
- •1.Основні етапи розвитку охорони праці
- •3. Предмет, структура, зміст, мета курсу „основи охорони праці"
- •4. Основні законодавчі акти про охорону Праці
- •Державні нормативні акти про охорону праці
- •Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці охоплює наступні основні напрямки:
- •7. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •8. Система управління охороною праці
- •9.Планування роботи з охорони праці.
- •10. . Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •11.Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •12. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження
- •13. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворюваності
- •14. . Законодавство в галузі гігієни праці
- •15. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •16. Мікроклімат виробничих приміщень
- •17. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •18. Нормування шкідливих речовин
- •19. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •20. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2. 7. Вібрація
- •2. 7.2. Захист від вібрацій
- •2. 8. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2. 8.1. Акустичні величини
- •2. 8.2. Дія шуму на організм людини
- •2. 8.4. Нормування шумів
- •2. 8.3. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •2. 8.5. Інфразвук
- •2. 8.6. Ультразвук
- •2. 9.1. Класифікація іонізуючих випромінювань
- •2. 9.2. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •2. 9.3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2. 9.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •2.10.1. Класифікація електромагнітних полів і випромінювань
- •2.10.2. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.10.4. Захист від електромагнітних випромінювань
- •2.11. Випромінювання оптичного діапазону
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •3.1.2. Безпечність технологічного процесу
- •3.2.3. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •3.2.4. Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура
- •3.2.5. Безпека під час експлуатації котельних установок
- •3.2.7. Безпека під час експлуатації трубопроводів
- •3.3. Безпека під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт та застосування підіймально-транспортної техніки
- •3.3.1. Загальні вимоги безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт
- •2. 8.2. Дія шуму на організм людини
- •3.4.2. Види електричних травм.
- •18.7. Причини електротравм
- •3.4. 3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.4. 4. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •3.4. 7. Умови ураження людини електричним струмом
- •3.4. 5. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом
- •3.4.10. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •4.1.1. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами
- •4.1.3. Основні причини пожеж
- •4.2.1. Теоретичні основи горіння
- •4.2.2. Різновидності горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.3.1. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.5. Система протипожежного захисту
- •4.5.1. Пожежна безпека будівель та споруд
- •4.5.2. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •4.5.3. Способи та засоби пожежогасіння
- •4.5.4. Пожежна сигналізація
- •4.6.1. Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •4.6.2. Державний пожежний нагляд
- •4.6.3. Завдання та види пожежної охорони
- •4.6.5. Порядок дій у разі пожежі
3.2.4. Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура
Для забезпечення нормальних умов експлуатації та запобігання аварій і вибухів посудини, апарати та трубопроводи, що працюють під тиском, повинні бути оснащені запірною або запірно-регулювальною апаратурою, запобіжними пристроями, приладами для вимірювання тиску, температури, покажчиками рівня рідини і т. ін. Кількість, тип і місце встановлення контрольно-вимірювальних приладів, запобіжних пристроїв, арматури обирається організацією-розробником проекту, виходячи з конкретних умов експлуатації.
Посудини, що споряджені швидкознімними затворами, повинні мати запобіжні пристрої, які виключають можливість вмикання посудини під тиск при неповному закритті кришки і відкриття її при наявності у посудині тиску. Для запобігання підвищення тиску вище допустимого в посудинах, апаратах та трубопроводах встановлюють пружинні або важільно-вантажні запобіжні клапани . Вони автоматично відкриваються при підвищенні тиску вище значення, що задається (регулюється) гвинтом стиснення пружини або вантажем, який встановлюється на важіль клапана. Для того щоб запобігти дії газу чи пари на обслуговуючий персонал при спрацюванні запобіжного клапана, до нього під'єднують пристрої, що відводять пар чи газ у безпечне місце. Встановлювати запірну арматуру (крани, засувки) між посудиною та запобіжним клапаном не допускається.
Посудини для вибухо- та пожежонебезпечних речовин, речовин 1-го і 2-го класів небезпеки за ГОСТом, а також випарники з вогневим чи газовим обігрівом повинні мати на підвідній лінії від насоса або компресора зворотний клапан, який автоматично закривається тиском з посудини і запобігає виходу з неї речовин у разі падіння тиску в підвідній лінії. За принципами роботи клапани поділяються на підйомні (пружинні) та поворотні.
Якщо посудина під'єднана до джерела живлення, в якому тиск більший за робочий тиск у посудині, то на підвідній лінії встановлюють редукційний клапан який автоматично підтримує задане значення робочого тиску. Регулюючи маховичком зусилля пружини , можна одержати на лінії за золотником пару чи газ необхідного тиску.
У разі необхідності контролю рівня рідини в посудинах, що мають межу поділу середовищ застосовують покажчики рівня рідини. На посудинах, що обігріваються полум'ям або гарячими газами, в яких можливе зниження рівня рідини нижче дозволеного, має бути встановлено не менше двох покажчиків рівня прямої дії. На кожному покажчику рівня повинні бути вказані допустимий верхній і нижній рівні. Крім покажчиків рівня, на посудинах можуть бути встановлені звукові, світлові та інші сигналізатори і блокування за рівнем рідини.
3.2.5. Безпека під час експлуатації котельних установок
Наявність високого тиску і температури води та пари у водогрійних і парових котлах створюють підвищену небезпеку під час їх експлуатації.
Кожен котел піддається технічному опосвідченню інспектором (експертом) органів Держнаглядохоронпраці (тепер - Держгірпромнагляд) до пуску в роботу, періодично в процесі експлуатації, а в необхідних випадках - позачерговому опосвідченню. Технічне опосвідчення котлів складається із зовнішнього і внутрішнього оглядів (не менше одного разу на чотири роки) та гідравлічного випробовування (не менше одного разу на вісім років). Мінімальна величина пробного тиску Рп при гідравлічному випробовуванні приймається:
- при робочому тиску р не більше 0,5 МПа (5 кгс/см2) Рп = 1,5/?, але не менше 0,2 МПа;
- при робочому тиску р більше 0,5 МПа Рп = 1,25р, але не менше р + 0,3 МПа. Час витримки під пробним тиском повинен бути не меншим 10 хв. Після
цього тиск знижується до робочого, при якому і проводиться огляд усіх зварних, вальцювальних, клепаних і роз'ємних з'єднань. Результати технічного опосвідчення записуються в паспорт котла із зазначенням термінів наступного опосвідчення.
Основні заходи щодо запобігання вибухів та аварій спрямовані на чітке дотримання норм експлуатації парових та водогрійних котлів. Для забезпечення безпечних умов і розрахункових режимів експлуатації та керування роботою всі котли повинні бути оснащені: запобіжними клапанами (не менше двох); манометрами; термометрами; покажчиками рівня води (не менше двох, за винятком прямоточних котлів); запірною і регулювальною апаратурою; приладами безпеки і пристроями для живлення котлів водою.
Парові та водогрійні котли при камерному спалюванні палива повинні бути обладнані автоматичними пристроями для припинення подачі палива у топку
в наступних випадках: погасання факела у топці; вимкнення всіх димососів; вимкнення всіх дуттєвих вентиляторів; зниження рівня води (для прямоточних котлів - витрати води через котел) нижче допустимого. На котлах необхідно встановити звукові сигналізатори верхнього і нижнього граничних рівні води, які вмикаються автоматично.
Стаціонарні та пересувні компресори, а також компресорні установки знаходять широке застосування в багатьох галузях промисловості, де використовують стиснене повітря. Робота компресорного устаткування пов'язана з виникненням низки небезпечних та шкідливих чинників, обумовлених наявністю у компресорах рухомих частин, високого тиску та температури, а також можливістю утворення вибухонебезпечних сумішей з продуктів розкладу мастильних матеріалів і повітря.
Найбільшу небезпеку при високій температурі в системі компресорної установки становлять пари мастильних речовин, які в атмосфері стисненого повітря стають вибухонебезпечними вже при температурі 250-300 °С. Пари мастила у суміші з повітрям можуть займатися навіть від іскри електричного розряду, тому для мащення рухомих частин компресора застосовують спеціальні мастила з високою температурою займання. Для зменшення температури стисненого повітря застосовують повітряне (для компресорів низького тиску до 0,7 МПа) та водяне (для компресорів високого тиску) охолодження компресорних установок.
Для гарантування безпеки під час експлуатації компресорних установок вони повинні бути оснащені відповідними запобіжними пристроями та контрольно-вимірювальними приладами.
За правильну та безпечну експлуатацію компресорної установки та повітропроводів відповідає особа, призначена наказом по підприємству, яка має закінчену технічну освіту, спеціальне посвідчення та практичний досвід роботи.