Контрольна робота

10

Контрольна робота

З предмету „ Цивільний захист”

На тему „Безпека в надзвичайних ситуаціях в ПАТ «АКБ «КИЇВ»”

Виконав

Студент групи М₅МЕБ

Ревенко Олександр

Київ 2013

Технологічне, екологічне та природне становище України рік від року стає складнішим, зростає його негативний вплив на населення та навколишнє середовище. Тому з набуттям Україною незалежності враховуючи досвід економічно розвинутих країн було розпочато законодавче оформлення цивільної оборони як державної системи органів управління та сил для організації здійснення заходів щодо захисту населення від впливу наслідків надзвичайних ситуацій.

При розробці Закону України "Про Цивільну оборону України" та "Положення про ЦО України" основна увага зверталася на досягнення наступних напрямків:

— Закон та Положення повинні враховувати світовий досвід побудови і здійснення заходів Цивільної оборони і повною мірою відповідати Женевській (1949 р.) Конвенції "Про захист жертв війни";

— відповідність системи захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій до умов, потреб і можливостей держави,

— відповідність організаційної структури створюваної системи до консти­туційної побудови державної виконавчої влади і прийнятого законодавства України з питань оборони, державної безпеки та надзвичайного стану;

— забезпечення високої реальної готовності органів управління, сил Цивільної оборони до дій за призначенням та високої ефективності цих дій.

Певною мірою вдалося досягти того, що Цивільна оборона України відповідає умовам, які витікають з аналізу можливих надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Прийняття Закону "Про Цивільну оборону України" є наслідком клопіткої роботи фахівців штабів Цивільної оборони на чолі зі штабом ЦО України та зацікавлених міністерств і відомств. Протягом року було опрацьовано декілька варіантів документів і 28 жовтня 1992 року Верховна Рада України розглянула і схвалила "Концепцію Цивільної оборони України", та в першому читанні Закон України "Про Цивільну оборону України", який було прийнято остаточно лише З лютого 1993 р. З надрукуванням його в періодичних виданнях 6 березня 1993 року Закон вступив у дію.

Закон складається з преамбули та п'яти розділів, до складу яких входять 17 статей. За обсягом це невеликий документ, однак за змістом — дуже об'ємний, так як він коригує діяльність з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій.

У преамбулі проголошено: "Кожен має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Держава як гарант цього права створює систему Цивільної оборони, яка має на меті захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру".

Тобто, держава не тільки проголошує право населення на захист свого життя і здоров'я в умовах НС, але і гарантує це право, створюючи загальну систему захисту населення, систему цивільної оборони.

Систему Цивільної оборони складають:

— органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях;

— органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і підпорядкування;

— сили і засоби, призначені для виконання завдань ІДО;

—фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;

— системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення;

— Центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

— курси та навчальні заклади підготовки та перепідготовки фахівців і насе­лення з питань ЦО;

— служби Цивільної оборони.

У статті 2 Закону підкреслено, що заходи цивільної оборони поширюються на всю територію України, всі верстви населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом".

Закон, і особливо, Положення про Цивільну оборону, конкретніше розкривають сутність завдань ЦО. Основними завданнями цивільної оборони України є:

— запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха,

— оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;

— захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;

— організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;

— організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у ра­йонах лиха і осередках ураження;

— створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення та зв'язку, спостереження і контролю за р-адіоактивним, хімічним і бактереологічним зараженнями, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзви­чайних ситуаціях мирного і воєнного часів;

— підготовка і перепідготовка керівного складу Цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індиві­дуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Для виконання кожного з завдань необхідно здійснювати великий обсяг заходів, які потребують залучення значної кількості сил, засобів, матеріальних і фізичних витрат, вміння та високої відповідальності на всіх рівнях.

Наприклад, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження передбачає запровадження і здійснення таких заходів:

— завчасна розробка і проведення інженерно-технічних заходів для зменшення ризику виникнення НС і захисту населення від впливу їхніх наслідків;

— готується науково обґрунтований прогноз наслідків можливих НС;

— здійснюється безпосереднє спостереження за станом потенційно-небезпечних об'єктів і навколишнього природного середовища;

— утримуються в готовності до негайного застосування засоби оповіщення та інформаційного забезпечення населення, створюються локальні системи виявлення місць зараження та локальні системи оповіщення;

— створюються спеціалізовані формування і здійснюється їх підготовка до дій за призначенням;

— проводиться забезпечення працівників об'єктів індивідуальними засобами захисту, а також ведеться будівництво захисних споруд відповідно до норм і правил інженерно-технічних заходів Цивільної оборони.

Завжди вагоме значення мало своєчасне оповіщення, яке сприяло уникненню значних людських жертв. До оповіщення залучаються відповідні фахівці установ державних і територіальних органів влади, мережі радіо та телебачення тощо.

Захист населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, пожеж і застосування засобів ураження здійснюється проведенням комплексу заходів, які повинні забезпечити укриття населення в захисних спорудах, його евакуацію, медичний, радіаційний і хімічний захисти, а також захист від впливу біологічних засобів ураження.

Для дослідження безпеки в надзвичайних ситуаціях на ПАТ «АКБ «КИЇВ» перш за все потрібно охарактеризуємо приміщення з погляду пожежної безпеки. Враховуючи той факт, що в приміщенні використовуються тільки негорючі речовини та матеріали у холодному стані, за ступенем вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщення відділу банку відноситься до категорії «Д». Пожежну небезпеку несуть у собі лише кабельні електропроводки до обладнання, що є припустимим для даної категорії приміщень.

За вогнестійкістю будинок відноситься до другої категорії згідно з ДБН В.1.1.7-2002, що відповідає вимогам НПАОП 0.00-1.28-10. Робоча зона приміщення віднесена до класу вибухонебезпечності В-IIa та пожежонебезпечності П-IIa, оскільки вибухонебезпечна концентрація пилу і волокон може утворюватися лише внаслідок аварії або несправності.

Відділ бухгалтерії оснащений автоматичною пожежною сигналізацією. Для досягнення визначених завдань система оснащена 51 димовим оптичним сповіщувачем HL 871-30 «HL Dolby», ручними пожежними сповіщувачами ИПР «Арра», встановленими на шляхах евакуації та приймально-контрольним приладом (NR2-SAT/F4 «SteelArm»). Приміщення серверної додатково оснащені шістьома тепловими точковими оповіщувачами диференціальної дії, модулем автоматичного газового пожежогасіння типу «Импульс-20» та приймально-контрольним пусковим приладом «Гамма-102 САТ», що відповідає вимогам ДБН В.2.5-13-98.

Також у відділі знаходяться 25 переносних вуглекислотних вогнегасники типу ОУ-5, що відповідає нормам. Підходи до засобів первинного пожежогасіння та відключення електросхем устаткування вільні.

Приміщення бухгалтерії є рівноцінними з точки зору вибухо- та пожежної безпеки, відділені між собою гіпсокартонними та скляними перегородками на металевому каркасі або капітальними цегляними стінами.

У коридорі приміщення розташована схема евакуації людей при пожежі.(Рис.1)

Рис. 1 Схема евакуації людей при пожежі ПАТ «АКБ «КИЇВ»

Шляхи евакуації з відділу відповідають правилам пожежної безпеки. У будинку є два виходи, ширина коридору – 2-3 метри, ширина дверей – 0,8 м., двері відкриваються по ходу руху людей у випадку евакуації.

У відділі бухгалтерії наявна медична аптечка, укомплектована відповідно до вимог Стандарту забезпечення і розміщена у помітному легкодоступному місці сухого і захищеного від сонячних променів та тепловипромінювань приміщення. За проходження практики на ПАТ «АКБ «КИЇВ» мною було розглянуто головні можливі причини виникнення пожежі у приміщенні відділу бухгалтерії такі як: 

• несправна електропроводка (іскріння, перегрів провідників, пересихання електроізоляційних матеріалів);

• використання електропобутових пристроїв (електрочайники); попадання вологи на працюючі електроагрегати;

• залишення без нагляду увімкнутих комп’ютерів, обчислювальної техніки та інших електроприладів.

Для покращення такої ситуації мною були запропоновані заходи, що направлені на покращення ситуації в галузі безпеки в надзвичайних ситуаціях такі: 

• видання розпорядження по підприємству про призначення осіб, що відповідальні за пожежну безпеку приміщення відділів;

• щорічне проведення повторних протипожежних інструктажів та занять за програмою пожежно-технічного мінімуму з особами, що відповідальні за пожежну безпеку; 

• утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв’язку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

• своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання тощо.

Необхідне також приведення систем автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння у відповідності до вимог ДБН В.2.5-56:2010 та ВБН В.2.2.-00032106-1-95 що передбачає використання вогнестійких кабелів в системах живлення та забезпечення автоматичного запуску системи оповіщення та управління евакуацією людей у випадку пожежі.

За результатами проведеного аналізу стану охорони праці у відділі бухгалтерії ПАТ «АКБ «КИЇВ», було виявлено, що в цілому вона відповідає як внутрішнім документам з питань охорони праці, так і нормативно-законодавчим актам. Склад та структура витрат на охорону праці свідчить про високу ефективність діяльності служби охорони праці банку.

З приводу питань нормативно-правового забезпечення потрібно зазначити, що єдиним виявленим недоліком є відсутність текстів вступного інструктажу та примірників інструкцій з охорони праці на кожному робочому місці. 

Щодо умов праці співробітника бухгалтерії, то вони в цілому відповідають існуючим санітарно-гігієнічним нормам, за винятком ненормованого режиму праці (відсутність регламентованих технологічних перерв та додаткової щорічної відпустки).

Так як приміщення бухгалтерії по категорії вибухо- і пожежонебезпечності та ступеню вогнестійкості відповідають нормам, то з безпекою у надзвичайних ситуаціях на досліджуваному об’єкті все в порядку. Організаційні та технічні заходи, спрямовані на попередження виникнення пожежі, обмеження поширення вогню та успішної евакуації людей розроблені та реалізовані належним чином.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про цивільну оброну України» №2674 – XII від 03.02.1993р.

2. Державні будівельні норми України. Захист від пожежі. ДБН В.1.1.7–2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва. – Київ, 2002. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.poliplast.ua/doc/dbn_v.1.1-7-2002 pdf. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.

3. ІІоженерне обладнання будників і споруд. Пожежна автоматика будинків та споруд. ДБН В.2.5-13-98 [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://dbn.at.ua/load/1-1-0-261. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.

4. Обливанцов В.В. Безпека життєдіяльності працівників банківського сектора економіки // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб.наук. праць. Том 15. – Суми: УАБС НБУ, 2006.