Характеристика дитячого колективу

ХАРАКТЕРИСТИКА ДИТЯЧОГО КОЛЕКТИВУ

Складається на основі вивчення членів колективу (як зокрема, так і в купі) з метою педагогічного керівництва розвитком колективу та особистості. Тому кожний із наступних пунктів треба розглядати з трьох позицій:

1. що є (результат вивчення, констатація);

2. чому (виявлення причинно-наслідкових зв’язків, детермінація педагогічних явищ);

3. що треба зробити, аби вдосконалити ... (прогнозування наступного розвитку).

Відповіді на поставлені нижче питання повинні доцільно ілюструватися прикладами та результатами експериментального дослідження із застосуванням методів НПД.

ОРІЄНТОВНА СХЕМА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДИТЯЧОГО КОЛЕКТИВУ

1. Загальні відомості про загін. Кількість дітей, із них – дівчаток та хлопчиків. Віковий склад. Коли і як було сформовано цей загін. Які зміни в ньому відбулися з моменту створення.

2. Структура дитячого колективу. Актив загону. Формальне та неформальне лідерство. Наявність угрупувань, їх чисельність, кількісний та якісний склад, спрямованість, вплив на громадську думку. Стосунки між угрупуваннями та їхніми лідерами. Соціометричний статус дітей у загоні. Хто входить до групи “зірок”, чому? Хто знаходиться в ізоляції, чим це зумовлене і що треба робити для її подолання?

3. Чи є спільна мета (ближня, середня, дальня) та діяльність, спрямована на її досягнення (яка саме?), традиції, атрибути тощо.

4. Емоційний клімат та життєвий тонус у загоні. Який настрій домінує. Чи хвилюють кожну дитину негаразди у загоні, а проблеми кожної дитини – весь загін. Як діти ставляться до досягнень загону та окремої особи. На чому тримається емоційне благополуччя (неблагополуччя) окремих дітей і всього загону. Чи вміють діти контролювати свої емоції. Що викликає найбільш сильні емоційні переживання в загоні. Яким чином вони проявляються. Чи почувають себе діти захищеними в загоні.

5. Вольові характеристики загону. Чи здатний загін мобілізувати свої сили на подолання труднощів та перепон. Чи може він швидко й самостійно приймати рішення. А виконувати їх? Чи завжди розпочата справа доводиться до кінця. Чи здатний загін на виправданий ризик. Чи може протистояти насиллю та авторитетам. Чи може захистити слабкого, викликати “вогонь на себе”, захищаючи справедливість.

6. Моральні орієнтири та життєві установки. Домінуючі відношення у загоні: до себе, до інших, до цінностей (матеріальних та духовних), до діяльності (трудової, спортивної, культурно-масової, побутової тощо), до природи (живої та неживої) й ін. Що найбільше діти цінують у житті та людях. Що їм не подобається.

7. Педагогічне керівництво загоном. Особистість педагога-вихователя, стиль його спілкування з дітьми, авторитетність. Здійснення індивідуального та диференційного підходів.

8. Висновки. Чи є загін колективом. Якщо так, то на якому рівні розвитку він знаходиться (за А.М. Лутошкіним, за А.С. Макаренком). Позитивні аспекти та недоліки в організації життя та діяльності загону (колективу). Основні напрямки та рекомендації щодо подальшого згуртування дитячої спільноти.