
- •Питання 2.
- •Питання 3.
- •Питання 4.
- •3.Об'єкт і предмет політології, її структура і категорії
- •Питання 5.
- •Питання 6.
- •Питання 7.
- •Питання 8.
- •Питання 9.
- •Питання11.
- •Питання 12.
- •12.И.Кант і г.Гегель про правову державу
- •Питання 13.
- •Питання 14.
- •Питання 15.
- •Питання 16.
- •Питання 17.
- •Питання 18.
- •18.Питання політики в Київській Русі
- •Питання 19.
- •19.Політичний досвід Запорізької січі. Конституція 1710 року.
- •Питання 20.
- •Питання 21.
- •Питання 22.
- •Питання 23.
- •Питання 24.
- •Питання 25.
- •Питання 27.
- •27 Легітимність політичної влади. Взаємозв'язок легітимності й ефективності.
- •Питання 28.
- •3. Змі.
- •Питання 29.
- •Питання 30.
- •Питання 31.
- •1. Унітарна 2. Федерація 3.Конфедер. Питання 32.
- •Питання 33.
- •1. Унітарна 2. Федерація 3.Конфедер.
- •Питання 34.
- •Питання 35.
- •Питання 36.
- •Питання 37.
- •Питання 38.
- •Питання 39.
- •Питання 40.
- •Питання 42.
- •Питання 43.
- •Питання 44.
- •Типологія політичних культур
- •Питання 45.
- •45 Нація і національний фактор у політику. Діалектика національних, класових і суспільних інтересів і цінностей
- •Питання 46.
- •Питання 47.
- •Питання 48.
- •Питання 49.
- •Питання 50.
- •Основні канали і особливості політичного впливу сми
- •Питання 51.
- •Питання 52.
- •Питання 53.
- •Питання 54.
- •Питання 55.
- •Питання 56.
- •Питання 57.
- •Питання 60.
- •Питання 61.
- •Питання 62.
- •Питання 64.
- •Питання 65.
- •Питання 66.
- •Питання 68.
- •Питання 70.
- •1 Національне відродження як мета і зміст політичної діяльності
- •2 Суверенітет нації - основа національного відродження
- •3 Два підходи до проблеми національного відродження
- •Питання 71.
- •Питання 72.
- •Питання 73.
1. Унітарна 2. Федерація 3.Конфедер. Питання 32.
32 Концепції походження держави
Держава з'являється в результаті розкладання родоплеменного будуючи, поступового відокремлення від суспільства вождів і їх наближених і зосередження в них управлінських функцій, ресурсів влади і соціальних привілеїв під впливом ряду факторів, що лежать в основі концепцій виникнення держави:
розвиток суспільного поділу праці, виділення управлінської праці з метою підвищення його ефективності в спеціальну галузь і утворення для цього спеціального органа – держави;
виникнення в ході розвитку виробництва приватної власності, класів і експлуатації (марксизм). Слід зазначити, що в ході історичного розвитку в міру стирання класових протилежностей і демократизації суспільства, держава усе більш стає надкласовою, наднаціональною, загальнонаціональною організацією – завоювання одних народів іншими (Ф.Оппенгеймер, Л.Гумплович і ін.). Вплив завоювань на утворення і розвиток держави, безсумнівно. Однак його не випливає абсолютизировать, упускаючи з виду інші, часто більш важливі фактори;
демографічні фактори, зміни у відтворенні самого людського роду. Мається на увазі, насамперед ріст чисельності і щільності населення, перехід народів від кочового до осілого способу життя, а також заборона кровозмішення й упорядкування шлюбних відносин між родами. Усе це підвищувало потребу общностей у регулюванні взаємозв'язків етнічно близьких людей;
психологічні (раціональні й емоційні) фактори. Одні автори (Гоббе) найсильнішим мотивом, що спонукує людини до державотворення, вважають страх перед агресією з боку інших людей, побоювання за життя і майно. Інші ж (Локк) ставлять на перший план розум людей, приведших їхній до угоди про створення спеціального органа держави, здатного краще забезпечити права людей, традиційні форми суспільства;
антропологічні фактори. Вони означають, що державна форма організації корениться в самій суспільній природі людини, її розвитку. Ще Аристотель затверджував, що людина, як істота найвищою мірою колективне може існувати тільки в рамках визначених форм гуртожитку. Держава, подібно родині і селищу, «є природна форма гуртожитку». Воно виникає в результаті розвитку людської природи і за допомогою прав вносить у життя людей справедливі, моральні початки;
контрактні теорії держави підтверджуються деякими реальними фактами. Так, наприклад, договірна система князювання існувала в древньому Новгороді, із запрошуваним на певний строк князем полягав договір, невиконання якого могло спричинити за собою його покарання.
Питання 33.
Формы государственного правления и устройства.
Форма держави – це поняття, яка включає в себе компоненти: форма державного устрою, політ режиму.
Під державним правлінням розуміють посіб організації і здійснення державної влади.
Монархія та республіка:
Монархія – форма державного правління, при якій верховна державна влада здійснюється повністю або частково одноосібним главою держави і передається в спадок.
Історичними формами монархії є: абсолютна і конституційна.
Абсолютна – характеризується повновладдям глави держави.
Конституційна – повноваження глави держави обмежуються діями конституції та законів.
Різновиди: дуалістична – монарх володіє виконавчою і частково законодавчою владою.
Парламентська - … законодавчою і частково виконавчою владою.
Абсолютна більшість сучасних монархій – парламентські. Альтернативою до монархії є республіка. Для неї характерне здійснення державної влади вибірним колегіальним органом, який формується населенням на визначений термін. республіканська форма притаманна більшості держав.
Різновиди республіки6
1.Парламентська
2.Парламентсько-президентська або през-парлам.
Для 1 характерно те, що верховенство належить парламентові, який формує уряд, який він і контролює. Може висловити йому вотум недовіри і відбудеться зміна уряду або розпук парламенту. Уряд володіє законодавчою ініціативою і виконавчою владою. Він має також можливість клопотати перед президентом за достроковий розпуск парламенту. Функції президента зводяться до представницьких.
Президентська республіка – президент обирається народом. Він є головою держави і очолює виконавчу владу. Президент не має права розпускати законодавчий орган, а депутати парламенту не можуть вплинути на дострокове переобрання президента окрім як через механізм імпічменту. В цьому випадк разом із президентом відставку піде увесь уряд.
Змішана республіка – глава держави особисто пропонує склад уряду, який обов’язково повинен затверджуватися парламентом. Виконавчу владу очолює прем’єр міністр. Між ним і президентом існують стосунки і обов’язки. Сучасна політологічна наука виділяє 3 основні форми держ. територ. устрою: