5. Ефективність використання авансованого капіталу

Для оцінки ефективності використання авансованого капіталу доцільно використовувати часткові й узагальнюючі (інтегральні) показники. Часткові показники характеризують ефективність ви­користання окремих виробничих ресурсів — як застосовуваних, так і спожитих. Водночас за їх допомогою визначають ефектив­ність додаткових вкладень у збільшення відповідного ресурсу з метою нарощування масштабів виробництва.

Залежно від економічного змісту та цільового призначення ча­сткових показників ефективності використання окремих вироб­ничих ресурсів при об'єктивному вимірі її рівня доцільно згадані показники об'єднати в чотири групи.

1. Показники абсолютної ефективності виробництва. Вони характеризують ефективність використання головного ресурсу підприємства — землі і визначаються окремим діленням валової продукції, чистої продукції, товарної продукції та прибутку на фізичну площу сільськогосподарських угідь.

2. Відносні показники ефективності використання засто­совуваних ресурсів. До них відносять фондовіддачу основних виробничих фондів, фондовіддачу оборотного капіталу, річну про­дуктивність праці і землевіддачу, що визначається відношенням вартості валової продукції до вартості землі, на якій вироблена дана продукція.

3. Показники ефективності використання спожитих вироб­ничих ресурсів. Як і друга група показників, вони також харак­теризують економічність виробництва. Серед них найважливіше значення мають такі показники, як зарплатовіддача (валова про­дукція, поділена на фактичний фонд оплати праці), амортвіддача (відношення валової продукції до нарахованої протягом року загальної суми амортизації), матеріаловіддача (валова продукція, поділена на матеріальні витрати, сформовані за рахунок спожитих оборотних фондів), коефіцієнт прибутково­сті як відношення прибутку до суми всіх поточних витрат, відне­сених на реалізовану продукцію.

4. Показники ефективності додаткових вкладень у виробничі ресурси. Характеризуючи також економічність виробництва, вони водночас дають можливість визначити, наскільки вигідними підпри­ємству були додаткові вкладення у збільшення окремих складових авансованого капіталу. Ці показники доцільно розраховувати за сере­дньорічними даними на основі приростних величин. Серед можливих показників цієї групи практичний інтерес мають насамперед такі:

коефіцієнт ефективності додаткових вкладень в авансова­ний капітал (Как):

ВП1 - ВП₀

Как = -------------,

АК1 - АК₀

де ВГ1 і ВП₀ — середньорічні обсяги виробництва валової про­дукції з 1 га сільськогосподарських угідь відповідно у звітному і базовому періодах (середньорічні дані доцільно обчислювати за періодами 3—5 років); АК1 і АК₀ — середньорічна величина авансованого капіталу на 1 га сільськогосподарських угідь у за­значених періодах. За аналогічною методикою визначається ефек­тивність додаткових вкладень в основний і оборотний капітал;

коефіцієнт ефективності додаткових поточних виробничих витрат обчислюється відношенням приросту валової продукції до приросту поточних витрат у сільськогосподарському виробництві;

коефіцієнт окупності прибутком додаткових поточних ви­трат визначається як відношення приросту прибутку у звітний пе­ріод до приросту витрат на реалізовану продукцію в даний період.

Розглянуті часткові показники можуть бути визначені у разі необхідності не лише за валовою продукцією і прибутком, а й за іншими видами загального ефекту — чистою, кінцевою і товарною продукцією. їх економічний зміст дає підстави стверджувати, що вони, з одного боку, характеризують окремі аспекти результатив­ності виробництва, з різним ступенем виражаючи ефективність функціонування складної економічної системи, а з другого — роз­глянуті показники взаємозв'язані між собою. Так, обсяг виробниц­тва товарної і кінцевої продукції, чистої продукції, прибутку зале­жить від обсягу виробництва валової продукції. Крім того, величи­на останньої впливає на відносні показники ефективності викорис­тання застосовуваних і спожитих ресурсів авансованого капіта­лу — фондо-, земле-, аморт-, матеріаловіддачу тощо, оскільки при їх розрахунку в чисельнику беруть обсяг валової продукції.

Водночас, оскільки виробничі витрати являють собою добуток величини авансованих виробничих ресурсів на коефіцієнт їх обо­роту, то за високого рівня показників ефективності використання застосовуваних виробничих ресурсів слід чекати, за інших однако­вих умов, і вищої ефективності використання спожитих ресурсів і додаткових вкладень у збільшення розміру авансованого капіталу.

Сказане дає змогу визначити узагальнюючий показник ефек­тивності — норму прибутку на авансований капітал, в якому відображаються всі розглянуті часткові показники. Цей показник називають ще рентабельністю авансованого капіталу (активів).Даний показник вказує, скільки прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, воно одержує на кожну гривню авансованого капіталу. Його доцільно розраховувати за чотирма стадіями.

В кінцевому рахунку показник Наг⁴⁾ характеризує ефективність функціонування підприємства за чистим прибутком за всіма видами діяльності, здатність його адаптуватися до змін зовнішнього середовища, дає змогу судити про рівень мене­джменту та конкурентоспроможність підприємства на ринку. Не менш важливою є та обставина, що даний показник служить одним з головних критеріїв котирування акцій підприємства на біржі.

Інформативність показника норми прибутку на авансований капітал зростає за умови відображення в активах аграрних під­приємств вартості землі. Водночас зазначимо, що даний показник має чітку інтерпретацію, конкретний економічний зміст і порів­нянність у динаміці, що важливо для виявлення тенденцій зміни ефективності виробництва в умовах підвищення його ресурсоза­безпеченості і для оцінки ринкової позиції підприємства.

Зазначимо також, що в умовах ринку і конкуренції кожний товаро­виробник намагається одержати норму прибутку на авансований ка­пітал не нижчу за середню. В іншому разі, коли віддача від вкладених ресурсів низька, підприємство втрачає конкурентоспроможність, не виключається можливість його банкрутства. І навпаки, з підвищенням норми прибутку на авансований капітал підприємство може приско­рено розвивати виробництво, своєчасно здійснювати його переозбро­єння, довгострокові інвестиції в докорінне поліпшення землі тощо.

Другим узагальнюючим показником є норма прибутку на влас­ний капітал, що визначається відношенням чистого прибутку до власного капіталу. Кожне підприємство намагається максимізувати даний показник як за рахунок поліпшення використання ресурсів і ефективного менеджменту, так і завдяки залученню позичкового ка­піталу при сприятливій для нього кон'юнктурі ринку капіталів.

Для поглибленого вивчення причин, що впливають на підвищен­ня ефективності виробництва, важливо виявити ступінь впливу кож­ного з ресурсів авансованого капіталу на прискорення темпів еконо­мічного зростання підприємства. Ця задача розв'язується через дослі­дження співвідношення в ефективності використання застосовуваних і спожитих ресурсів.

Для підвищення ефективності використання авансованого ка­піталу особливо велике значення має його раціональне цілеспря­моване формування, внаслідок якого встановлюється оптимальне співвідношення між його структурними елементами. Важливо також прискорити швидкість обороту ресурсів та повною мірою задіяти соціальні й організаційні фактори.

Лекція 4. Земельні ресурси та ефективність їх використання

1. Характеристика земельних ресурсів України.

2. Земельний кодекс України.

3. Земельний кадастр і грошова оцінка землі, плата за землю та її оренду

4. Інтенсивність і ефективність використання земельних ресурсів