Питання 1.

Поняття політики. Різноманіття її визначень

«Політика» - одне з найбільш розповсюджених і багатозначних слів у російській мові, та й у багатьох інших мовах світу. Термін «політика» (від грецький поліс - місто-держава і прикметника від нього - политикос, тобто усе, що зв'язано з містом-державою, громадянином і проч.) одержав поширення під впливом трактату Аристотеля (384-322 р. до н.е.) про державу, правління й уряд, названої їм «Політика».

У сучасній дійсності представлення про політика найрізноманітніші. Слід зазначити, що визначення політики, її сутність є предметом історичних дискусій. Приведемо деякі визначення політики, дані видними політологами:

-«Політика - це мистецтво жити разом» (Платон);

-«Політика - є сукупність засобів, що необхідні для того, щоб прийти до влади, удержатися у влади і корисно використовувати її» (Н. Макиавелли).

-«Політика — це участь у справах держави, напрямок держави, визначення форм, задач, змісту діяльності держави» (В. И. Ленін);

-«Політика - це процес керування « (О. Ренни);

-«Політика - владний розподіл цінностей усередині суспільства» (Д. Истон);

-«Політика означає прагнення до участі у владі або наданню впливу на розподіл влади, будь-то між державою, бу-те усередині держави між групами людей, що воно в собі укладає» (М. Вебер).

Таким чином, в історії розвитку політичної думки представлення про політика досить істотно змінювалися. Під політикою розуміють також мистецтво можливого, а нерідко характеризують її як «брудна справа». Послід характеризує повсякденне розуміння політики і відбиває недостатньо чіткі знання Широких мас населення. Разом з тим такий розкид представлень про політика в першу чергу зв'язаний зі складністю, багатогранністю, багатством прояву цього феномена.

Наукові трактування терміна «політика» відрізняються від повсякденних представлень строгою логічною аргументацією, узагальненістю і систематизацією, хоча і не виключають деякої суперечливості думок.

Разнообразные научные определения политики могут быть систематизированы и подразделены на несколько: социологический, субстанциональный и системный.

Социологические определения п, характеризуют её через другие общественные явления: экономику, социальные группы, право, культуру, религию. Их можно подразделить на экономические, социальные, правовые, нормативные и т.д.

Субстанциональные определения политики ориентируются на раскрытие той первоосновы, ткани, из которой состоит политика. Наиболее распространенная трактовка - это понимание политики как действий, направленных на власть: её обретение, удержание и использование.

С системной точки зрения п. является относительно самостоятельной системой, целостностью, отграниченной от окружающей среды - остальных областей общества - и находящейся с ней в непрерывном взаимодействии. (Д. Истон, Г. Алмонд).

Рассмотренные выше трактовки политики не исчерпывают всего многообразия её определений, хотя и отражают важнейшие из них.

Призначення п. – на основі спільних інтересів об’єднувати усі верстви нас. і спрямувати їх дії на виріш. найважливіших сусп-держ. питань. Політика функціонує в суспільстві

Питання 2.

2 Структура і функції політики

Політика існує в різних іпостасях (формах) - у виді мислення, мови і поводження людей. Вона має складну будівлю. У науковій літературі виділяються різні аспекти і складові частини політики. Одне з найбільше широко розповсюджених розподілів політики - розмежування в ній форми, змісту і процесу (відносин).

Форма політики - це її організаційна структура, інститути (у тому числі і система правових і організаційних норм), що додають їй стійкість, стабільність і що дозволяють регулювати політичне поводження людей.

Форма політики реально втілюється в державі, партіях і групах інтересів (асоціаціях і рухах), а також у законах, політичних і правових нормах.

Зміст політики виражається в її цілях і цінностях, у проблемах, що вона вирішує, у мотивах і механізмах прийняття політичних рішень. У політичному процесі відбиває складний, многосубъектный і конфліктний характер політичної діяльності, її прояв як відношення різних соціальних груп, організацій і індивідів.

Форма, зміст і процес не вичерпує будівлю політики. У якості її щодо самостійних елементів можна виділити: 1) політична свідомість, що включає внутрішній світ, менчадигет, ціннісні орієнтації й установки індивідів, а також політичні погляди і теорії; 2) нормативні ідеї:

програми і виборчі платформи політичних партій, цільові настанови груп інтересів, політико-правові норми; 3) інститути влади і боротьби за неї; 4) відносини володарювання панування і підпорядкування, а також політичної боротьби і співробітництва.

Крім складових частин і елементів у політику виділяють три рівні її існування. Перший, власне політичний, макрорівень, характеризує держава як ціле, публічну примусову владу, її пристрій і функціонування ^ центрі і на місцях. Другий, мікрорівень політики охоплює окремі організації: партії, профспілки, корпорації, фірми і т.п. Третій, мегоуровень, політики відноситься до діяльності міжнародних організацій: ООН, НАТО, БЭС і т.п.

Перший з цих рівнів займає центральне місце і характеризує суть політики. Другий же і третій рівні мають підлегле значення.

З загальнодержавним, макрорівнем, політики звичайно зв'язують її основні функції в суспільстві. Вони характеризують найважливіші напрямки впливу політики на суспільство. До них відносяться:

-підтримка і зміцнення цілісності суспільства як складно диференційованої соціальної системи, забезпечення суспільного порядку й організованості;

-розробка цілей суспільства і складових його колективних суб'єктів, організація мас і мобілізація ресурсів на їхнє здійснення;

-авторитарне, обов'язкове для всіх розподіл дефіцитних цінностей і благ;

-запобігання і регулювання групових конфліктів;

-конституювання складних соціальних суб'єктів (комунікаційна функція).

Крім цих, властивих у більшому або меншому ступені будь-якому суспільству задач, політика виконує і ряд специфічних для визначених типів соціальних систем функцій. Це -підтримка класового або соціального панування; захист основних ,прав людини; залучення громадян до керування державними і суспільними справами;

забезпечення соціальної справедливості і загального блага й ін. Різноманіття функцій політики свідчить про її глибоке проникнення в суспільство, поширенні на досить різні социальые явища.