1. Анатомо-фізіологічна характеристика травної системи. Стравохід,шлунок.

Травна́ систе́ма, або травний тракт, або травна трубка — система органів у багатоклітинних тварин, призначена для переробки і видобування з їжі поживних речовин, всмоктування їх в кров і виділення з організму неперетравлених залишків (кінцевих продуктів життєдіяльності). Травна система складається з травної трубки і розміщених за її межами залоз, секрет яких надходить до травного каналу.

У більшості тварин травна система влаштована за однаковим принципом. Шлунково-кишковий тракт є суцільною трубкою, що сполучає ротовий отвір з анальним, по якій в каудальному напрямі переміщаються харчові маси які розщеплюються на дрібніші, придатніші до всмоктування частинки.

Проте у різних тварин є деякі відмінності в будові травної системи, які часто бувають пов'язаними з особливостями їх живлення. Так, у тварин, що харчуються м'ясом, кишковий канал коротший ніж у травоїдних тварин. Деякі тварини мають багатокамерний шлунок. Кількість зубів також розрізняється у різних видів тварин. Функції травної системи Виділення ферментів та інших речовин у складі слини, шлункового, підшлункового, кишкового соків та жовчі становить секреторну функцію.Всмоктування споживних речовин здійснюеься слизовою оболонкою шлунка, тонкої і товстої кишок. Поряд з цими функціями органи травленя здійснюють видільну функцію, яка полягає у виведенні з організму деякихпродуктів обміну печовин.

У фізіологічному та морфологічному відношенні травний тракт поділяють на три відділи:

• передній - представлений ротовою порожниною, глоткою і стравоходом. Основна функція цього відділу полягає в механічній та початковій хімічній обробці їжі

• середній - включає в себе шлунок, тонку і частино товстої кишок до її каудальної частини. Основними функціями цього відділу є хімічна обробка їжі, а саме її перетравлення, всмоктування поживних речовин у кровоносне і лімфатичне русло. Тут формуються калові маси з неперетравлених залишків їжі

• задній - представлений каудальною частиною прямої кишки, що забеспечує виведення неперетравлених залишків їжі за межі травного каналу

Стравохі́д — це пряме продовження глотки, що тягнеться від шостого шийного хребця через усю грудну порожнину, проходить крізь отвір діафрагми і закінчується на рівні одинадцятого грудного хребця в черевній порожнині. Основною функцією стравоходу є проведення їжі з порожнини рота й глотки до шлунка. Її забезпечує добре розвинена м'язова стінка, яка складається у верхній третині стравоходу з поперечнопосмугованих, а далі — із гладеньких м'язів. Стравохід має два сфінктерні механізми: верхній (глотково-стравохідний) і нижній (кардіальний).

Шлу́нок — це розширена ділянкою травної трубки, здатна тривалий час утримувати значну кількість їжі, допоки відбудеться перетравлювання поживних речовин. У шлунку виділяють кардіальну, фундальну і пілоричну частини (складається з антрального відділу і пілоричного каналу), шлунка, передню і задню стінки, велику й малу його кривизну. Слизова оболонка шлунку характеризується гетерогенність клітинного складу шлункових залоз (трубчасті): головні клітини виділяють ферменти шлункового соку (пепсиногенні обкладові продукують соляну кислоту, додаткові — мукоїдний секрет. Основна травна функція шлунку полягає в гідролізі білків. Крім того, в ньому продовжується

перетравлення вуглеводів α-амілазою слини.