
- •Питання 2.
- •Питання 3.
- •Питання 4.
- •3.Об'єкт і предмет політології, її структура і категорії
- •Питання 5.
- •Питання 6.
- •Питання 7.
- •Питання 8.
- •Питання 9.
- •Питання11.
- •Питання 12.
- •12.И.Кант і г.Гегель про правову державу
- •Питання 13.
- •Питання 14.
- •Питання 15.
- •Питання 16.
- •Питання 17.
- •Питання 18.
- •18.Питання політики в Київській Русі
- •Питання 19.
- •19.Політичний досвід Запорізької січі. Конституція 1710 року.
- •Питання 20.
- •Питання 21.
- •Питання 22.
- •Питання 23.
- •Питання 24.
- •Питання 25.
- •Питання 27.
- •27 Легітимність політичної влади. Взаємозв'язок легітимності й ефективності.
- •Питання 28.
- •3. Змі.
- •Питання 29.
- •Питання 30.
- •Питання 31.
- •1. Унітарна 2. Федерація 3.Конфедер. Питання 32.
- •Питання 33.
- •1. Унітарна 2. Федерація 3.Конфедер.
- •Питання 34.
- •Питання 35.
- •Питання 36.
- •Питання 37.
- •Питання 38.
- •Питання 39.
- •Питання 40.
- •Питання 42.
- •Питання 43.
- •Питання 44.
- •Типологія політичних культур
- •Питання 45.
- •45 Нація і національний фактор у політику. Діалектика національних, класових і суспільних інтересів і цінностей
- •Питання 46.
- •Питання 47.
- •Питання 48.
- •Питання 49.
- •Питання 50.
- •Основні канали і особливості політичного впливу сми
- •Питання 51.
- •Питання 52.
- •Питання 53.
- •Питання 54.
- •Питання 55.
- •Питання 56.
- •Питання 57.
- •Питання 60.
- •Питання 61.
- •Питання 62.
- •Питання 64.
- •Питання 65.
- •Питання 66.
- •Питання 68.
- •Питання 70.
- •1 Національне відродження як мета і зміст політичної діяльності
- •2 Суверенітет нації - основа національного відродження
- •3 Два підходи до проблеми національного відродження
- •Питання 71.
- •Питання 72.
- •Питання 73.
Питання 55.
Форми безпосередньої демократії в Україні
Форми безпосередньої демократії – це форма постредством якої громадяни безпосередньо беруть участь у здійсненні влади, особисто впливаючи на зміст політики:
1) Референдум;
2) народні збори;
3) демонстрація;
4) відвід депутата;
5) загальне избиратеьное право.
Демократизація політичного життя в Україні зв'язана зростанням ролі безпосередньої демократії. Цьому є логічне пояснення:
а) представник, як би демократично він не був делегований у керівний орган, може в більшому або меншому ступені відірватися від інтересів його громадян, що обрали, і тоді, перша частина слова “демократія” (народ) утрачає зміст, демократизм йде на збиток;
б) громадянин, як безпосередній учасник політичного процесу, здатний найбільше повно виразити інтереси як свої особисті, так і свого соціального шару, істотна, однак при цьому одна деталь: можливість впливати на політику в нього все-таки менше, ніж у тих, хто має владу й уповноважений вирішувати політичні питання.
Питання 56.
Государственная политика Украины в сфере масс-медиа. Противоречия современного развития отечественных СМИ.
Головне призначення ЗМІ – продукування і трансляція інформації, що забезпечує їм реалізацію функцій. У багатьох ЗМІ набув поширення напрям, що дістав назву «жовта преса». Цьому напряму властиві концентрація уваги на плітках, інтимних стосунках, скандалів з життя широко відомих людей, цинізм…
Саме тому одним із найважливіших задач української держави після проголошення її незалежності стало формування і забезпечення демократичних засад діяльності ЗМІ. Вагому роль також має подолання державно-партійної монополії. Але конституційні засади свободи слова реалізуються зі значними складнощами, що утруднює виконання ЗМІ суспільних функцій.
Питання 57.
Избирательная система современной Украины.
Виборча система – сукупність правил і прийомів, які забезпечують певний тип участі суспільства у формуванні державних представницьких, законодавчих, судових, виконавчих органів, втілення волі тієї частини суспільства, котрої, згідно із законодавством. Достатньо для визначення виборів дійсними.
Виборча система у вузькому розумінні – це механізм розподілу представницьких мандатів відповідно до підсумків голосування.
Види виборчих систем:
1. мажоритарна. 2. пропорційна. 3. змішана.
Мажоритарна виборча система – такий порядок організації виборів і визначення результатів голосування. Коли обраним вважається кандидат (або список кандидатів), який отримав більшість голосів у виборчому окрузі.
Розрізняють мажоритарну систему абсолютної більшості, коли для обрання необхідно отримати більше половини голосів і відносної більшості – коли достатньо набрати більше голосів ніж інші кандидати.
Пропорційна виборча система – такий порядок організації виборів і визначення результатів голосування, за якого розподіл мандатів між партіями проводиться згідно з кількістю отриманих партією голосів. (кожна партія подає списки кандидатів і встановлюється мінімум голосів виборців за одне місце).
Змішана виборча система –такий порядок визначення результатів голосування, у якому поєднані елементи мажоритарної та пропорційної системи.
За цією системою до парламенту обирають одну частину депутатів за пропорційною схемою, а іншу – за мажоритарною.
58.
Становление многопартийности в современной Украине.
У становленні української багатопартійності виділяють 3 етапи:
Допартійний етап – 1988-1990рр. тут виникають політизовані й політичні організації. Що своєю діяльністю дали поштовх процесові утворення партій.
Етап початкової багатопартійності – 1990-1991рр. почали активно створюватися нові партії. В києві відбулася 1 сесія Української між партійної асамблеї.
Посткомуністичний етап – 1991-1994рр. відзначається принципово новими політичними і соціально-економічними умовами. Багатопартійність в Україні стала фактом. Багатопартійність в Україні відтворює увесь ідейно-політичний спектр партій, які тільки є у світі.
Актуальною проблемою в Україні є формування партійної системи. важливим кроком щодо цього стали вибори до Верховної Ради України 1998р.
В Україні спостерігаються ознаки атомізованої партійної системи та ознаки партійної системи поляризованого плюралізму. Багатопартійність виводить нашу країну на шлях демократичного цивілізованого розвитку.
Питання 59
Особливості політичної системи України
У структурному відношенні: вона перебуває в стані руху, (скасовані одні організації, наприклад, ЛКСМУ), докорінно змінилися інші (профспілки), створені і створюються нові політичні партії і рухи;
У плані регулюючих норм мається, з одного боку, затримка з прийняттям украй необхідних норм, законів, положень, з інший, - бездіяльність уже прийнятих Верховною Радою законів, що обумовлено недостатньої информированностью про них, і відсутністю матеріальної бази.
У сфері ідеології утворився вакуум: пішла в минуле комуністична ідеологія, а інший - не з'явилося; у середовищі учених і державних діячів йдуть дебати про те, який вона повинна бути. По Конституції України це - ідеологія будівництва самостійної суверенної незалежної правової соціальної і демократичної республіки.
За формою держави не можна висловити категоричне судження: є парламент, є президент, але ні той, ні іншої не має переваги. Тому, імовірніше всього, можна вважати, що Україна має змішану президентсько-парламентську форму. По політичному режимі також спостерігається сполучення демократичного режиму з авторитарним; офіційно проголошене будівництво демократичної України. Однак демократизму в реальності ще мало, необхідність змушує прибігати до авторитарних методів.