20. Договори між срср та фашистською Німеччиною 1939р. Та возз’єднання західноукраїнських земель з срср.

В завершальній фазі переговорів з міністром закордонних справ Німеччини Ріббентропом ввечері 22 серпня 1939 р. радянське керівництво висунуло вимоги про визнання інтересів СРСР на Балтиці, у Південно-Східній Європі, а також про відмову Гітлера від планів типу «Великої України». І лише задоволення цих вимог відкрило шлях до укладення договору. 23 серпня 1939 р. Молотов і Ріббентроп підписали договір про ненапад між СРСР і Німеччиною терміном на 10 років. Крім цього, було підписано і таємний протокол, який містив положення, що стосувалися українських земель: «У разі територіально-політичного перевлаштування областей, які водять до Польської держави, межа сфер інтересів Німеччини і СРСР приблизно буде проходити по лінії рік Нареву, Вісли і Сяну». Тобто, відмова рейху від претензій щодо України набула форми розмежування «сфер інтересів». Пакт Молотова-Ріббентропа і таємний протокол до нього, будучи актом свавільного поділу Європи на «сфери інтересів» між СРСР і фашистською Німеччиною, фактично розв’язував руки лідеру третього рейху для початку Другої світової війни. Водночас він став і своєрідною точкою відліку процесу «збирання» українських земель в межах однієї держави, що об’єктивно було явищем прогресивним.

453 возз’єднання західноукраїнських земель з СРСР.

21. Напад Німеччини на срср та загарбання України в роки вВв.

22 червня 1941 р. після сигналу «Дортмунд» фашистська Німеччина раптово напала на СРСР. Сконцентровані в мобільні угруповання «Північ», «Центр» і «Південь» німецькі армії швидко просувалися на Ленінград, Москву та Київ. До середини червня фронт стратегічного наступу гітлерівських військ досяг 3000 км, глибина вторгнення на головних напрямках – 400-600 км. За три тижні війни 28 радянських дивізій було повністю розгромлено, а ще 72 дивізії втратили понад 50% особового складу.

Уже 16 липня Гітлер ставив питання про приєднання до третього рейху радянських територій – України, Білорусії, Прибалтики та інших районів.

Основними причинами поразок Червоної армії на початку війни були раптовість фашистського нападу, матеріальна непідготовленість до війни, незавершеність процесу переозброєння СРСР, відсутність надійних союзників, розпорошення сил Червоної армії на кордонах, масові репресії проти армійського командного складу, некомпетентність воєнно-стратегічного керівництва.

Загарбання України в роки ВВв.

22. Окупаційний режим та рух опору в Україні в роки вВв.