42.Інтенсифікація сівозмін проміжними посівами в зональних системах землеробства

Проміжними називають культури, які вирощуються на полі у вільний від основної культури проміжок часу, а посів таких культур називається проміжним. Впроваджуються проміжні посіви насам­перед з метою інтенсифікації використання орних земель. Розрізняють підсівні, післяукісні, післяжнивні та озимі проміжні посіви, а культури, що вирощуються в таких посівах, мають аналогічну назву.

Підсівноюназивають проміжну культуру, яку висівають під по­крив основної культури. Прикладом підсівної проміжної культури може бути ріпак або буркун, підсіяні під ячмінь.

Післяукісноюназивають проміжну культуру, яку вирощують у поточному році після збирання основної культури на зелену масу. Ними можуть бути горох, ріпак, кормова капуста, однорічні злако-бобові сумішки та багато інших культур, здатних вегетувати та ін­тенсивно продукувати органічну речовину вже у відносно прохолод­ний осінній період. Найпоширенішими поперед­никами для післяукісних проміжних слугують кукурудза на зелену масу і злако-бобові сумішки, зібрані на початку або в середині літа.

Післяжнивноюназивають проміжну культуру, яку вирощують у поточному році після збирання попередника на основну продукціюу вигляді зерна, насіння, коренеплодів чи бульбоплодів. Розміщу­ють післяжнивні проміжні культури переважно після озимих і ярих колосових, рідше — після зернобобових, ранньої картоплі та інших культур, строк збирання яких припадає приблизно на середину лі­та.

43. Сидерати, технологія вирощування та поширення в усіх зонах України

Зелене добриво- свіжа рослинна маса, що заорюється в грунт для збагачення його органічною речовиною і азотом. Використання зелених добрив називаютьсидерацією, а рослини, що вирощуються для цієї мети, -сидератами. При хорошому урожаї сидератів в грунт заорюється 3,5-4,5 кг сирої органічної маси на квадратний метр. При внесенні сидератів в орному шарі грунту накопичується як азот (і за його кількістю не поступається гною), так і інші поживні речовини. Зелена маса люпину містить в середньому 0,45% азоту.

Використовують як сидерат: Бобові (конюшина, люцерна, еспарцет, горох, вика, , люпин)

Злакові (пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес) - найбільш доступні, швидкорослі.

Капустяні (хрестоцвіті) - ріпак, свиріпа, редька, гірчиця, перко) - прекрасні ранні сидерати.

Більшість сидератів можна вирощувати протягом усього сезону. Після досягнення максимальної висоти, але перед цвітінням, їх скошують, неглибоко заорюють або ж підрізають за рівнем ґрунту і залишають на грядці. Терміни посіву - весною або влітку після ранніх культур. Схема посіву - рядова з міжряддями 20-25 см. Глибина закладення дрібного насіння 2 см, крупні - 3-5 см. У суху погоду посіви слід поливати.

Сидерати:

-  дешевий, природний, безпечний для людини та довкілля вид добрив;

-  підвищують урожайність культурних рослин у 2-4 рази і більше;

-  акумулюють азот, фосфор і калій;

-  рихлять ґрунт на глибину до 7 м;

-  очищують ґрунт від збудників захворювань рослин;

-  придушують ріст бур’янів;

-  сприяють зниженню заселення ділянки шкідниками;

-  досить невибагливі, тому проростають навіть на малопродуктивних ґрунтах.