2.3. Необхідні ресурси

Залізничний транспорт є галуззю транспортної промисловості, тобто займається перевезенням вантажів. Для цього використовують два основні види тяги поїздів, на електричній та тепловій тязі.

Для руху електричного потяга потрібна напруга постійного чи змінного стуму. Для руху тепловозів потрібне рідке паливо.

Для електровозів використовують постійний струм напругою 3000 В та змінний струм напругою 25 кВ і частотою 50 Гц. Струм подається від тягової підстанції, куди він надходить від джерела його виробництва. В основному це ТЕЦ, де йде спалювання низькосорт­ного палива.

Дизелі інколи називають нафтовими двигунами, вони можуть працювати на сирій нафті, ретельно очищеній від асфальтових смол. Сьогодні існує декілька марок дизельного палива (ГОСТ 305-82): літнє, зимове, арктичне. За вмістом сірки паливо поділяють на два види: з масовою часткою сірки не більше 0,2% та з масовою чатскою сірки не більше 0,5%.

Щодо експлуатації залізничних колій, то тут необхідні ресурси значно більші. При будівництві, крім шпал (деревина) та рейок (зал­ізо), необхідні ще глина, гравій, баласт, пісок.

Всі залізничні колії бажано будувати на насипах для покра­щення огляду машиністові та людям, що знаходяться біля залізнич­ного полотна.

Насипи роблять з глини, гравію та баласту, для зменшення вібрації. В місцях, де постійно переходять люди чи ведуться якісь ро­боти, чи знаходиться стрілочний ящик, обочини земельного полот­на та стрілочний ящик присипають гравієм до рівня поверхні шпал. В негабаритних місцях та місцях розчеплення вагонів місце повин­но бути присипано щебенем з піском.

Для обслуговування потягів потрібні вода, пісок, мастило. Для початку руху колеса, мости моторних вагонів змащують мастилом, а рейку присипають дуже дрібним піском для більш якісного зчеплен­ня, яке відбувається під силою тяжіння. Вода потрібна для охолод­ження двигунів, її в свою чергу охолоджує повітря, яке забирається ззовні. Великі матеріальні ресурси виробляються на будівництво зал­ізничної магістралі, мостів, вокзалів, депо тощо.

2.4. Характеристика впливу на екологічну ситуацію

Забруднення, яке спричиняє залізничний транспорт, можна роз­межувати на три частини:

• Забруднення повітря.

• Забруднення ґрунту.

• Шумове та вібраційне забруднення.

Забруднення повітря. Рівень забруднення повітря класифікуєть­ся часом розпаду речовин, що виділяються при роботі ДВЗ. Кількість викидів у повітря залежить від режиму роботи двигуна.

7-8% відпрацьованих газів є токсичними, 2-3% - картерні гази, пари палива (табл. 2.1 та 2.2).

Таблиця 2.1 Компонентний склад вихлопних газів, дизельних двигунів

Таблиця 2.2 Вміст шкідливих домішок у вихлопних газах дизельних двигунів, мг/см³

Потяги хоча і впливають дуже не­гативно, але, порівня­но з автомобільним транспортом, вплив значно менший, тому що на одини­цю енергії, що виді­ляється при спалю­ванні одиниці пали­ва, виконується більша робота.

Забруднення ґрунту. При розгляді забруднення ґрунту враховується від­стань 1 км. Класифі­кується кількістю сухих та рідких ви­кидів. На 1 км шляху за рік скидається 200 м³ стічних вод, 12 т сухого сміття, 3,5 т сажі. За даними 1996 року, кількість свин­цю у 30-метровій зоні навколо залізничних колій збільшилась в 15 разів. Сьогодні відбувається забруднення ґрунту металевою стружкою та пилом того вантажу, який перевозиться.

Таблиця 2.3. Час розпаду шкідливих речовин з вихлопних газів дизелів

Шумове та вібраційне забруднення. Рівень шуму біля залізнич­ного полотна під час проходження потяга сягає 100-120 дB.