2. Регіональні агропромислові формування

Серед регіональних агропромислових формувань відносно найбільшого поширення свого часу в умовах планово-централі­зованої економіки набули агропромислові комбінати, життєздат­ність яких значною мірою залежала від ступеня адаптації їх до ринкових умов і раціональності побудови організаційної струк­тури. Проте ці агропромислові формування* що були створені на базі 34 адміністративних районів, не змогли адаптуватися до но­вих умов господарювання і припинили своє існування.

У 90-і роки набула поширення така регіональна організаційна форма агропромислової інтеграції, як агропромислові асоціації з виробництва, переробки і реалізації м'яса та молока. Так, у 2001 р. функціонувало 62 асоціації в молочній промисловості і 30 — у м'ясній. До складу цих асоціацій входять, крім головного підпри­ємства — молокозаводу чи м'ясокомбінату — сільськогосподар­ські товаровиробники і торговельні організації.

Агропромислові асоціації є добровільним об'єднанням під­приємств на базі головного підприємства — м'ясокомбінату або молокозаводу (маслозаводу), за якими зберігається господарська самостійність і право юридичної особи. Мета створення асо­ціації — поєднання інтересів аграрних та переробних підпри­ємств й досягнення на цій основі збільшення виробництва м'яса і м'ясопродуктів, молока і молокопродуктів та одержання біль­шого прибутку.

Асоціації — це юридичні особи, основними функціями яких є координація діяльності учасників у виробництві, переробці і реа­лізації кінцевої продукції, організація фірмових підприємств тор­гівлі, створення економічних умов для взаємовигідного об'єд­нання зусиль при виробництві, переробці й зберіганні та реаліза­ції готової продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, ко­операція фінансових і виробничих ресурсів з метою задоволення потреб господарств-учасників.

Вищим органом управління асоціації є загальні збори уповно­важених представників-учасників, а в період між зборами повно­важні функції покладаються на Раду, що засідає не менше одного разу у квартал. Виконавчим органом асоціації є дирекція, яка формується Радою. Дирекцію очолює директор, призначений Ра­дою асоціації. Вступаючи до асоціації, учасники перераховують внесок на її рахунок у статутний та інші фонди. їх розміри визна­чаються необхідними витратами на діяльність асоціації в ін­тересах її учасників.

Спектр функцій, які делегуються підприємствами агропромис­ловій асоціації, може бути різним. Наприклад, господарства -виробники сировини, що входять до асоціації, створеної на базі м'ясокомбінатів, делегують її такі функції, як визначення поряд­ку приймання, вивезення, забезпечення, зберігання і переробка худоби, встановлення порядку проведення розрахунків за прий­няту худобу, а також створення фондів для підтримки госпо­дарств, що мають тимчасові фінансові труднощі. Ці функції деле­гує асоціації і м'ясокомбінат. Крім того, підприємство делегує асоціації і таку функцію, як погодження рівня рентабельності при виробництві й реалізації м'яса.

Засновники — учасники асоціації встановлюють договірні ці­ни на худобу, виходячи з економічних умов, і систематично пе­реглядають їх із зміною останніх. Головним фактором в економіч­них взаємовідносинах членів агропромислової асоціації, який по­винен об'єднувати їх матеріальні інтереси, є розподіл частини прибутку м'ясокомбінатів (птахокомбінатів) між сільськими то­варовиробниками, одержаної понад рівень рентабельності, що узгоджений Радою асоціації. При цьому 50 % такого прибутку направляється м'ясокомбінату (птахокомбінату) і 50 % — госпо­дарствам — постачальникам сировини.

Завдяки такій інтеграції сільськогосподарського і агропромис­лового виробництва деякі асоціації досягли вищих результатів виробничо-фінансової діяльності порівняно з іншими м'ясоком­бінатами й обласними організаційними структурами м'ясної чи молочної промисловості — відкритими акціонерними товарист­вами, асоціаціями акціонерних товариств обласного рівня або іншими обласними структурами. Прикладом може бути агропро­мислова асоціація «Червоний промінь», створена на базі Червонопроменевого м'ясокомбінату Луганської області в 1992 р., «Бердичівський молокозавод», AT «Ритм» (м. Чернігів, головне підприємство — птахокомбінат). Асоціація надає допомогу сіль­ськогосподарським підприємствам — учасникам асоціації в прид­банні паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, будіве­льних матеріалів тощо.

Проте в цілому ефективність роботи створених асоціацій до­сить низька. Це пояснюється не лише наслідком кризи в народ­ному господарстві України, в тому числі й в аграрному секторі, а й недосконалим економічним механізмом функціонування цієї організаційної структури. Головний недолік даного механізму полягає в тому, що він ставить у привілейоване становище м'ясо-і птахокомбінати. Очевидно, що ці переробні підприємства будуть «погоджувати» з асоціацією такий рівень рентабельності, за якого одержати прибуток понад цей рівень було б важко або вза­галі неможливо. Тобто переробному підприємству за цих умов вигідно завищувати нормативно-плановий рівень рентабельності, оскільки не досягнувши його, весь прибуток залишиться в розпо­рядженні такого підприємства.

У другій половині 90-х років виник такий новий напрям агро­промислової інтеграції, що набув поширення за останні роки (2000—2002), як оренда агропромисловими підприємствами зем­лі і виробництва на ній сільськогосподарської продукції, в тому числі сировини для переробки на такому підприємстві. Вперше у великих розмірах став орендувати землю Саливонківський цук­ровий завод. Прикладом агропромислової інтеграції з орендними відносинами є Кам'янець-Подільський плодоовочеконсервний за­вод ВАТ «Адамс» з річною потужністю 80 туб консервів, який орендує землю і, крім того, забезпечує сільськогосподарських то­варовиробників, які згідно з договором продають заводу плодо­овочеву продукцію, насінням, добривами, отрутохімікатами. За­вод здійснює збирання врожаю власною технікою, тобто надає комплекс техніко-технологічних послуг для виробництва необ­хідної йому сільськогосподарської продукції.

Новою формою агропромислової інтеграції, що стала розвива­тися в 2000—2001 pp., є виробничі структури, які набувають рис холдингу. Так, агрофірма «Світанок» Васильківського району викупила 59,2 % акцій Саливонківського цукрового заводу. Вона одержала можливість безпосередньо впливати на прийняття рі­шень цукрозаводом з орієнтацією на одержання максимальної обопільної економічної вигоди. Утворився єдиний технологічний цикл виробництва цукрових буряків та їх переробки. У 2000 р. агрофірма поставила заводу 120 тис. т цукрового буряку, що ста­новило 49,4 % від усіх перероблених буряків. Крім того, завод на орендованих ним землях виростив 90 тис. т цієї сировини або 37 % від обсягу переробки за неповного використання потужнос­ті (54 %). Завдяки такій інтеграції завод став працювати значно ефективніше. Якщо з 1996 по 1999 р. він працював збитково, то у 2000 р. одержав 2409 тис. грн прибутку. Звичайно, певну позитив­ну роль тут відіграла і сприятлива кон'юнктура на ринку цукру, проте головним фактором прибутковості стала інтеграція.

Описана на прикладі агрофірми «Світанок» форма агропромис­лової інтеграції не є винятком. Станом на 1.11.2001 р. ТОВ СГП «Цукрове» володіло 64,2 % акцій цукрового заводу «Цукрове». Окремі аграрні підприємства, хоч і не володіють контрольним пакетом акцій цукрових заводів, проте їх частка в акціонерному капіталі цих підприємств є досить великою, що дає їм можли­вість істотно впливати на процес виробництва і збуту кінцевої продукції. Скажімо, агрофірма «Анбуко» володіє 43,5 % акцій Кирнасівського цукрового заводу, ТОВ «Агрофірма Угродіївська» — 35,9 % акцій Угродіївського цукрового заводу, ПСП ім. Цюрупи — 24,6 % акцій цукрового заводу ім. Цюрупи. Має місце і перехресне володіння акціями, коли цукровий завод і аграрне підприємство володіють пакетами акцій одне в одного.

Агропромислова інтеграція з орендними відносинами має і та­кий різновид, за якого землю орендує промислове підприємство, що технологічно зовсім не пов'язане з переробкою сільськогос­подарської продукції. Прикладом такого різновиду інтеграції є агропромисловий комплекс шахти ім. Засядька. Тут організовано виробництво сільськогосподарської продукції на ЗО тис. га землі. В цей комплекс входить птахофабрика світового зразка, створює­ться молочно-товарна ферма більш ніж на 1000 голів корів чор­но-рябої породи. В селах набула розвитку фірмова торгівля. Фір­ма «Артеміда» в Кіровограді у 2000 р. орендувала близько 200 тис. га землі, повністю забезпечуючи себе необхідними ресурса­ми сільськогосподарського походження.

Слід зазначити, що агропромислова інтеграція з орендними відносинами відіграє поки що локальне значення і не охоплює більшості агропереробних підприємств. Функцію охоплення ін­теграційним процесом усієї переробної промисловості, в якому органічно поєднувалися б економічні інтереси аграрних і агропе­реробних підприємств з орієнтацією на досягнення ними макси­мального кінцевого результату, можуть виконати агропромислові асоціації, але за умови впровадження в них принципово нового економічного механізму взаємовідносин між учасниками цього процесу. Розглянемо один з можливих варіантів такого механізму.