- •1. Цілі і задачі економічного аналізу.
- •2. Мета и роль соціального аналізу.
- •3. Мета і роль фінансового аналізу.
- •4. Мета і роль екологічного аналізу
- •5. Мета та завдання інституційного аналізу.
- •6. Мета та завдання маркетингового аналізу.
- •7. Основні аспекти технічного аналізу проекту.
- •8. Методи аналізу та оцінки ризиків інвестиційних проектів.
- •9. Розробка концепцій маркетингу проекту.
- •10. Зміст робіт з екологічного аналізу.
- •11. Поняття явних та неявних вигід і затрат.
- •16.Явні та неявні вигоди і затрати
- •12. Принципи оцінки ефективності проектних рішень.
- •13. Поняття і розрахунок беззбитковості проекту.
- •14. Підходи до визначення процентної ставки проекту.
- •15. Принципи розрахунку проектного грошового потоку.
- •16. Альтернативна вартість як ключова концепція проектного аналізу.
- •17. Місце концепції затрат і вигід у проектному аналізі.
- •18. Інвестиційна та експлуатаційна фази проекту.
- •19. Передінвестиційна фаза проекту.
- •20. Концепція життєвого циклу проекту.
11. Поняття явних та неявних вигід і затрат.
Одним з основних завдань проектного аналізу є встановлення цінності проекту, яка визначається як різниця між позитивними (вигодами) та негативними (витратами) результатами.
У проектному аналізі розрізняють явні і неявні вигоди і витрати.
Явними називають матеріальні вигоди (витрати), обумовлені зменшенням (збільшенням) витрат або отриманням додаткових доходів (витрат), величина яких, як правило, очевидна, що дозволяє досить легко визначити їх фінансове значення. Як правило, явні витрати і вигоди використовують для розрахунків фінансового аналізу проекту, оскільки вони базуються на оцінці вигод і затрат з урахуванням ринкових цін.
До неявних вигод (затрат) належать побічні вигоди (витрати), які супроводжують проект. Вони пов'язані, як правило, з економічними або соціальними наслідками проекту і мають непрямий характер. Неявні вигоди (витрати) обов'язково відображаються в економічній оцінці проекту, коли його привабливість оцінюється з позицій суспільства в цілому. Для оцінки вигод і затрат з точки зору економічного аналізу бажано використовувати альтернативну вартість ресурсів і продукції.
Методика оцінки неявних вигід і затрат передбачає застосування таких прийомів:
- визначення цін товарів і послуг споріднених ринків, на яких дані неявні вигоди і затрати мають кількісний вимір. Наприклад, для оцінки незручностей, що викликані шумом та забрудненням автомагістралі можна використовувати ціни на ринку житла;
- непряма оцінка, або оцінка цін товарів гіпотетичного ринку, що полягає в опитуванні людей, яких стосується проект, чи були б вони готові заплатити (за отримання вигоди або усунення затрат) або одержати компенсацію (за відмову від вигід або за затрати), якби існував ринок для даних неявних вигід або затрат;
- максимальна — мінімальна величина — визначення кількісної величини неявних затрат, яку вигоди повинні перебільшити. Наприклад, можна оцінити витрати на очищення забруднених вод, а потім вирішити, чи перевищуватимуть вигоди цю суму затрат.
16.Явні та неявні вигоди і затрати
Явні вигоди – матеріальні вигоди обумовлені зменшенням витрат або отриманням додаткових доходів, величина яких значною мірою очевидна, що дозволяє легко визначити їх фінан значення. Вони виникають від: збільшення обсягів випуску, що сприяє зниженню собівартості виробництва продукції; можливості підвищення ціни на продукцію; зміни кваліфікації працівників, що дає змогу підвищити якість продукції, зміни у часі реалізації, зміни місця реалізації тощо.
Явні затрати – матеріальні затрати обумовлені збільшенням витрат або отриманням додаткових витрат.
Неявні вигоди (затрати) – побічні вигоди (затрати), які супроводжують проект. Вони пов’язані з економ або соціальними наслідками проекту і мають непрямий характер.
Класифікація витрат: можливість відображення у бухобліку (бух-кі та економ); ступінь динамічності в залежності від збільшення чи зменшення обсягів виробництва (постійні, змінні); період здійснення (довгострокові, короткострокові); спосіб віднесення на одиницю продукції (середні, граничні); походження (експлуатаційні, фінан); ступінь покриття реальної вартості; можливість розподілу.