3. Кінцева продукція аграрних і агропромислових формувань

Кінцева продукція в загальному розумінні – це та, що надійшла в особисте споживання людей, а також у виробниче споживання за межі підприємства, об'єднання чи АПК. По відповідному підприємству кінцева продукція представлена товарною продукцією за всіма каналами реалізації, продукцією, яка використана на особисте споживання в межах підприємства ( в громадському харчуванні, дитячих садках, видана працівникам в рахунок оплати праці) за мінусом купленої сільськогосподарської продукції, що використана на виробниче споживання у звітному році.

По АПК чи агропромисловому формуванню в цілому кінцеву продукцію доцільно визначати методом приросту вартості сільськогосподарського продукту на всіх стадіях його руху до кінцевого споживача, тобто вартість кінцевої продукції представлена вартістю виробництва кінцевої продукції сільського господарства і вартістю, добавленою під час її зберігання, промислової переробки і торгівлі.

4. Чиста продукція і прибуток аграрних підприємств та методика їх визначення

Чиста продукція – це новостворена вартість, найважливіша складова виробленого сукупного продукту (валової продукції) підприємства, що характеризує економічну ефективність виробництва.

Якщо вартість валової продукції, що набула товарної форми, виразити в поточних ринкових цінах реалізації, а решту її, яка використана на виробничі внутрішньогосподарські потреби і представлена приростом незавершеного виробництва та приростом вартості вирощування багаторічних культурних насаджень, оцінити за собівартістю, то у формалізованому вигляді в цілому по підприємству вартість сукупного продукту (ВП) можна зобразити виразом:

с + v + m,

де с – спожиті засоби виробництва ( оборотні засоби й амортизація основних фондів), v + m – чиста продукція.

Для того щоб кількісно визначити чисту продукцію аграрних формувань, передусім потрібно розрахувати валову продукцію за собівартістю її виробництва (собівартість виробництва продукції рослинництва і тваринництва всіх видів, приріст незавершеного виробництва за собівартістю, собівартість вирощування багаторічних культурних насаджень, собівартість наданих на стороні послуг). Цей розрахунок ведеться по основному (сільськогосподарському) виробництву й окремо по інших видах діяльності. В результаті одержують перші дві складові вартості валової продукції c + v.

Далі від одержаного результату слід відняти всі матеріальні витрати, а саме: виробничо спожиті предмети праці, амортизацію основних засобів і витрати на оплату послуг, наданих аграрному формуванню зі сторони, тобто виконати дію: (c + v) – c = v.

До отриманого попередньо результату (v – витрат на оплату праці) потрібно приєднати прибуток, що був одержаний від тих товарних галузей аграрного формування, в яких виручка від реалізації перевищує її собівартість. Формалізовано зобразимо цей результат так: – v + m'. Від цієї суми необхідно відняти збиток, що створився в галузях, де виручка від реалізації продукції була меншою за її повну собівартість. У результаті цієї дії дістають вартість чистої продукції аграрного формування: V+ M'- З = V + M.

Економічне значення чистої продукції надзвичайно важливе, оскільки вона є основою розширеного відтворення. Адже для наступного циклу відтворення товаровиробник насамперед повинен відшкодувати спожиті засоби виробництва. Розширене відтворення можна здійснити лише за рахунок чистої продукції, яку поділяють на фонд споживання і фонд нагромадження. Співвідношення між цими фондами кожне аграрне формування встановлює самостійно, враховуючи при цьому абсолютний розмір чистої продукції, ступінь озброєності виробництва основними фондами, їх зношеність, забезпеченість оборотними засобами, досягнутий рівень оплати праці працівників, співвідношення між фондом оплати праці і прибутком.

Для оцінки економічного стану аграрного формування важливо проаналізувати таких два важливих показники, як питома вага чистої продукції у валовому продукті (валові продукції) і частка оплати праці разом з відрахуваннями на соціальні заходи у загальній сумі новоствореної вартості (чистій продукції).

У разі, якщо аграрне формування не отримує ні прибутку, ні збитку, чиста продукція буде представлена лише фондом оплати праці, тобто частка оплати праці разом з відрахуваннями на соціальні заходи у чистій продукції дорівнюватиме 100 %. Це та межа, за якої аграрне формування ще спроможне забезпечувати просте відтворення і зберігати своє існування як юридична особа.

Прибуток в загальному економічному розумінні – це додаткова вартість, що створюється в процесі виробництва, або іншими словами – це вартість, створена в процесі підприємницької діяльності понад вартість виробниче спожитих ресурсів і робочої сили.

З прийняттям СБО 3 "Звіт про фінансові результати" підприємства, в тому числі і аграрні, визначають прибуток на різних стадіях його форму- вання, а саме: валовий прибуток, операційний прибуток, прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, прибуток від звичайної діяльно-

сті після оподаткування і чистий прибуток.

Валовий прибуток – це одержаний на першій стадії економічний результат діяльності суб'єктів господарювання, що визначається як різниця між чистою виручкою від реалізації продукції, робіт, послуг і виробничою собівартістю. Під чистою виручкою розуміють різновид кінцевого результату, що визначається вирахуванням з загальної виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) наданих знижок, повернення проданих товарів, податку на додану вартість, акцизного збору.

На другій стадії визначають операційний прибуток – фінансовий результат від операційної діяльності, що визначається відніманням від валового прибутку операційних витрат і додаванням до одержаного результату інших операційних доходів. До операційних витрат відносять адміністративні (загальногосподарські) витрати, витрати на збут, собівартість реалізованих виробничих запасів, визнані економічні санкції, безнадійні борги тощо. Джерелом інших операційних доходів можуть бути доходи від операційної оренди активів, дохід від реалізації оборотних активів, відшкодування раніше списаних активів тощо. Операційна діяльність аграрного формування – це його основна діяльність, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

На третій стадії визначають прибуток або збиток від звичайної діяльності до оподаткування, який являє собою результат від фінансової та інвестиційної діяльності, що визначається додаванням до операційного прибутку доходу від участі в капіталі, фінансових доходів у формі дивідендів, відсотків, отриманих від фінансових інвестицій, та інших доходів (від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів), і відніманням від одержаного результату фінансових витрат у формі процентів та інших витрат, пов'язаних їз залученням позичкового капіталу, втрат (збитків) від участі в капіталі та інших витрат (собівартість фінансових інвестицій, необоротних активі і майнових комплексів та ін.).

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку основну діяльність аграрного формування, а також операції, що її забезпечують або виникають унаслідок її проведення.

На четвертій стадії визначають прибуток (збиток) від звичайної діяльності після оподаткування як різницю між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків на прибуток.

На п'ятій стадії розраховують чистий прибуток (збиток) як алгебраїчну суму прибутку (збитку) від звичайної діяльності після оподаткування та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку і податків з надзвичайного прибутку. Надзвичайний прибуток (збиток) може бути отриманий від операції (події), яка не є характерною для звичайної діяльності і не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді. Чистий прибуток повністю залишається в розпорядженні суб'єкта господарської діяльності.