Тема 19. Науково-технічний прогрес та інноваційна діяльність аграрних підприємств

1. Суть нтп та інноваційної діяльності. Загальна характеристика напрямів нтп

На сучасному етапі всі аспекти економічного зростання і соці­альні досягнення людства тісно пов'язані з науково-технічним прогресом (НТП), що грунтується на пізнанні природи і суспіль­ства, застосуванні законів їх розвитку у виробництві. НТП — це складне і багатогранне поняття, зміст якого можна визначити як постійний процес створення нових і вдосконалення існуючих знарядь і предметів праці, технологій виробництва, його органі­зації й управління з метою досягнення більшого економічного і соціального ефекту.

В агропромисловому комплексі НТП здійснюється за такими основними напрямами: технічним, технологічним, агрохімічним, біологічним і організаційно-економічним. Кожний з них охоплює широке коло конкретних проблем, розробка яких відкриває перед підприємствами широкі можливості для подальшого вдоскона­лення виробництва, збільшення обсягу продажу товарів вищої якості й одержання більших прибутків.

Наприклад, технічний напрям НТП передбачає подальшу розробку теорії машин, авто­матів і автоматизованих систем, комп'ютеризацію агропромис­лового виробництва, створення нових і вдосконалення існуючих систем машин для виробництва окремих видів сільськогосподар­ської продукції тощо, а технологічний — розробку ресурсо-, во­до- та енергозберігаючих технологій, теорії і методів програму­вання врожаїв сільськогосподарських культур і продуктивності тварин на основі нових технологічних рішень.

Агрохімічний напрям НТП пов'язаний з розробкою нових безпечніших для людей і навколишнього середовища видів міне­ральних добрив і хімічних засобів захисту рослин і тварин, до­сконаліших способів їх зберігання і внесення, з обґрунтуванням методів найповнішого використання поживних речовин з міне­ральних добрив та ґрунтових запасів і досягнення на цій основі більшого економічного ефекту на кожну грошову одиницю вит­рат, пов'язаних з хімізацією виробництва. Біологічний напрям НТП ґрунтується на подальшому розвитку традиційної селекції, генної інженерії, розробці нових біотехнологій, пов'язаних з ви робництвом незамінних амінокислот, нових штаммів грибків, з пошуком нових і ширшим використанням уже відомих ентомо­фагів і ентомопатогенів, вермикультури, створенням принципово нових біологічних способів діагностики тяжких захворювань тварин тощо.

Особливого значення на сучасному етапі набуває організацій-но-економічний напрям НТП. Центральною ланкою цього на­пряму за останні роки (1999—2001) стала трансформація форм власності і реструктуризація колективних сільськогосподарських підприємств та створення на їх базі нових форм господарювання на селі, що функціонують на засадах приватної власності. З їх утвердженням постала проблема створення і впровадження в та­ких підприємствах принципово нового внутрішньогосподарсько­го економічного механізму, який заінтересував би найманих пра­цівників в ефективній праці, в досягненні високих результатів господарювання окремими виробничими підрозділами і підпри­ємством у цілому. Розв'язуватися ця проблема повинна разом із подальшим удосконаленням орендних відносин на се і і (майно­вих і земельних), а також із впровадженням адекватних статусу приватних підприємств їх організаційної будови та організацій­ної структури управління.

Крім розглянутих, важливими складовими ланками організацій­но-економічного напряму НТП є вдосконалення форм організації й оплати праці, розробка більш точних методів планування і прогно­зування виробництва, обґрунтування об'єктивніших критеріїв оцін­ки ринкової позиції підприємств, забезпечення маркетингових пе­реваг, удосконалення організації виробничих процесів тощо.

Для того щоб досягти вищої ефективності сільськогосподар­ського виробництва, забезпечити конкурентоспроможність про­дукції, аграрні підприємства здійснюють інноваційну діяль­ність. Досягнення НТП, його результати називають новинами, а впроваджені новини у виробництво — нововведеннями. Діяль­ність підприємств щодо запровадження новин у відповідну сферу господарювання називають інноваційною діяльністю. За своїм характером вона є однією з форм інвестиційної діяльності. За­уважимо, що в економічній літературі ще не вироблено єдиних підходів до трактування інноваційної діяльності; виокремлюється таке поняття, як інноваційний процес, робляться спроби обґрун­тувати його відмінність від науково-технічного прогресу.

НТП — це більш широке поняття, ніж інноваційний процес (інколи називають його інноваційним розвитком). Під останнім розуміють сукупність прогресивних, якісно нових змін, що безперервно виникають у часі та просторі. Таке трактування іннова­ційного процесу, по суті, не відрізняється від поняття НТП. 0бгрунтованіше розглядати інноваційний процес (інноваційний роз­виток) як важливу змістовну складову НТП.

Результатом цього процесу є інновації, втілені в кардинально нові або істотно вдос­коналені продукти, технології, соціальні послуги, організаційно-економічні рішення¹, що призводять до істотних змін у виробни­чій і/або в соціальній сферах. Інновацію інколи трактують не як результат інноваційного процесу, а як викорис­тання в тій чи іншій сфері суспільної діяльності результатів інтелектуальної праці, тех­нологічних розробок, направлених на вдосконалення соціально-економічної діяльності (Див.: Гринев В. Ф. Инновационный менеджмент — К.: Межрегиональная академия Управления персоналом, 2000. — С. 5).

Особливістю інноваційного процесу є те, що ця складова НТП на відміну від інших, де не створюються інновації, охоплює фун­даментальні і прикладні дослідження, розробку і проектування, а також виробництво (безпосереднє створення) нового продукту, технології тощо. Як бачимо, суть інноваційного процесу зводить­ся до створення інновацій і доведення їх до стану, придатного для практичного використання.

Отже, інновації— це обов'язково новини, але, як бачимо, не всі новини є інноваціями. Адже результат НТП — це не лише ті нови­ни, що призводять до значних змін у виробництві та соціальній сфері і якими є інновації, але й ті вдосконалення, що справляють менш істотний вплив на кінцеві результати виробництва і соціаль­ну практику. Такі новини називають локальними. Скажімо, раці­оналізаторські пропозиції є результатом НТП, але їх не можна роз­глядати як інновації, оскільки вони не в змозі істотно змінити виробничий процес і кардинально вплинути на його результати.

До локальних новин відносять, наприклад, поліпшення окре­мих техніко-експлуатаційних параметрів техніки, часткові про­гресивні зміни в технології виробництва, вдосконалення органі­зації виробництва тощо. Вони зумовлюють еволюційні перетво­рення в діяльності підприємств.

Для ефективного функціонування економіки потрібно, щоб новини запроваджувалися на макрорівні шляхом прогресивних міжгалузевих структурних зрушень і якісних змін у стані продук­тивних сил. На мікрорівні завдяки нововведенням підприємства за необхідності істотно збільшують виробництво продукції, полі­пшують її якість, досягають необхідної стабільності в результаті пом'якшення впливу несприятливих природних умов, істотно підвищують продуктивність праці, забезпечують економію ресурсів і, насамперед, енергоносіїв, а також охороняють довкілля, успішно вирішують соціальні питання, пов'язані з докорінною зміною умов праці, життя і побуту людей на селі.

В умовах ринкової економіки немало підприємств самі проду­кують нові ідеї, виступаючи одночасно рушійною силою НТП і суб'єктом доведення цих ідей до стадії практичного впроваджен­ня. Як правило, такі підприємства є власниками «ноу-хау», зав­дяки чому досягають міцного становища на ринку.