11. Удосконалення системи моніторингу земель

З метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про стан земельних ресурсів, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень Програмою передбачаються заходи з удосконалення державної системи моніторингу земель.

Першочерговими заходами удосконалення державної системи моніторингу земель є:

використання матеріалів дистанційного зондування Землі;

оновлення системи (мережі опорних пунктів) моніторингу земель на принципах її раціонального розміщення та репрезентативної щільності;

створення мережі дослідних земельних ділянок та ділянок з еталонними ґрунтами;

включення до системи моніторингу земель опорних пунктів земельних ділянок наукових установ, навчальних закладів та проектних організацій (ґрунтових, агрохімічних, ерозійних, меліоративних, геоботанічних, інженерно-геологічних тощо);

пріоритетне запровадження геоінформаційних технологій та створення відповідних баз даних, у яких використовуються уніфіковані процедури і методи збирання, накопичення, поновлення, зберігання, оброблення, користування і розповсюдження отриманої інформації;

впровадження систем глобального позиціювання для оперативного визначення точного географічного положення ділянок прояву негативних процесів;

проведення оцінки заподіяної шкоди земельним ресурсам та потенційних ризиків унаслідок надзвичайних екологічних ситуацій природного та техногенного характеру;

спостереження за стабільністю продуктивного функціонування орних земель;

координація та концентрація кадрових і фінансових ресурсів у процесі вирішення завдань раціонального використання та охорони земель.

Розділ V

ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Програма виконується у два етапи.

На першому етапі — 2005 — 2009 роки — передбачається здійснити заходи щодо удосконалення організаційного забезпечення раціонального використання та охорони земельних ресурсів на загальнодержавному рівні, розроблення схеми використання та охорони земель, розроблення та впровадження економічних механізмів землекористування, створення нормативно-правової і нормативно-технічної бази для виконання Програми в цілому, забезпечення припинення деградації ґрунтів на найбільш напружених територіях, започаткування геоботанічного обстеження сільськогосподарських угідь, а також з організації проведення моніторингу стану виконання Програми.

На другому етапі — 2010 — 2015 роки — планується завершити здійснення заходів, передбачених Програмою.

Розділ VI

МЕХАНІЗМ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

1. Організаційне забезпечення

Організаційне забезпечення виконання Програми покладається на центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який одночасно є її держаним замовником.

Державний замовник:

здійснює загальне керівництво за виконанням заходів і завдань, передбачених Програмою, або за необхідності призначає її керівника шляхом укладення договору (контракту);

залучає до виконання Програми інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, а на конкурсних засадах — підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.

2. Нормативне забезпечення

Для виконання Програми необхідно розробити і забезпечити реалізацію ряду нормативно-правових актів, зокрема:

проекти Законів України “Про використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення”, “Про використання земель оздоровчого призначення”, “Про землі рекреаційного призначення”, “Про землі історико-культурного призначення”, “Про землі промисловості”, “Про особливості використання земель водного фонду та водоохоронних зон”, “Про правовий режим земель охоронних зон”, “Про правовий режим земель зон санітарної охорони”, “Про правовий режим земель санітарно-захисних зон”, “Про порядок використання техногенно забруднених земель”, “Про економічне стимулювання з використання та охорони земель”;

внести зміни до Земельного кодексу України, Лісового кодексу України, виклавши його в новій редакції, Водного кодексу України, Кодексу України про надра, Закону України “Про плату за землю”;

проект постанови Кабінету Міністрів України “Про нормативні документи із стандартизації в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів”.

Необхідно також розробити і затвердити нормативно-технічні документи щодо використання та охорони земель, зокрема:

організаційно-методичні, в яких визначаються основні загальні положення використання та охорони земель;

оптимізаційні (оптимального співвідношення земельних угідь у різних регіонах):

- оптимізації структури земельних угідь у цілому;

- оптимізації структури агроландшафту;

- технологічні нормативи навантажень у процесі використання сільськогосподарських угідь (хімічні, механічні, меліоративні, оцінні);

нормативи показників деградації земель та ґрунтів:

- допустимі деградаційні (за видами деградацій);

- гранично допустимого забруднення ґрунтів;

- якісного стану ґрунтів;

гірничо-технічні, якими регламентується проведення рекультивації порушених земель;

режимні, які стосуються зон особливого режиму землекористування, де забороняється чи обмежується певна господарська чи інша діяльність;

надання земельних ділянок для розміщення інженерних споруд.

3. Наукове забезпечення

Для виконання Програми необхідно забезпечити збалансоване поєднання фундаментальних і прикладних досліджень за такими напрямами:

еколого-економічне обґрунтування доцільності окремих видів господарської діяльності та визначення пріоритетних напрямів їх подальшого розвитку;

створення системи оцінки раціонального використання та охорони земель на принципах взаємодії суб’єктів власності і користування та створення сталого землекористування;

удосконалення методології та методики оптимізації землекористування в сучасних умовах;

створення автоматизованої системи збирання, збереження і використання інформації про кількісний та якісний стан земельних ресурсів і оцінки земель для оперативного отримання інформації, потреб прогнозування, планування та проектування;

планування, прогнозування і організація раціонального використання та охорони земель з дослідженням екологічних і економічних чинників;

обґрунтування та встановлення природоохоронних обмежень щодо використання земель;

проведення (удосконалення) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, грунтово-ерозійного та інших видів районування земель;

створення сучасних методик обстеження ґрунтів із застосуванням методів дистанційного зондування Землі;

розроблення еталонів документації із землеустрою в частині використання та охорони земель;

підготовка зразків земельно-агротехнічних паспортів сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань.

Для виконання Програми необхідно забезпечити підготовку науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, перепідготовку інженерних та керівних фахівців у вищих навчальних закладах і науково-дослідних інститутах.

При центральному органі виконавчої влади з питань земельних ресурсів буде створено науковий центр стандартизації та нормування з питань використання та охорони земель.

4. Фінансове забезпечення

Фінансування Програми здійснюється за рахунок державного бюджету, а також коштів землевласників і землекористувачів (за їх згодою) та інших джерел.

За рахунок державного бюджету здійснюється:

розроблення схеми використання та охорони земель;

реалізація заходів із запобігання деградації ґрунтів;

рекультивація земель, порушених у період до 1990 року;

будівництво та реконструкція протиерозійних гідротехнічних і протизсувних споруд;

створення нових і реконструкція існуючих захисних лісонасаджень;

проведення моніторингу земель;

проведення геоботанічних обстежень земель сіножатей та пасовищ;

розроблення еталонних (пілотних) проектів щодо окремих видів землеустрою на землях державної власності;

економічне стимулювання здійснення заходів щодо використання та охорони земель;

науково-дослідні роботи в галузі охорони земель;

інформаційне забезпечення виконання Програми;

наукове та кадрове забезпечення.

За рахунок коштів землевласників і землекористувачів (за їхньою згодою) здійснюється:

проведення культуртехнічних робіт;

протиерозійні агротехнічні заходи;

залуження деградованих і малопродуктивних орних земель;

поліпшення стану сіножатей та пасовищ;

проведення земельно-агротехнічної паспортизації сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань.

Програмою передбачено врахування потенційних і заподіяних ризиків від наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і насамперед вилучення сільськогосподарських і лісогосподарських угідь, впливу на рекреаційні об’єкти та об’єкти природно-заповідного фонду, що потребує вжиття надзвичайних заходів з боку держави.

Загальна вартість усього комплексу робіт у цінах 2004 року становить 22,8 млрд. гривень, з яких 3,12 млрд. — кошти державного бюджету, 19,68 млрд. гривень — кошти землекористувачів (за їх згодою).

Передбачувані обсяги фінансування з державного бюджету щороку підлягають коригуванню виходячи з його можливостей.

Перелік заходів і завдань, передбачених Програмою, з визначенням виконавців, строків, обсягів та джерел фінансування наведено в додатку.

5. Державний контроль за виконанням Програми

Метою державного контролю за виконанням Програми є забезпечення здійснення заходів і завдань в установлені строки, досягнення передбачених показників, використання фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів за призначенням.

Контроль за виконанням Програми здійснює Кабінет Міністрів України шляхом розгляду звітів про результати виконання Програми та узагальненого висновку про кінцеві результати виконання Програми.

Кабінет Міністрів України щороку до 1 травня інформує Верховну Раду України про хід виконання Програми і у разі потреби вносить пропозиції щодо коригування передбачених нею заходів і завдань.

Безпосередній контроль за здійсненням заходів і завдань, передбачених Програмою, ефективним та цільовим використанням коштів її виконавцями покладається на державного замовника. Щороку до 1 березня державний замовник подає Кабінету Міністрів Країни звіт про результати виконання Програми.

У тримісячний період після закінчення встановленого для виконання Програми строку державний замовник складає остаточний звіт та узагальнений висновок.

Контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів здійснюють спеціально уповноважені органи державної влади відповідно до закону.

6. Інформаційне забезпечення

Одним з найважливіших чинників успішного виконання Програми є її інформаційне забезпечення, яке неможливе без формування та ефективного використання інформаційних ресурсів, сучасних технічних засобів та інформаційних технологій.

Основними напрямами інформаційного забезпечення є:

створення єдиних засад формування об’єктивної інформації про стан земельних ресурсів і комплексу заходів із збереження та охорони ґрунтів;

оперативне забезпечення прямого доступу до українських і зарубіжних публікацій, у тому числі з науково-технічних, патентних, правових, екологічних, економічних і соціальних питань у частині використання та охорони земель;

створення інформаційного банку даних з питань проведення єдиної науково-технічної політики, пов’язаної з виконання Програми;

висвітлення стану використання та охорони земель в засобах масової інформації.

Передбачається здійснення заходів щодо удосконалення роботи інформаційно-консультативної служби у складі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, надання допомоги землевласникам і землекористувачам, а також забезпечення її подальшого розвитку в регіонах, розширення переліку послуг і кількості користувачів.

Розділ VII

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Розрахунок показників економічної ефективності Програми проводився з урахуванням соціально-економічних результатів її виконання. За попередніми даними, загальний економічний ефект оцінюється сумою близько 90 млрд. гривень, з яких понад 50 млрд. припадає на землі сільськогосподарського призначення.

Виконання передбачених Програмою заходів і завдань дасть змогу:

забезпечити перерозподіл земельного фонду між галузями економіки виходячи з придатності земель для використання у складі різних за цільовим призначенням категорій земель;

оптимізувати структуру земельних угідь;

здійснити консервацію деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених земель;

збільшити площі земель з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження ландшафтного і біологічного різноманіття;

створити єдину завершену систему лісомеліоративних насаджень у долинах річок і на вододілах;

створити та упорядкувати водоохоронні зони і прибережні захисні смуги водних об'єктів, у тому числі на ділянках витоку річок;

забезпечити збереження природних ландшафтів на землях промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення;

розробити критерії природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, ґрунтово-ерозійного та інших видів районування земель з метою узагальнення даних про земельний фонд і створення інформаційної бази та обґрунтування системи природоохоронних заходів;

створити цілісну систему нормативно-правових актів та нормативно-технічної документації у сфері використання та охорони земель;

удосконалити механізм управління у сфері використання та охорони земель;

розробити моделі сталого землекористування для окремих регіонів та забезпечити сталий розвиток землекористування в цілому як домінантної ідеології розвитку земної цивілізації.

Поетапне виконання Програми шляхом здійснення комплексу організаційних, правових, еколого-економічних та інших заходів дасть змогу зупинити процеси деградації ґрунтового покриву, мінімізувати насамперед ерозійні процеси, створити стійку систему нарощування біоресурсного потенціалу земель та підвищити економічну ефективність їх використання.

Таким чином, буде забезпечено:

в економічній сфері — підвищення ефективності суспільного виробництва завдяки більш раціональному використанню природо-ресурсного потенціалу земель, демографічних, природних, економічних та інших видів ресурсів.

в екологічній сфері — раціональне використання та охорона земель, збагачення довкілля природними ландшафтами, забезпечення техногенно-екологічної безпеки життєдіяльності людини шляхом обґрунтування екологічно допустимих рівнів та режимів використання земель;

у соціальній сфері — створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, збереження та створення нових робочих місць, усунення суттєвих регіональних відмінностей в умовах життєдіяльності, забезпечення доступності всіх громадян до ресурсів людського розвитку, охорона та раціональне використання історико-культурної спадщини.

Програма є складовою частиною діяльності із забезпечення екологічної рівноваги, соціальної стабільності, національної безпеки, що сприятиме інтеграції України до європейської спільноти як держави, яка виконує свої зобов’язання у сфері охорони навколишнього природного середовища.