2.3.3. Контроль шкідливих речовин в повітрі робочої зони

Для контролю концентрації шкідливих речовин в повітрі виробничих приміщень та робочих зон використовують наступні методи:

- експрес-метод, який базується на явищі колориметрії (зміні кольору індикаторного порошку в результаті дії відповідної шкідливої речовини) Для цього методу використовують газоаналізатори (УГ-2, ГХ-4 та інші рис. 2.8).

- лабораторний метод, що полягає у відборі проб повітря з робочої зони і проведенні фізико-хімічного аналізу (хроматографічного, фотоколориметричного) в лабораторних умовах.

- метод неперервної автоматичної реєстрації вмісту в повітрі шкідливих ямічних речовин з використанням газоаналізаторів та газосигналізаторів (рис. 2.8).

Запиленість повітря можна визначити ваговим, електричним, фотоелектричним та іншими методами. Найчастіше використовують ваговий метод.

2.3.4. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві

Засоби захисту від шкідливої дії речовин на виробництві наведені на рис. 2.9. Всi iснуючi заходи та технiчнi засоби для їх реалізації, направленi на захист людей вiд впливу шкiдливих газiв, пару та пилу, можна роздiлити на три групи:

1. Направленi на запобiгання появи шкiдливих речовин у повiтрi.

2. Направленi на замiну чистим повiтрям забрудненого та очищення останнього вiд шкiдливих речовин.

3. Iндивiдуальнi засоби захисту людей вiд впливу шкiдливих речовин.

До основних заходiв, направлених на запобiгання появи шкiдливих речовин в повiтрi робочої зони, перш за все потрiбно вiднести такi, як переважне використання технологiчних процесiв та обладнання, що виключають утворення шкiдливих речовин або їх надходження в робочу зону. Тому при проектуваннi нових технологiчних процесiв та обладнання необхiдно добиватися виключення чи рiзкого зменшення видiлення шкiдливих речовин в повiтря промисловими пiдприємствами.

а)	б)		в)		г)
		д)		е)

Рис. 2.8. Прибори для контролю шкідливих речовин в повітрі робочої зони: а) переносний газоаналізатор EX-METER 2; б) хімічний газовимірювач ГХ; в) газоаналізатор ГИАМ – 310-02; г) шахтний інтерферометр ШИ-11;

д) вимірювач запиленості повітря ИЗША; е) пиломір ИКВЧ.

Це досягається шляхом заміни токсичних речовин нетоксичними, використанням більш екологічно чистих видів пального, використанням сучасних високоефективних енерго- та ресурсозберігаючих технологій, наприклад високочастотного електричного нагрівання, ультразвукових та плазмових методів обробки матерiалiв, зниження пилоутворення шляхом попереднього зволоження при подрiбненнi та транспортуванні подрібнених матерiалiв i т.п.

Велике значення для оздоровлення повiтряного середовища має також надiйна герметизацiя обладнання та систем в яких знаходяться шкiдливi речовини, наприклад нагрiвних печей, газопроводiв, трубопроводiв, насосiв, конвейєрiв та iнших, де через нещiльнi стики та технологiчнi зазори спостерігається витiкання шкiдливих речовин.

Важливе значення мають також механiзацiя та автоматизацiя виробничих процесiв, дистанцiйне керування ними. Цi заходи дозволяють вивести людей з небезпечної зони та iзолювати небезпечнi зони вiд решти виробничого середовища.

Періодичні медичні обстеження працюючих у шкідливих умовах праці проводяться для профілактики професійних захворювань, що виникають при тривалій напрузі різних органів і систем і з метою недопущення осіб (особливо підлітків), схильних до появи цих захворювань, раннього виявлення початкових змін постави, опорно-рухового апарата й інших порушень.

Перелік професій, працівників які підлягають медичному огляду, строк і порядок його проведення встановлюються Міністерством охорони здоров'я України за узгодженням з комітетом з нагляду за охороною праці.

Для осіб у віці до 21 року обов'язково щорічне медичне обстеження.