- •Соціально-педагогічна профілактика правопорушень Курс лекцій
- •Лекція і. Поняття, об’єкт, предмет та напрями соціально-педагогічної профілактики правопорушень
- •1. Поняття, об’єкт, та предмет навчальної дисципліни
- •2. Мета, завдання, функції та проблеми сппп. Соціально-педагогічна профілактика правопорушень в системі наук.
- •3. Принципи профілактичної діяльності
- •4. Стратегії та моделі профілактичної діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Література:
- •Лекція іі. Рівні, методи, форми, суб'єкти, нормативно-правове забезпечення та система профілактичної діяльності
- •2. Методи, форми та суб’єкти профілактичної діяльності
- •3. Поняття і класифікація суб’єктів профілактики правопорушень
- •4. Правове регулювання та організаційне забезпечення сппп
- •5. Система профілактики правопорушень
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Література:
- •Лекція ііі. Характеристика особи неповнолітніх правопорушників та причини їх протиправної поведінки
- •1. Формування особистості та характеристика особи неповнолітнього правопорушника
- •2. Причини та умови правопорушень неповнолітніх
- •3. Криміногенне середовище та субкультура неповнолітніх
- •4. Особливості групових злочинів неповнолітніх
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Література:
- •Лекція IV. Органи і служби у справах дітей та спеціальні установи, які здійснюють соціальний захист і профілактику правопорушень серед дітей
- •2. Органи і служби, які здійснюють профілактику правопорушень серед дітей
- •3. Спеціальні установи та заклади, що здійснюють профілактику правопорушень серед дітей
- •4. Основні напрями профілактичної діяльності неспеціалізованих державних органів
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Література:
- •1. Поняття девіантної поведінки
- •2. Класифікація поведінкових відхилень
- •3. Соціальні норми і нормативна свідомість
- •Класифікація соціальних норм
- •4. Рівні та види девіантної поведінки дітей та молоді
- •5. Детермінанти та структура девіантної поведінки дітей та молоді
- •6. Категорії розподілу неповнолітніх з девіантною поведінкою та зміст профілактики девіантної поведінки дітей та молоді
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Література:
Питання для самоконтролю
Які особливості соціалізації дітей з девіантною поведінкою?
В чому полягає роль сім'ї у попередженні соціальної дезадаптації дітей?
Що таке соціальна норма? Які її властивості та способи утворення?
Які є різновиди соціальних норм?
Якими є підходи до класифікації поведінкових відхилень?
Що таке девіантна поведінка?
Яка структура девіантної поведінки?
Назвіть причини девіантної поведінки дітей та молоді.
У чому полягає зміст профілактики девіантної поведінки дітей та молоді?
Термінологічний словник
Адиктивна поведінка - це поведінка людини, для якої притаманне прагнення до відходу від реальності шляхом штучної зміни свого психічного стану завдяки прийому різноманітних хімічних речовин чи постійній фіксації уваги на певних видах діяльності з метою розвитку та підтримання інтенсивних емоцій.
Алкоголізм - хвороба, що характеризується патологічною залежністю від спиртного з поступовою соціально-моральною деградацією особистості.
Антисоціальна поведінка – це поведінка, що суперечить правовим нормам, загрожує соціальному порядку і благополуччю оточуючих людей.
Асоціальна поведінка - це поведінка людини, яка ігнорує моральні норми, чим загрожує благополуччю міжособистісних стосунків. Може виявлятися у формі агресивних дій, сексуальних девіацій, узалежнення від азартних ігор, бродяжництва тощо.
Девіантна поведінка - система дій і вчинків людей, соціальних груп, що суперечать соціальним нормам або визнаним у суспільстві шаблонам і стандартам поведінки. // Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи.-К.,2002.-С.63.
Девіантна поведінка – це поведінка, що виникає внаслідок порушення процесів соціальної адаптації, виявляється у соціально-негативних поведінкових реакціях та призводить порушника до ізоляції, лікування, перевиховання або покарання. // Поддерьогіна А. Соціальні девіації у неповнолітніх.
Девіантність – це характеристика поведінки, яка не співпадає з соціальними нормами і цінностями, що прийняті у суспільстві
Делінквент - неповнолітній з соціальними відхиленнями у поведінці, який здійснює вчинки, заборонені діючим законодавством та іншими нормативними актами.
Делінквентна поведінка – це поведінка індивіда, що порушує норми громадського правопорядку, загрожує благополуччю інших людей або суспільству взагалі та може бути правомірно покараною.
Диссоціальна поведінка – поведінка, що відхиляється від медичних і психологічних норм, загрожує цілісності й розвитку самої особистості. Основними формами саморуйнівної поведінки є: суїцидальна поведінка, хімічна залежність, нехімічні адикції, фанатична залежність, аутична поведінка, віктимна поведінка, діяльність, що пов’язана з ризиком для життя, залежність від їжі.
Духовні норми – це передусім норми, в основу яких покладено загальнолюдські цінності, представлені у світових релігіях, художній культурі та науковій думці.
Кримінальна (злочинна) поведінка — це протиправне, суспільно-небезпечне діяння, що класифікується за певними нормами кримінально-процесуального права (зґвалтування, вбивство, нанесення значних тілесних ушкоджень тощо).
Моральні норми – це очікування-приписи певної соціальної групи (реальної або номінальної) щодо її членів. Носіями цих норм є конкретні спільноти (сім'я, громада), їхні лідери й керівники.
Наркоманія – це хворобливий психічний стан, зумовлений хронічною інтоксикацією організму внаслідок зловживання наркотичними засобами, що віднесені до таких конвенцією ООН чи Комітетом з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров'я України, і характеризується психічною та фізичною залежністю від них.
Наркотичні засоби - це рослини, сировини і речовини, природні чи синтетичні, класифіковані як такі в міжнародних конвенціях, а також інші рослини, сировина і речовини, які становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними і віднесені до зазначеної категорії Комітету з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров'я.
Норма — це регулятивне правило, яке вказує межі свого застосування; відповідає чомусь типовому або звичайному.
Право – це система загальнообов’язкових правил поведінки – соціальних норм, встановлених або санкціонованих державою, які відображають волю певної частини соціально неоднорідного суспільства, спрямовані на врегулювання суспільних відносин відповідно до цієї волі і забезпечуються державою.
Правові норми - це формально обов’язкові правила фізичної поведінки, які мають загальний характер, встановлюються або санкціонуються державою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечуються її організаційною, виховною та примусовою діяльністю.
Проституція - різновид девіантної поведінки, що виявляється у позашлюбних, випадкових, нерозбірливих сексуальних стосунках не заснованих на особистій симпатії чи потягу за плату
Соціалізація (з латини «socialis» - суспільний) – це процес засвоєння індивідом протягом усього його життя певної системи знань, соціальних норм і культурних цінностей, настанов і зразків поведінки, які дозволяють йому функціонувати в якості повноправного члена суспільства, до якого він належить.
Соціальна адаптація – це процес пристосування індивіда до умов соціального середовища, формування адекватної системи стосунків із соціальними об’єктами, інтеграція особистості в соціальні групи, діяльність щодо освоєння стабільних соціальних умов, прийняття норм і цінностей нового соціального середовища.
Соціальна адаптація особистості – це атрибутивна властивість суб’єктів соціальної життєдіяльності, що реалізується шляхом інтерпретації внутрішніх та зовнішніх інформаційних моделей соціального буття з погляду їхньої відповідальності адаптивним установкам, які не суперечать розумінню оточуючої дійсності та були: цілеспрямовано сформовані зовні; стихійно засвоєні в процесі соціалізації; відкриті самостійно.
Соціальна дезадаптація – це втрата особистістю якостей, необхідних для повноцінної життєдіяльності в суспільстві; порушення нормального ходу соціалізації індивіда, втрата або деформація важливих функцій особистості
Соціальні норми - це зумовлені об’єктивними закономірностями правила поведінки, які мають загальний характер, виражають волю певної частини або всього суспільства і забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу.
Токсикоманія - захворювання, яке викликане психічною та фізичною залежнісію внаслідок вживання речовин, які не включені до офіційного списку наркотиків, а також вдиханням парів речовим побутової хімії (клей, ефір, розріджувачі, аерозолі).