
- •Питання 2.
- •Питання 3.
- •Питання 4.
- •3.Об'єкт і предмет політології, її структура і категорії
- •Питання 5.
- •Питання 6.
- •Питання 7.
- •Питання 8.
- •Питання 9.
- •Питання11.
- •Питання 12.
- •12.И.Кант і г.Гегель про правову державу
- •Питання 13.
- •Питання 14.
- •Питання 15.
- •Питання 16.
- •Питання 17.
- •Питання 18.
- •18.Питання політики в Київській Русі
- •Питання 19.
- •19.Політичний досвід Запорізької січі. Конституція 1710 року.
- •Питання 20.
- •Питання 21.
- •Питання 22.
- •Питання 23.
- •Питання 24.
- •Питання 25.
- •Питання 27.
- •27 Легітимність політичної влади. Взаємозв'язок легітимності й ефективності.
- •Питання 28.
- •3. Змі.
- •Питання 29.
- •Питання 30.
- •Питання 31.
- •1. Унітарна 2. Федерація 3.Конфедер. Питання 32.
- •Питання 33.
- •1. Унітарна 2. Федерація 3.Конфедер.
- •Питання 34.
- •Питання 35.
- •Питання 36.
- •Питання 37.
- •Питання 38.
- •Питання 39.
- •Питання 40.
- •Питання 42.
- •Питання 43.
- •Питання 44.
- •Типологія політичних культур
- •Питання 45.
- •45 Нація і національний фактор у політику. Діалектика національних, класових і суспільних інтересів і цінностей
- •Питання 46.
- •Питання 47.
- •Питання 48.
- •Питання 49.
- •Питання 50.
- •Основні канали і особливості політичного впливу сми
- •Питання 51.
- •Питання 52.
- •Питання 53.
- •Питання 54.
- •Питання 55.
- •Питання 56.
- •Питання 57.
- •Питання 60.
- •Питання 61.
- •Питання 62.
- •Питання 64.
- •Питання 65.
- •Питання 66.
- •Питання 68.
- •Питання 70.
- •1 Національне відродження як мета і зміст політичної діяльності
- •2 Суверенітет нації - основа національного відродження
- •3 Два підходи до проблеми національного відродження
- •Питання 71.
- •Питання 72.
- •Питання 73.
3. Змі.
4. Політ принципи та норми.
5. політ свідомість
6. політ культура
Функції політичних систем:
1. вироблені
2. організація діяльності суспільства на організацію завдань політ програми держави.
3. координація окремих елементів сусп.
4. легітимація (узаконення політ систем).
5. політ соціалізація.
6. ф-ція артикуляції інтересів (вимоги до посадови осіб).
7. й-ція агрегування інтересів (узгодження та підпорядкування інтересів і потреб соц верств населення).
8. інтеграція всіх елементів суспільства навколо єдиних для всього народу цінностей та цілей.
9. політична комунікація складових пліт системи.
Питання 29.
29 Критерії типології і порівняльний аналіз типів політичної системи
Політичні системи можуть класифікуватися по різних підставах. Одна з перших класифікацій виходить з характеру їхніх взаємин із зовнішнім середовищем. Тому критерієві політичні системи підрозділяються на закриті і відкриті. Закриті политий. Системи мають обмежені зв'язки з зовнішнім середовищем, несприйнятливі до цінностей інших систем і самодостатні тобто ресурси розвитку знаходять усередині таких систем. Відкриття системи активно обмінюються ресурсами з зовнішнім світом, успішно засвоюють передові цінності інших систем, рухливі, динамічні. Французький політолог Ж. Блондель розрізняє політичні системи по змісту і формам керування. Він виділяє п'ять їхніх основних різновидів 1) ліберальні демократії, у яких прийняття політичних рішень орієнтовано на цінності індивідуалізму, волі, власності.2) комуністичні системи або авторитарні-радикальні, що орієнтуються на цінності рівності, соціальної справедливості 3)традиційні політичні системи, що спираються на олігархічні форми правління і, що орієнтуються на нерівномірний розподіл економічних ресурсів і соціальних статусів 4) популістські політичні системи, що переважають у країнах, що розвиваються, вони використовують авторитарні методи керування і прагнуть до більшої рівності в розподілі благ 5) авторитарні-консервативні політичні системи, пренаступні цілі збереження соціального і економічної нерівності, обмеження політичної участі населення. Одна з простих, широко розповсюджених класифікацій політичних систем – розподіл на тоталітарні, авторитарн і демократичні. Критерієм їхнього розмежування служить політичний режим – характер і способи взаємини влади, суспільства (народу) і особистості (громадян). У самому загальному виді для тоталітарній політичній системі характерно повне підпорядкування суспільства й особистості влади, усеосяжний контроль за громадянами з боку держави. Авторитаризм відрізняється необмеженою владою однієї особи або групи осіб над громадянами при збереженні автономії особистості і суспільства в неополитических сферах. Демократія характеризується контролем суспільства (його більшості) над владою. При цьому якщо особистість має автономію, права і волі, визнається найважливішим джерелом влади, те маємо ліберальну демократію. Якщо ж влада більшості нічим не обмежена і прагне контролювати суспільне й особисте життя громадян, то демократія стає тоталітарною. Неоднорідні також авторитарні і тоталітарні політичні системи. Так, у залежності від того, хто – одна людина або група осіб – є джерелом влади, авторитаррные і тоталітарні режими можуть бути автократичними (у влади одна особа) або группократическими (аристократичними, олігархічними, етнографічними і т.п.).
Тоталітарна п.сист. – характеризується абс. ступінню централізації п. влади, або в вузькому колі суб’єктів, або в особі однієї людини. Ця система передбачає ф-ціонування однієї політ партії, марксистсько-соц типу, тоталітарний контроль з боку держави і особливо в галузі пліт відносин.