
- •26. Значення добору бобових культур у сівозмінах.
- •25. Наукові основи і закони сучасного землеробства.
- •27.Екологічно чиста (адаптивна) технологія вирощування с/г культур на прикладі ячменю ярого.
- •28. Головні ланки систем землеробства і особливості їх застосування у різних грунтово-кліматичних зонах.
- •29. Шляхи і способи відтворення родючості грунтів.
- •31. Грунтові умови основних зон України та їх оптимізація для розвитку рослин.
- •33. Удосконалення сівозмін як основи раціонального функціонування екосистем.
- •32. Значення органічних добрив у зональних системах землеробства.
- •35. Екологобезпечні системи удобрення.
- •34. Оптимізація структури агроландшафтів, співвідношення лісів, луків, розораності земель.
- •36. Енергозберігаючі способи обробітку грунту в зональних системах землеробства.
- •38.Основні засади ресурсозбереження в галузі землеробства
- •39.Система інтегрованого захисту від шкідників, бурянів, хвороб
- •40.Баланс гумусу та його прогнозування в сівозміні
- •41.Диференційована система обробітку грунту та її впровадження в зональних системах землеробства
- •42.Інтенсифікація сівозмін проміжними посівами в зональних системах землеробства
- •43. Сидерати, технологія вирощування та поширення в усіх зонах України
- •44.Охорона навколишнього середовища в землеробстві
- •45.Сівозміни в зоні Полісся
36. Енергозберігаючі способи обробітку грунту в зональних системах землеробства.
Найбільш енергоємний технологічний процес - обробка грунту: на неї витрачається 30-40% енергії, споживаної в сг. Традиційна технологія обробітку зернових культур з оранкою зябу і весняним боронуванням характеризується великою трудомісткістю і високими енерговитратами. Тому один із шляхів вдосконалення технологій - мінімізації обробітку грунту. Сучасні технології потребують нових підходів. У технологіях енергозбереження мають способи обробітку ґрунту із запровадженням безполицевого і мінімального обробітку шляхом використання ґрунтообробних знарядь новітніх конструкцій та вдосконалення вже відомих до цього землеробам.
Технологія з мінімальним обробітком дозволяє зменшити механічні дії машин на грунт і скоротити кількість проходів агрегатів. Після збирання попередника вносять мінеральні добрива, потім проводять обробку дисковим культиватором, який закладає в грунт мінеральні добрива, підрізає і вивертає бур'яни на поверхню грунту. Навесні проводять посів. Всі інші операції ті ж, що і при традиційній обробці грунту.
Технологія з нульовою обробкою передбачає прямий посів у грунт, попередньо оброблену гербіцидами. Також вона передбачає обробки посівів гербіцидами, інсектицидами. Збирають урожай комбайнами. При нульовій обробці грунту оранка і культивація відсутні.
Отже технологія з традиційною обробкою включає 10 агротехнічних прийомів, з мінімальною - 7 і з нульовою - тільки 5. недоліком мінімальних технологій є суттєве збільшення засміченості посівів.
Проте негативні аспекти мінімальних обробок можуть бути усунені при строгому дотриманні наукових рекомендацій.
Враховуючи позитивні і негативні фактори мінімальної та нульової обробки, слід все ж підкреслити, що в сучасному землеробстві тільки застосування цих прийомів дозволяє знизити вплив на грунт негативних факторів (ущільнення грунту, руйнування структури, порушення водного режиму).
37.Зміни родючості грунтів в Україні в процесі с\г виробництва.
Родючість грунту — властивість динамічна, яка змінюється як у природному стані, так і при використанні його в сільськогосподарському виробництві.
При нинішніх системах землеробства в грунті нерідко переважають процеси, що призводять до зниження його потенціальної родючості. Середньорічні втрати гумусу в чорноземах типових і вилугуваних становили 0,7—0,9, звичайних — 0,5—0,7 т/га. Втрати гумусу внаслідок мінералізації та ерозії супроводжуються значними щорічними втратами поживних речовин, погіршенням фізичних і фізико-хімічних властивостей грунту. Однак постійне збільшення норм мінеральних добрив сприяє нагромадженню поживних речовин у грунтах.. При тривалому використанні землі, особливо за умови інтенсивного застосування пестицидів, у 2—6 разів зменшується кількість різних організмів у грунті. Це призводить до втрати структурності і самоущільнення грунту. Застосування важких сільськогосподарських знарядь також прискорює цей процес.
Останнім часом людина часто втручається в природну сферу, збільшуючи обсяг меліоративних робіт, створюючи зрошувальні та осушувальні системи. При цьому допускається необґрунтована поспішність, що призводить до підвищення рівня ґрунтових вод, вторинного засолення і заболочення земель, чи, навпаки, переосушення великих територій, деградації плавнів тощо.
При постійному застосуванні мінеральних добрив та пестицидів у грунт надходить багато речовин, які його забруднюють і погіршують хімічні та фізичні властивості.
Розрізняють: Просте відтворення — це усунення негативних явищ, які виникають у грунті внаслідок вирощування культурних рослин чи інших факторів, надання грунту родючості, яку він мав до використання. Розширене відтворення — це створення вищої родючості грунту порівняно з вихідною.
У сучасному інтенсивному землеробстві для відтворення родючості грунтів застосовують 2 способи: Речовинний передбачає раціональне застосування добрив, меліорантів, пестицидів тощо. Технологічний спосіб відтворення родючості - це поліпшення агрономічних властивостей грунту за рахунок механічного обробітку його, зокрема меліоративних заходів.