1. Характеристика земельних ресурсів України.

Земельні ресурси потрібні всім галузям економіки країни, однак їх роль у різних сферах суспільного виробництва не однакова. Якщо в промисловості, крім добувної, земля є лише просторовим базисом, то в сільському госпо- дарстві вона – головний засіб виробництва. Така роль землі в сільськогос-

подарському виробництві визначається тим, що їй притаманна специфічна унікальна властивість – родючість. Завдяки цій властивості земля активно впливає на процес сільськогосподарського виробництва.

Родючість визначається здатністю ґрунту нагромаджувати й утримувати вологу та забезпечувати нею рослини, нагромаджувати і трансформувати поживні речовини в доступній для рослин формі, а також забезпечувати доступ кисню в зону кореневої системи рослин, тобто здійснювати аерацію. Розрізняють такі види родючості землі:

а) природна – характеризується здатністю ґрунту забезпечувати рослини необхідними поживними речовинами за рахунок запасу, створеного внаслідок ґрунтоутворюючих процесів, а також визначається кліматичними умовами;

б) штучна – створюється в процесі виробництва матеріальних благ, коли людина, не задовольняючись потенційними можливостями землі, сформованими під впливом природних факторів, своєю діяльністю намагається поліпшити фізико-хімічні і біологічні властивості ґрунту;

в) економічна (ефективна) – наслідок органічної єдності природної і штучної родючості;

г) абсолютна – визначається врожайністю культур з гектара посіву;

д) відносна – кількісне співвідношення врожаю з виробничими витратами на нього.

Останні два види родючості є кількісним виразом економічної родючості землі.

Хімічний і фізичний склад ґрунту, його інші важливі характеристики визначають родючість земельних ділянок, а відтак, і дохід землевласників та землекористувачів, оскільки вибір сільськогосподарських культур і їх урожайність залежать від цієї унікальної властивості головного засобу виробництва в сільському господарстві.

Земля як головний засіб виробництва у сільському господарстві, крім уже розглянутих, має ще ряд особливостей, які потрібно враховувати в процесі її використання. Так, земля в процесі виробництва за правильного її використання підвищує родючість, а тому є вічним засобом виробництва. Однак вона обмежена в просторі і штучно не відновлюється. Як матеріальну основу розвитку сільськогосподарського виробництва землю не можна замінити жодними іншими засобами праці.

Крім того, в сільському господарстві земля водночас є і предметом праці. В процесі обробітку землю піддають різним формам впливу. Завдання полягає в тому, щоб цей вплив не руйнував структуру грунту, зберігав його властивості, створював умови для підвищення родючості земельних ділянок.

Загальна земельна територія України складає 60,3 млн. га, в тому числі сільськогосподарські угіддя (як найбільш цінна її частина) – 41,8 млн. га, в які включено ріллю, багаторічні культурні насадження (сади, виноградники), залежи і перелоги, сінокоси і пасовища.

Процентне відношення окремих видів сільськогосподарських угідь до їх загальної площі визначає структуру сільськогосподарських угідь. На початок 2009 року в Україні частка ріллі у структурі сільськогосподарських угідь (розораність угідь) становила 77,8 %, а по Миколаївській області – 91,1 %, в тому числі по сільськогосподарських підприємствах – 93,4 %. Це занадто високий показник, що значно перевищує оптимальний рівень.

Перехід одних видів земельних угідь в інші називають трансформацією земельних угідь. Завдання землевласників і землекори- стувачів – забезпечити переведення менш продуктивних угідь у більш про- дуктивні, наприклад, заліснення ярів і балок, залуження деградованих земель

переведення природних пасовищ у сіножаті тощо.

Важливим показником економіки будь-якої країни є землезабез- печеність. Його визначають як відношення площі відповідних угідь до наявного населення країни (області, району, підприємства). На початок 2009 року в Україні цей показник становив 90,8 га сільськогосподарських угідь і 70,7 га ріллі на 100 жителів. По Миколаївській області ці показники відповідно дорівнювали – 200 га сільськогосподарських угідь і 167,5 га ріллі. Це – досить високий рівень земле забезпечення порівняно з іншими країнами світу. За кількістю ріллі на 100 жителів попереду України знаходяться лише Канада (167,5 га) і Австралія (153 га), тоді як у США – 67 га, Данії – 50,1 га, Франції – 31,4 га, Англії – 11 га, Японії – 3 га.