Питання 21.

Політична думка України в ХІХ ст.(М.Костомаров, Т.Шевченко, М.Драгоманов)Шевченко стояв на революційно-демократичних позиціях. Його заслуга полягає в тому, що визволення України з-під національного гноблення, розглядав складовою частиною соціального розкріпачення народів Росії, викривав лжепатріотизм кріпосників і таврував ганьбою тих, у «кого нема любові до батьківщини, ті серцем жебраки, каліки…».Шевченко стверджував що відполірувати народ не можна, як через полегшення його труднощів.

Важливе місце в історії суспільно-політичної думки України кінця 19ст. займала діяльність М. Драгоманова. Підстава його суспільно-політичних і державних поглядів представляє автономно-федералістична концепція Він успадкував традиції Кирило-Мефодіївського общ-ва і продовжував них. Це знайшло відображення в програмі «Суспільство» М. Драгоманів виступав за революцію, вважаючи, що вивести Росію на нову дорогу може тільки відкритий напад на її політичний лад, напад мовою і дією з боку правильно організованих політичних суспільств, організованих з людей суспільних і військових у всіх її областях серед усіх її народів. М.Драгоманов допускав іншу думку ідею еволюційного розвитку суспільства, тому що здійснення соціалістичного ідеалу «можливо тільки поступово і при високому розвитку мас, а тому досягти можна більше за допомогою розумної пропаганди, чим кривавих повстань. Із соціально-політичною проблематикою зв'язувалися погляди на національне питання. Національні права можуть бути досягнуті на основі політичних воль: чим більше політичних воль, тим більше національних прав. Драгоманов розробляє принцип федералізму державних і недержавних слов’янських народів як засіб переходу від імперського репресивно-диктаторського унітарно-цетристського способу правління до демократичних , Європейських форм державності. Поряд з політичною програмою Драгоманов створював і програму конструктивної діяльності щоб підтягувала культуру України до загальноєвропейського і світового рівня.

Питання 22.

Політичні ідеї слов'янофілів і західників

Слов'янофіли – представники одного з напрямків російської суспільної і філософської думки 40-50-х рр. XIX століття – слов'янофільства, що виступили з обґрунтуванням самобутнього шляху історичного розвитку Росії, на їхню думку, принципово відмінного від шляху західноєвропейського.

А.С. Хом'яків – визнаний глава слов'янофільства. У своїй «Семіраміді» Хом'яків убачав фундаментальну закономірність: людський дух спирався на два початки: волі (иранство) і необхідності (кушитство) – два, що борють між собою духовних принципу. Кушисты в історії підкорили собі іранец-мирних хліборобів. Ідея иранства для Хом’якова виступала ідеалізацією кращих рис російського народу, ідея кушитства – західних народів.

Західники – представники одного з напрямків російської суспільної думки 40-50 х рр. XIX століття, що виступали за ліквідацію кріпосництва і визнавали необхідність розвитку Росії по західноєвропейському шляху.

Соціально-політична програма ліберального західництва була підкріплена своєю підставою – філолофсько-історичними концепціями. Саме в області філософського осмислення історії ліберали внесли значний вклад. Відмінною рисою лібералів-західників була ідея стрункого, органічного, розумного розвитку російської історії.