- •Конспект лекцій з курсу лінійної алгебри та аналітичної геометрії
- •§9. Лінії другого порядку 106
- •Організація навчального процесу за кредитно-модульною системою
- •§1. Матриці
- •1.1. Основні поняття
- •1.2. Дії над матрицями
- •1.3. Транспонування матриць
- •§2. Визначники
- •2.1. Основні поняття
- •2.2. Властивості визначників
- •§3. Невироджені матриці
- •3.1. Основні поняття
- •3.2. Обернена матриця
- •3.3. Ранг матриці
- •§4. Системи лінійних рівнянь
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Розв’язання невироджених лінійних систем
- •4.3. Розв’язання довільних лінійних систем. Теорема Кронекера-Капеллі
- •4.4. Розв’язання лінійних систем методом Гауса
- •§5. Вектори
- •5.1. Основні поняття
- •5.2. Лінійні операції над векторами
- •5.3. Розклад вектора за базисом
- •5.4. Лінійні операції над векторами в координатній формі
- •5.5. Декартова прямокутна система координат
- •5.6. Поділ відрізка в даному відношенні
- •§6. Добутки векторів
- •6.1. Скалярний добуток векторів
- •6.2. Векторний добуток векторів
- •6.3. Мішаний добуток векторів
- •§7. Лінії на площині, поверхні і лінії в просторі
- •7.1. Рівняння лінії на площині
- •7.2. Рівняння поверхні та лінії в просторі
- •§8. Площина, пряма в просторі і на площині
- •8.1. Загальне рівняння площини
- •8.2. Загальне рівняння прямої на площині
- •8.3. Канонічні і параметричні рівняння прямої. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом
- •8.4. Загальні рівняння прямої в просторі
- •8.5. Рівняння прямої, що проходить через дві точки
- •8.6. Рівняння площини, що проходить через три точки
- •8.7. Кут між площинами, кут між прямими, кут між прямою і площиною
- •8.8. Відстань від точки до площини і від точки до прямої на площині
- •8.9. Умова, при якій дві прямі лежать в одній площині
- •Пряма на площині
- •Площина
- •Пряма в просторі. Пряма і площина
- •§9. Лінії другого порядку
- •9.2. Гіпербола
- •9.3. Парабола
- •9.4. Еліпс, гіпербола, парабола з осями, паралельними осям координат
- •Відповіді
- •Індивідуальні завдання
- •Тестові завдання з лінійної алгебри
- •Відповіді
- •Тестові завдання з аналітичної геометрії
- •Відповіді
§5. Вектори
5.1. Основні поняття
Вектор
– це направлений відрізок, тобто
відрізок, який має певну довжину і певний
напрямок. Якщо А
– початок вектора, а В
– його кінець, то вектор позначають
.
Часто вектор позначають однією буквою
.
Вектор
називають протилежним
до вектора
.
Вектор протилежний до вектора
позначають
.
Довжиною
або
модулем
вектора
називається довжина відрізка, на якому
побудований вектор, і позначається
або
.
Вектор,
довжина якого рівна нулю, називається
нульовим
і
позначається
.
Нульовий вектор напрямку не має.
Вектор,
довжина якого рівна одиниці, називається
одиничним
і
позначається
.
Одиничний вектор, напрямок якого
співпадає з напрямком вектора
,
називається ортом
вектора
і позначається
.
Вектори
і
називаються колінеарними,
якщо вони лежать на одній прямій або на
паралельних прямих. Позначають
.
Колінеарні вектори можуть бути направлені
однаково або протилежно. Нульовий вектор
вважають колінеарним будь-якому вектору.
За кут
між векторами
і
приймають кут, величина якого не перевищує
і позначають
(рис. 5.1):
Два
вектори називаються ортогональними,
якщо кут між ними рівний
.
Вектори
і
називаються рівними,
якщо вони колінеарні, однаково направлені
і їх довжини рівні. Позначають
.
З означення рівності векторів випливає, що вектор можна переносити паралельно самому собі, а початок вектора розміщувати в будь-якій точці простору.
Всі рівні вектори називаються вільним вектором.
Три вектори в просторі називаються компланарними, якщо вони лежать в одній площині або в паралельних площинах. Якщо серед трьох векторів хоча б один нульовий або два колінеарні, то такі вектори компланарні.
5.2. Лінійні операції над векторами
Лінійними операціями над векторами називають додавання і множення векторів на число.
Нехай
і
– два довільні вектори (рис. 5.2). Тоді
вектор
називається сумою
векторів
і
та позначається
.
Це правило додавання векторів називають
правилом
трикутника.
Суму двох векторів можна знайти і за правилом паралелограма (рис. 5.3).
Під
сумою
трьох
векторів розуміють
вектор, отриманий послідовним додаванням
даних векторів:
.
Аналогічно визначається сума п векторів.
Різницею
векторів
і
називається вектор, рівний сумі векторів
і
:
.
Відмітимо, що в паралелограмі, побудованому на векторах і , одна направлена діагональ є їх сумою, а інша – різницею (рис. 5.4).
Добутком
вектора
на число
називається вектор
або
,
довжина якого рівна
,
має напрямок вектора
,
якщо
і протилежно направлений, якщо
.
З означення добутку вектора на число випливають властивості цього добутку:
1) якщо
,
то
і навпаки, якщо
,
то при деякому
вірна
рівність
;
2)
,
тобто кожний вектор рівний добутку його
модуля на орт.
Властивості лінійних операцій над векторами:
1.
;
2.
;
3.
;
4.
;
5.
.
Ці властивості дозволяють проводити перетворення в лінійних операціях над векторами так, як це робиться в алгебрі: доданки міняти місцями, вводити дужки, групувати, виносити за дужки як скалярні, так і векторні множники.
