДПОВІДАЧ: Вибачте мене… Розумієш, це було дуже давно… Це давно було… Я був тоді дуже молодий, ще тебе не знав… Я зустрічався з дівчиною, її звали Юлія… Ми довго зустрічалися. А потім вона … «залетіла». Я попросив її зробити аборт, але вона не погодилася… Я її покинув… Потім я дізнався, що вона народила сина і в графі батько був прочерк.
СУДДЯ: Я хочу зрозуміти… Це другий шок для Максима? Це шок для Віки? Для сестри…
ВІДПОВІДАЧКА: Як ти міг весь час це приховувати? Від мене…
ВІДПОВІДАЧ: Таня! Я декілька разів заходив до Юлії в гості. Ну, я до сина заходив… Ми вже були одружені з тобою, але я не міг не бачити його. А потім через деякий час, я дізнався, що Юля потрапила в автокатастрофу, вона загинула на місці… А сина забрали в дитячий будинок… Коли я дізнався, що в нас з тобою не буде дітей, Я … Я вирішив, що якщо будемо усиновляти дитину, то візьмемо тільки Максима! Вибач мене, але я не міг по-іншому…
ПОЗИВАЧ: Чому ти брехав весь час? Чому мовчав? Чому?
ВІДПОВІДАЧ: Зрозумій мене! Як я себе почував? Мені було соромно! Ну, соромно, що я зробив таке…
ПОЗИВАЧ: А зараз гордий? Треба було відразу сказати!
ВІДПОВІДАЧКА: Максиме! Вибач батька!
СУДДЯ: Максим! В мене інше запитання: Дійсно в тебе є стосунки із Вікою?
ПОЗИВАЧ: Так… Ми завжди розуміли один одного. Дружили… Виручали один одного… Ми стали дуже близькими… Особливо після того, як я дізнався, що я чужий в цій родині. Не рідний… Я так думав…
СУДДЯ: Я не буду лізти в душу, я на іншу відповідь сподівалася… Тоді давай, я про твій позов тебе перепитаю! Те, що ми зараз почули, Ти не хочеш позов відкликати?
ВІДПОВІДАЧКА: Будь-ласка, Максим!
ПОЗИВАЧ: Ні! Я не збираюсь цього робити! Я не хочу… Після цього… Приховував все моє життя… Я стою на своєму…
СУДДЯ: Добре. Ви вільні свідок, присядьте, будь-ласка. Всі свідки допитані, матеріали справи переглянуті. Переходимо до судових дебатів. (Т)
ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: Ваша честь! Ми наполягаємо на своїх позовних вимогах, вважаємо їх такими, які є доведеними, обґрунтованими та законними. І просимо винести рішення в порядку ст..238 Сімейного кодексу України, і скасувати усиновлення мого клієнта і його батьками.
СУДДЯ: Дякую. Максим! Я багато разів чула промови представників. Навіть зараз голос у твого представника змінився… Їй важко це підтримувати, але вона це повинна робити. Твоє останнє слово яке?
ПОЗИВАЧ: Я все рівно буду стояти на своєму!
СУДДЯ: Дякую, я почула…
ПРЕДСТАВНИК ВІДПОВІДАЧА: Ваша честь! Ми вважаємо позовні вимоги не обґрунтованими та безпідставними, оскільки, як вже з’ясувалось під час судового розгляду справи, позивач не проживає однією сім’єю з своїми батьками,це по-перше, і вже рік! По-друге, він є повнолітньою особою. По-третє, сказати про те, що сімейні там взаємини чи відносини не склалися – ну важко… А в ході розгляду цієї справи, тим паче, що ми дізналися, що батько є рідним… фактично є рідним. Юридично – він не є батьком згідно з документами…
СУДДЯ: Юридично – він вже є батьком!
ПРЕДСТАВНИК ВІДПОВІДАЧА: Ну так… Але за іншою підставою… Але, скажімо так, надмірну суворість його, я можу виправдати лише тим, що він відчував себе винуватим перед сином, і можливо, намагався дати йому більше… І тому цим викликана така надмірна, можливо, суворість… Але це лише обставини спільного життя. Тобто це проблеми зростання молодого чоловіка, це проблеми батьків і дітей, які, як я вже сказав, не підстави для скасування усиновлення. Протиправних дій відносно позивача – ні мати, ні батько, ніяких не вчиняли.
Ваша честь! Я вважаю, що позов до задоволення не підлягає!
СУДДЯ: Я Вас почула. Ваша думка така сама?
ВІДПОВІДАЧ: Мені залишається тільки сказати: Вибач мене, сину…
СУДДЯ: Суд іде до нарадчої кімнати приймати рішення! (Т)
СЕКРЕТАР: Прошу всіх встати!
___________________________________________
СЕКРЕТАР: Прошу всіх встати!
СУДДЯ: (Т) Суд у складі головуючого судді Ускової при секретарі Цимбалюк, розглянувши цивільну справу за позовом громадянина Корольова Максима Богдановича до громадянина Корольова Богдана Васильовича та Корольової Тетяни Василівни, третя особа – служба у справах дітей щодо скасування усиновлення, вирішив:
В задоволенні позовних вимог громадянина Корольова Максима Богдановича – відмовити! Дане рішення може бути оскаржене згідно чинного законодавства. Прошу всіх сідати!
Я поясню своє рішення: В першу чергу, поясню, Максиме, тобі, як позивачу! Закон зазначає лише три підстави: чому, на підставі чого можна твій позов задовольнити:
• Перша – це умова, треба бути повнолітнім – ти повнолітній.
• Треба зробити щось протиправне. Як зазначив представник, твої батьки нічого протиправного не зробили.
• Далі можна за взаємною згодою скасувати усиновлення – згоди немає…
• Третя підстава, вона дуже важка, називається: якщо не склалися сімейні відносини…
ПОЗИВАЧ: По-Вашому, вони не склалися?
СУДДЯ: Я була певна, що ти поставиш мені це запитання! Повір! Оця справа не проста. Ти не уявляєш зараз, на скільки це сімейна обставина. Ти не уявляєш, скільки сімей з рідними синами, з рідними батьками, і як виявилося, дійсно з рідними мають такі самі проблеми. І в тебе, кажу тобі, в тебе є право підти до апеляції, руйнувати це рішення – в мене рука не підіймається. Зараз головний ваш урок: батьків, тебе і Віки, зараз це вирішити. Зрозуміти не те, що хто винний, а як Вам разом, просто один одному дати жити. І тут, я перейду, вибач, до твого тата.
Пане Богдан! Ви не те, щоб остання людина в цій справі, Ви найперша…
ВІДПОВІДАЧ: Я зрозумів, Ваша честь…
СУДДЯ: І протягом всієї справи, вже коли в кінці з’ясувалося, я зараз розумію Ваш біль. Ви! Аби прикрити свою провину перед сином намагалися саме так його виховувати! Але скажу Вам іншу річ… Ні в чому Максим не винний з того, що вчинили Ви! Тому, пане Богдан, тільки Ви один зараз можете всім їм показати свою любов. І в Вас все буде добре. Максим! Повір в це! РІШЕННЯ ПРИЙНЯТО! (Т)
СЕКРЕТАР: Прошу всіх встати!