4. Ефективність використання комбайнового парку

Забезпечення підприємства комбайнами і досягнутий рівень їх використання істотно впливають на валовий збір сільськогоспо­дарських культур, оскільки запізнення із збиранням призводить до значних втрат вирощеного врожаю. Відомо, наприклад, що втрати зерна досягають 25—ЗО % при запізненні збирання зер­нових колосових на 10—12 днів. Затягування строків збирання цукрових буряків може призвести до повної втрати врожаю внас­лідок настання морозів, які унеможливлюють проведення зби­ральних робіт. Тому підприємствам економічно вигідно мати та­ку кількість комбайнів, які забезпечать збирання культур в опти­мальні строки.

Фактичне забезпечення аграрних підприємств комбайнами ха­рактеризується показником їх кількості по видах у розрахунку на 1000 га збиральної площі або оберненим співвідношенням — ве­личиною збиральної площі певної культури до наявної кількості комбайнів відповідного виду. У 2000 р. в сільськогосподарських товаровиробників працювало 65 тис. зернових комбайнів, або на 39,3% менше порівняно з 1990 р. На 1 зерновий комбайн припа­дало 209,9 га посіву зернових, що значно більше, ніж у минулі роки (наприклад, у 1994 р. — 135 га).

Проте оцінку даному показнику потрібно здійснювати з ура­хування продуктивності комбайнів, яка постійно зростає в їх но­вих модифікаціях. Скажімо, сучасні вітчизняні і зарубіжні зерно­ві комбайни значно продуктивніші порівняно зі старими марками цих машин «Нива», «Колос», «Дон-1500». Тому закономірно склалася тенденція до збільшення збиральної площі в розрахунку на комбайн. Враховує цей фактор показник ступеня забезпечення аграрних підприємств комбайнами. Він визначається відношен­ням їх фактичної наявності до нормативної потреби Пк. Останню розраховують за формулою:

Пк = Зп : ( Тр • Зн • Кр • Кт • Кк ) ,

де Зп — збиральна площа культури, га; Тр — тривалість збиран­ня культури, за якої не допускаються втрати врожаю, днів; Зн — змінна норма виробітку, га.

На великих аграрних підприємствах більшість культур збира­ють за потоко- вою технологією, завдяки якій скорочуються строки збиральних робіт, змен- шуються втрати врожаю

Ефективність роботи комбайнів визначають за показниками інтенсивності, продуктивності та економічності. До показників інтенсивності відносять такі, як кількість відпрацьованих од­ним комбайном машино-днів і окремо машино-змін за сезон. їх розраховують діленням відпрацьованих певним видом комбайнів машино-днів (машино-змін) на середньо сезонну кількість ком­байнів (як тих, що працювали, так і тих, що не працювали).

Продуктивність комбайнів визначають за такими показни­ками, як кількість зібраних гектарів одним комбайном за сезон, за машино-день і за машино-зміну. Перший з названих показників розраховують діленням зібраної площі певним типом комбайнів на їх середньо сезонну кількість, два інших показники — аналогіч­но з тією лише особливістю, що в знаменнику беруть відпрацьо­вані машино-дні (машино-зміни).

Для зернозбиральних комбайнів визначають і такі важливі по­казники продуктивності, як обсяг намолоченого зерна одним ком­байном за сезон, один машино-день, за одну машино-зміну. При розрахунках цих показників у чисельнику оперують оприбутко­ваним зерном у бункерній вазі.

Про економічність роботи комбайнів судять за показниками собівартості 1 гектара зібраної площі і витрат пального на цю пло­щу. Зокрема, собівартість 1 гектара зібраної площі визначають ді­ленням суми всіх витрат на експлуатацію комбайнів певного ви­ду (оплата праці працівників збирального комплексу з нарахуван­нями, амортизація, пальне і мастила, ремонт, транспортні витра­ти) на всю збиральну площу.

При аналізі роботи комбайнового парку за розглянутими по­казниками слід пам'ятати, що показник кількості відпрацьованих одним комбайном машино-днів до певного ступеня характеризує тривалість збирання відповідної культури в господарстві. Тому оцінку роботи комбайнів відповідного типу за даним показником доцільно здійснювати з позиції встановлених строків збирання даної культури і з урахуванням показників продуктивності.