
- •Методичні вказівки
- •5.05010301 – Розробка програмного забезпечення
- •2.1 Основні форми представлення алгоритмів:
- •2.2 Блок-схеми
- •2.3 Основні структури алгоритмів
- •Лінійний алгоритм
- •3. Постановка задачі
- •4. Варіанти
- •5. Методичні вказівки
- •3. Постановка задачі
- •4. Варіанти
- •5. Методичні вказівки
- •Цикли з відомим числом повторень
- •Цикли з невідомим числом повторень
- •Вкладені цикли
- •3. Постановка задачі
- •4. Варіанти
- •5. Методичні вказівки
- •5. Методичні вказівки
- •Приклад
- •5. Методичні вказівки
- •2. Введення даних організувати з клавіатури.
- •3. Висновок результатів для завдання організувати на монітор.
- •Практична робота № 6
- •3. Постановка завдання
- •4. Варіанти
- •5. Методичні вказівки
- •2. Введення даних для завдань а і б організувати з клавіатури.
- •4. Висновок результатів для завдання а організувати у вигляді:
- •7. Контрольні питання
- •Практична робота № 7
- •3. Постановка завдання.
- •5. Методичні вказівки
- •2.3 Цикл типу do — while
- •2.4 Керуючі оператори в циклах
- •3. Постановка завдання.
- •5. Методичні вказівки
- •7. Контрольні питання
- •2.5 Області дії змінних
- •Приклад
- •3. Постановка завдання
- •4. Варіанти
- •5. Методичні вказівки
- •7. Контрольні запитання
- •2.5. Поиск в отсортированном массиве
- •3. Постановка завдання
- •5. Методичні вказівки
- •7. Контрольні питання
- •3. Постановка завдання
- •4. Варіанти завдань
- •5. Методичні вказівки
- •5. Методичні вказівки
- •7. Контрольні питання
- •Практична робота № 13
- •1. Мета роботи:
- •2. Теоретичні відомості
- •3. Постановка завдання
- •1. Використовуючи функції сформувати за допомогою дсч одновимірний масив і вивести його на друк.
- •2. Виконати обробку одновимірного масиву у відповідності з варіантом, використовуючи функції, результат вивести на друк.
- •4. Варіанти
- •5. Методичні вказівки
- •7. Контрольні питання
- •2.3 Швидке сортування
- •Алгоритм
- •Швидкість
- •2.4 Модифіковані методи сортування
- •2.4.1 Метод Шелла
- •2.4.2 Швидке сортування
- •3. Постановна задачі
- •4. Варіанти
- •5. Методичні вказівки
- •Приклад
- •3. Постановка завдання
- •1. Ввести з клавіатури рядок символів і обробити її у відповідності зі своїм варіантом, використовуючи функції.
- •4. Варіанти
- •5. Методичні вказівки
- •7. Контрольні питання
- •5. Методичні вказівки
- •7. Контрольні питання
- •Практична робота № 17
- •1. Мета роботи:
- •2. Теоретичні відомості
- •2.5. Численные методы решения уравнений
- •2.5.1. Метод итераций
- •2.5.2. Метод Ньютона
- •2.5.3. Метод половинного деления
- •3. Постановка завдання
- •1. Написати функцію з замовчує параметрами відповідно до варіанта, продемонструвати різні способи виклику функції: • з параметрами заданими явно, • з опущеними параметрами
- •4. Варіанти
- •5. Методичні вказівки
- •3. Постановка задачі
- •На цьому дереві можна визначити три методи упорядкування:
- •5. Методичні вказівки
- •7. Контрольні питання
- •Практична робота № 20
- •1. Мета роботи:
- •2. Короткі теоретичні відомості
- •3. Постановка завдання
- •4. Варіанти
- •5. Методичні вказівки
- •7. Контрольні питання
5. Методичні вказівки
1. При вирішенні завдань використовувати псевдодінаміческіе масиви. Псевдодінаміческіе масиви реалізуються таким чином:
1) при визначенні масиву виділяється досить велика кількість пам'яті:
const int MAX_SIZE = 100 ;/ / іменована константа
int mas [MAX_SIZE];
2) користувач вводить реальна кількість елементів масиву меншу N.
int n;
cout << "\ nEnter the size of array <" << MAX_SIZE << ":"; cin >> n;
3) подальша робота з масивом обмежується заданої користувачем розмірністю n.
2. Формування масиву здійснюється за допомогою датчика випадкових чисел. Для цього можна використовувати функцію int rand (), яка повертає псевдовипадкове число з діапазону 0 .. RAND_MAX = 32767, опис функції знаходиться у файлі <stdlib.h>. У масиві повинні бути записані і позитивні і негативні елементи. Наприклад, оператор a [I] = rand ()% 100-50; формує псевдовипадкове число з діапазону [-50; 49].
3. Висновок результатів повинен виконуватися після виконання кожного завдання. Елементи масиву рекомендується виводити в рядок, розділяючи їх між собою пробілом.
6. Зміст звіту:
1) Постановка завдання (загальна і конкретного варіанту).
2) Аналіз поставленого завдання: визначити до якого класу задач відноситься завдання і пояснити чому.
3) Текст програми.
4) Результати тестів.
5) Рішення одним із завдань з використанням покажчиків для доступу до елементів масиву.
7. Контрольні питання
1. Що таке масив? Дайте визначення.
2. В чому переваги представлення інформації у вигляді масиву?
3. Яким чином визначається довжина масиву при його ініціалізації?
Практична робота № 11
Тема: Створення програм обробки двовимірних масивів
1. Мета роботи:
1) Отримання практичних навичок при роботі з двовимірними масивами.
2. Теоретичні відомості
Масив являє собою набір однотипних об’єктів, які мають спільне ім’я і відрізняються місцезнаходженням в цьому наборі (або індексом, присвоєним кожному елементу масиву). Елементи масиву займають одну неперервну область пам’яті комп’ютера і розміщені послідовно один за одним.
Приклад 1. Опис одновимірних масивів
int masl[492];// зовнішній масив з 492 елементів
void main(void)
{
double mas2[250];// масив з 250 чисел типу double
static char mas3[20];//статичний рядок з 20 символів
extern masl[];//зовнішній масив, розмір вказаний вище
int mas4[2][4]; // двовимірний масив з чисел типу int
}
В цьому прикладі квадратні дужки [ ] означають, що всі ідентифікатори, після яких вони стоять, є іменами масивів. Число в дужках визначає кількість елементів масиву. Доступ до окремого елементу масиву організується з використанням номера цього елементу, або індекса. Нумерація елементів масиву починається з нуля і закінчується n-1, де n — кількість елементів масиву.
Ініціалізація масиву означає присвоєння початкових значень його елементам при оголошенні. Масиви можна ініціалізувати списком значень або виразів, відокремлених комою, розташованих у фігурних дужках.
Приклад 2. Ініціалізація масиву, елементи якого містять кількість днів в кожному місяці року:
int days[12]={31,28,31,30,31,30,31,31,30,31,30,31};
Якщо список значень, які ініціалізуються, коротший за довжину масиву, то ініціалізації підлягають перші елементи масиву, а решта ініціалізуються нулем.
Масив також можна ініціалізувати списком без зазначення в дужках довжини масиву. При цьому масиву присвоюється довжина за кількістю ініціалізаторів.
Приклад 3. Визначення довжини масиву при ініціалізації.
char code[] = {'a', 'b', 'c'};
В даному прикладі масив code буде мати довжину 3.
Автоматичні масиви після об'яви нічим не ініціалізуються і містять невідому інформацію.
Приклад
Знайти максимальний елемент та суму всіх від’ємних елементів матриці 3х4.
#include<iostream.h>
#include<conio.h>
int main()
{
int a[3][4];
int i, j, max, s=0;
for(i=0;i<3;i++)
for(j=0;j<4;j++)
cin>>a[i][j];
max=a[0][0];
for(i=0;i<3;i++)
for(j=0;j<4;j++)
{
if(a[i][j]>max)
max=a[i][j];
if(a[i][j]<0)
s=s+a[i][j];
}
cout<<endl;
for(i=0;i<3;i++)
{
for(j=0;j<4;j++)
cout<<a[i][j]<<' ';
cout<<endl;
}
cout<<endl;
cout<<"Max="<<max<<’\t’<<"The summ= "<<s;
getch();
return 0;
}