1. Цілі і задачі економічного аналізу.

Мета економічного аналізу - виявлення і реалізація резервів підвищення ефективності діяльності підприємств, збільшення виробництва продукції (робіт, послуг) при мінімальних затратах праці і коштів, забезпечення рентабельної роботи підприємства. Завдання економічного аналізу: 1)вивчення та об'єктивна оцінка виконання плану і ефективності виробництва по підприємству в цілому і по окремих підрозділах; 2)встановлення кількісних характеристик дії різних факторів на розвиток економіки підприємства та його підрозділів; 3)забезпечення науково-технічного та розрахунково-економічного обгрунтування прийнятих рішень; 4)виявлення внутрішньовиробничих резервів і шляхів їх раціонального використання. Виявлення резервів відбувається шляхом порівняльного вивчення виконання плану внутрішніми підрозділами підприємства, однорідними підприємствами, а також вивчення і найбільш повного використання вітчизняного та зарубіжного передового досвіду; 5)узагальнення та розподілення передового досвіду для підвищення ефективності виробництва; 6)сприяння здійсненню поточного контролю за діяльністю підприємств і його підрозділів. Вся виробнича діяльність підприємств та їх фінансові результати залежать від дотримання принципів комерційного розрахунку. Він сприяє здійсненню зв'язки між підприємствами, поєднуваними однією формою власності, між підприємствами, що базуються на різних формах власності, між підприємствами і державою. Правильна оцінка дотримання принципів комерційного розрахунку і фінансових результатів вимагає аналізу факторів, що вплинули на досліджувані показники, що залежать і не залежні від підприємств; 7)підвищення науково-економічної обгрунтованості бізнес-планів і нормативів (у процесі їхньої розробки). Досягається здійсненням ретроспективного аналізу господарської діяльності. Побудова часових рядів за значний період часу дозволяє встановити певні економічні закономірності в господарському розвитку. Далі виявляються основні фактори, які надавали в минулому і можуть надавати в майбутньому істотний вплив на господарську діяльність підприємства. Висновки ретроспективного аналізу суміщаються з поточними спостереженнями і в узагальненому вигляді використовуються в планових розрахунках. Ретроспективний і поточний аналіз завершується перспективним (прогнозним) аналізом, який дає вихід на планово-приблизні показники. Використовуються методи порівняльного аналізу кінцевих виробничо-фінансових результатів, показників соціально-економічної ефективності передових підприємств і організацій; 8)визначення економічної ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів; 9)обгрунтування і перевірка оптимальності управлінських рішень. Успіх господарської діяльності на всіх щаблях управлінської ієрархії безпосередньо залежить і від рівня керівництва, від своєчасно прийнятих управлінських рішень.

2. Мета и роль соціального аналізу.

Мета соціального аналізу – визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, в якому здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту, що дає змогу здобути підтримку населення, досягти цілей проекту та поліпшити характеристики його соціального середовища.

Вартісна оцінка соціального ефекту здійснювалася за формулою

,

де 3₀ — припустимі витрати на споживання без урахування реалізації проекту;

З₁ — необхідні витрати на споживання з урахуванням реалізації проекту.

Оцінка соціальних результатів проектів проводилась на основі співвідношення розрахункових показників з нормативними. Причому для позитивних соціальних ефектів використовувалось пряме співвідношення показника з нормативним значенням С_і/С_нор, а для негативних соціальних ефектів (Е_н), при фіксуванні ступеня граничне допустимої соціальної шкоди, характеристика досягнутого стану здійснювалась за формулою

.

Сучасна практика підготовки проекту, як правило, не відсте-жує соціальні аспекти (за винятком цільових проектів соціального розвитку). У вітчизняному досвіді розробки проектів практично не розглядається людський фактор і ступінь його впливу на результати проекту, хоча всі проекти, що їх реалізують об'єднані в організацію люди, мають значний вплив на соціальні перетворення та суспільство в цілому.

Основними компонентами соціального аналізу є:

• оцінка населення, що мешкає в зоні реалізації проекту, з точки зору демографічних та соціокультурних особливостей, умов проживання, зайнятості, відпочинку та встановлення ступеня впливу проекту на ці параметри;

• визначення рівня адекватності проекту культурі та організації населення в районі його реалізації;

• розробка стратегії забезпечення підтримки проекту на всіх стадіях підготовки, реалізації та експлуатації з боку населення регіону.

Основні соціальні результати проекту виступають базою визначення економічної ефективності проекту, його привабливості з точки зору суспільства.

Для встановлення соціальних результатів у практиці проектного аналізу використовують такі показники суспільного життя:

• зміна кількості робочих місць у регіоні;

• поліпшення житлових та культурно-побутових умов працівників;

• зміна структури виробничого персоналу;

• зміна надійності постачання споживачів;

• зміна рівня здоров'я населення;

• збільшення вільного часу населення.

Соціальний аналіз не обмежується оцінкою можливості реалізації проекту в певному соціальному середовищі, адаптації до нього.