Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

902461

.pdf
Скачиваний:
41
Добавлен:
06.06.2015
Размер:
1.22 Mб
Скачать

Розділ ІІ. Художнє слово

131

 

 

***

Раз — підняти руки вгору, Два — нагнутися додолу. Не згинайте, діти, ноги, Як торкаєтесь підлоги, Три, чотири — прямо стати, Будем знову починати.

Хто зуміє присідати І ногам роботу дати?

ВІРШІ

МИ МАЛЕНЬКІ ДОШКІЛЬНЯТА

Я сьогодні рано встала, У хатинці все прибрала. Одягнула гарний одяг, Посміхнулась, все гаразд, Скоро гості будуть в нас.

***

Снилось мені ясне сонце, Що в хаті світило.

Ато лиш моя мама Дивилась так мило.

Приснився мені ясний вітрик, Що пестив колосся,

Ато мені моя мама

Гладила волосся. Снилась мені ягідочка, Як мак солоденька —

А то мене цілувала мама дорогенька.

***

Хто вас, дітки, міцно любить, Хто ніжненьке так голубить? І клопочеться всяк час Уночі і вдень про вас?

Мама дорогенька.

Хто для вас пісні співає, Хто в колисці забавляє, Гарні вам дає ляльки І розказує казки? Мама золотенька.

А тоді, мої кохані, Коли ви і неслухняні, Пустотливі і ледачі,

Хто над вами гірко плаче? Матінка рідненька.

132

Ознайомлення дошкільників із навколишнім світом

 

 

***

А сьогодні тато вдома, Він одяг костюм новий. Чом він вдома?

Річ — відома, Бо мій тато — вихідний!

Ми гуляли з ним в садочку, Потім їздили на пляж. Гарно як тут на пісочку:

Хочеш — бігай, хочеш — ляж.

***

Мій дідусь старенький, Як голуб сивенький, По садочку ходить І мене, малого, Онучка свойого За рученьку водить.

По садочку ходить, Яблучка знаходить, Ще й дає горіхи.

Мій дідусю милий, Як голубчик сивий, З ним багато втіхи.

***

Їде віз з гори в долину До бабусі на гостини, Їде батько і матуся, Їде тітка Люся, Їде Юрчик, Синочок —

Гостей повний візочок. А бабуся старенька, Любим гостям раденька, Любих гостей вітає, Хлібом, медом зустрічає.

***

Братикові чобітки, червоненькі чобітки Обійшли усі стежки.

Спить Андрійко — менший братик, Той вони вже хочуть спати.

Я почищу чобітки, Ще й ослінчика знайду, У сухенькому куточку Спочивати покладу.

***

Оленці, Оленці таз. Оленці, Оленці вода.

Оленці купатись так-так-так.

Розділ ІІ. Художнє слово

133

 

 

Голівку, голівку мить, Голівку, голівку мить, Водички теплої полить.

Іручки, і ручки мить, Водички теплої долить.

Ініжки, і ніжки мить, Водички теплої полить. Оленьці, Оленці встать, Простінку дать, Оленку будем витирать.

***

Якщо хочемо зустріти гостя щиро і привітно, Щоб він шану спостеріг і добром віддячить міг, Гостя ми того стрічаєм, Круглим пишним короваєм.

З рушником берем таріль, Коровай кладем і сіль, Шанобливо хліб підносим, І вклонившись, щиро просим:

«Любий, гостю наш, приймай Дружби символ — коровай».

***

Ямаленька зубна щітка І часу не гаю:

В кого зубки захворіли — Вмить допомагаю.

Ядружити з вами рада, Отже, вам моя порада: Чистить зубки треба всім — І дорослим і малим.

***

Ясиджу в кутку і плачу, Обпекла я трішки пальчик. Брат несе мені олію,

Яж в воді тримать волію. Вибирай між ним та мною — Між олією й водою.

***

У нашім раї на землі Нікого кращого нема, Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

***

О, Боже, мій дорогенький, До тебе я ручки зношу:

Для мами, для тата здоров’ячка прошу.

134

Ознайомлення дошкільників із навколишнім світом

 

 

Для діда, для баби, для всієї родини Послухай, мій Боже, Малої дитини.

***

Щоб росли усі ми дужими, Не будемо до себе байдужими: Все тіло будем берегти

З народною медициною в ногу іти.

***

«Доброго ранку», — мовлю я звичаєм, Доброго ранку кожному зичу я. Доброго дня вам люди бажаю, Вечором добрим стрічних вітаю.

І усміхаються в відповідь люди: Добрі слова ж бо для кожного любі.

***

Сьогодні у душі моїй, Так світло, веселенько.

І кажу вам я: «Добрий день! Всім добрий день, рідненькі»

***

Кого побачиш — усміхнися, Кого зустрінеш — привітайся.

Ініжно в очі подивись,

Іподружитись постарайся. Коли спілкуєтесь і з ким, Чарівних слів не забувайте, А прощаються із вам — Здорові всі бувайте.

***

Катя й Рома, Дмитрик й Оля

Швидко ріжуть бараболю, Цибулину, капустину, Солі всипали частину.

У такім смачнім салаті Вітамінів є багато.

***

Глянь, цікаві оченята, Хочуть книжку почитати. Щоб хороші очі мати, «А» слід вітамін вживати.

Розділ ІІ. Художнє слово

135

 

 

***

Хто живе у цибулині,

Ів червоній є перчині.

Ів морквині, абрикосах, Їжте, діти, він хороший.

***

Щоб були ви здоровенькі,

Ікрасиві, й рум’яненькі. Вітаміни споживай

Іздоровим виростай.

***

Дитсадок — веселий дім, Тут турбота є усім.

Тут майструють, тут будують, Лисові хвоста малюють.

***

З піснею про сонечко Іду я в дитсадок. Миле, миле сонечко Тобою тішусь як.

***

Як знайомих я зустріну — Привітаю неодмінно: «Добрий ранок, добрий день!» А прийду в дитячий сад Привітаюсь до малят.

***

Знаєм тепер, знаєм, Що таке для нас вогонь,

Він буває другом нашим, А буває — ворогом.

Ось про це і піде мова: Якщо будем обережними, То можливості вогню

Можуть бути необмеженими.

***

Кошенятко чеше вуса лапками двома, На базар пішла матуся — в хаті я сама. Вмиють чисто, вмиюсь біло

Ітоді візьмусь за діло: Підмету гарненько в хаті, Молока дам кошеняті, Своє ліжко застелю, Квіти в горщику поллю, Заплету я кіски русі

Ічекатиму матусю.

136

Ознайомлення дошкільників із навколишнім світом

 

 

***

Все не так сьогодні, Все навкруг не так:

Чомусь цукерка не солодка, Проміння сонечка холодне. У чому ж річ?

Скажу вам прямо… Образилась на мене мама. Піду пробачення попрошу, Хай знову стане все хорошим.

***

Ой піди ж ти, кицю, Піди по водицю, Не впади в криницю.

Пішла киця по водицю, Та й упала у криницю. Пішов котик рятувати, За вушечка витягати.

Витяг кицю за вухо, Та й посадив де сухо: «Лежи, кицю, тута,

Ая знайду прута». Ніде прута не знайшов,

Авже киці не знайшов.

***

Водичко, водичко, Умий Олі личко, Рожеве та біле, Як яблучко спіле.

***

На моєму рушничку, Квіти як у квітничку: Ружа, сон, лілея біла, А на мак ще й бджілка сіла.

Бджілка, бджілонька мала Мед для мене принесла.

***

Хлюп, хлюп, водиченько! Хлюп, хлюп — на личенько! І на ручки, і на ніжки, Хлюп, хлюп, хлюп!

***

Дуже просять чоботи-чоботята: «Затанцюйте, хлопчики й дівчата!» Тож заграймо весело гопачок, Хай танцює, стукає каблучок.

Розділ ІІ. Художнє слово

137

 

 

***

Вишиваю вишиваночку, Я для братика Іваночка,

Вся в мережах вишиваночка — Подарунок для Іваночка.

***

Наберу з криниці Чистої водиці, Буду умивати, Буду промовляти:

— Водичко, водичко, Умий Каті личко, Щоб очі блистіли, Щоб щічки горіли. Щоб сміявся роток І кусався зубок.

***

Ми варили смачну кашу. Я й сестра моя Наташа. Зранку мамі помагали, Все прибрали і помили, Ще й каші наварили.

Присмалилась наша каша — Підгоріла наша каша. Довго на вогні тримали, Ну й дісталось нам від мами! А ми їли і хвалили — Кашу ж ми самі варили.

***

Дитсадок — веселий дім, Тут робота є усім.

Тут майструють, тут будують, Лисові хвоста малюють.

***

З піснею про сонечко Йду я в дитсадок. Миле, миле, сонечко, Тобою тішусь я!

***

Щоб росли ви, дітки, дужими, Не будьте до себе байдужими: Все тіло своє бережіть І з народною медициною дружіть.

138

Ознайомлення дошкільників із навколишнім світом

 

 

***

Єу мене новий дім, Добре, затишно у нім.

Єпередпокій, спальня, ванна,

Єдитяча та вітальня.

Нові меблі я придбала, Як розставити, не знаю. Ви до мене приїздіть, І мені допоможіть.

НОВЕ МІСТО

Я збудую місто, Сонячне і тихе,

Хай його минає усіляке лихо. Хай живуть у ньому Зайчик з Ведмежатком, Сни рожеві сняться Хлопчикам й дівчаткам.

БЕРІЗКА

Посаджу берізку В себе під віконцем, Хай собі шепоче

Тихо з ясним сонцем. Усміхнеться мама: «Поливай берізку, Донечко, водою: Виросте красуня Разом із тобою!»

***

Із доріжки до доріжки Полетіли влучно сніжки,

Іпочався білий бій, Закрутився у сувій. Закрутився, покотився, Під горою зупинився. Зверху сніг, і знизу сніг,

Ініхто впізнать не міг, Де чиї стирчали ніжки, Ой, весела гра у сніжки!

***

Як переходиш вулицю, на розі зупинись. І перш за все уважно на мене подивись.

Я шлях вкажу надійний, де небезпек нема. Трикольорове око я маю недарма.

Розділ ІІ. Художнє слово

139

 

 

Дивлюсь червоним оком — велю спінитись я, Одне мені потрібно — це витримка твоя.

А блимне жовте око — іди, не поспішай, Бо жовтий, не зелений: потрапиш під трамвай. Увага! І зелений привітно замигтів.

Він колір найдобріший — щасливої путі.

***

Хто старший на переході? Він моргнув — машини стали, Тільки гальма запищали, І смугастий, наче кіт, Вигнув спинку перехід. Йдуть, спішать по переходу Дяді й тьоті на роботу.

Знов моргнув, машинам каже: «Проїжджайте, черга ваша».

***

Тілі-бім! Тілі-бім! Загорівся Кицькин дім. Валить дим стовпом! Кицька вискочила, Очі витріщила.

Біжить Півник з відром, Заливає Кицькин дім.

АКонячка — з ліхтарем,

АСобачка — з помелом. Сірий Зайчик — із листком: Раз, раз, раз — вогонь погас!

***

Внас живе без нірки мишка — Краща подруга кота.

Тут і білка, в неї — шишка, Не проста, а золота.

Внас і вовчик з зайцем дружать, Доглядає лис курей, Радощів багато дуже

Віграшок і у дітей.

ПЕСИК ДОПОМАГАЄ

Замітає зранку У дворі Мар’янка, Чисто замітає.

Песик вийшов на поріг І хвостом змітає сніг — Песик помагає.

Г. Бойко

140

Ознайомлення дошкільників із навколишнім світом

 

 

***

Кип’ятильник увімкни — Скип’ятить собі води:

Чи на каву, чи на чай. Ти одне лиш пам’ятай: Без дорослих не вмикай!

Бо він може спалахнути — І пожежі не минути!

Кожен прилад електричний, Для дитини небезпечний. Щоб біди вам не зазнати, Без дорослих — не вмикати!

Т. Яцків

***

Вивчіть правила пожежні, Будьте завжди обережні. Знає хай дитина кожна: Жартувати з ними не можна, Для розваги, і для гри, Сірники ти не бери.

Бо з вогнем погані жарти, Жартувати з ним не варто. Не розпалюй сам багаття, Ані в лісі, ані в хаті.

Легко вогник запались, Та не легко погасить.

Н. Антюхова

***

Ой, зима, зима, зима — Веселіш пори нема. Гірка, сани, гомін, сміх, Синій вечір, білий сніг. Дітлахи на ковзанах, Скільки радості в очах!

***

«Хліб, як сонце», — каже мати, «Хліб, як сонце», — каже тато. «Хліб, як сонце», — кажуть люди. Хліб, як сонце, завжди буде.

***

Пахне хліб, Як тепло пахне хліб

Любов’ю трударів і радістю земною,

Ісонцем, що всміхається весною,

Іщастям наших неповторних діб — Духмяно пахне хліб.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]