
- •Витрати виробництва і собівартість продукції (робіт, послуг) аграрних підприємств
- •1. Категорія собівартості продукції і характеристика її видів
- •5. Поняття виробничого бюджету і обґрунтування шляхів зниження собівартості продукції
- •Лекція 2 Тема : Кінцеві результати діяльності аграрних підприємств
- •1. Валова продукція сільського господарства
- •2. Товарна продукція і методика визначення показників товарності
- •3. Кінцева продукція аграрних і агропромислових формувань
- •4. Чиста продукція і прибуток аграрних підприємств та методика їх визначення
- •Лекція 3 Ефективність діяльності аграрних підприємств та економічні важелі її формування та підвищення
- •2.Рентабельність виробництва і методика визначення її показників
- •3. Графічний та математичний способи визначення точки беззбитковості виробництва.
- •4. Оцінка ринкової позиції підприємства за показниками прибутковості
- •Тема 13. Нематеріальні активи (ресурси) підприємств
- •1. Поняття і види нематеріальних ресурсів
- •2. Вартісна оцінка нематеріальних активів (ресурсів)
- •3. Амортизація нематеріальних активів (ресурсів)
- •4. Методичні підходи до визначення ринкової вартості нематеріальних активів — об'єктів інтелектуальної власності
- •1. Суть авансованого капіталу та його структура
- •2. Джерела формування авансованого капіталу, його класифікація і відмінність від категорії виробничого потенціалу
- •3. Позичковий капітал та критерій доцільності його залучення
- •4. Власний капітал аграрних підприємств та їх платоспроможність
- •5. Ефективність використання авансованого капіталу
- •1. Характеристика земельних ресурсів України.
- •2.Земельний кодекс України
- •3. Земельний кадастр і грошова оцінка землі
- •Персонал аграрних підприємств і продуктивність праці
- •2.Поняття продуктивності праці і методика її визначення
- •3.Досягнутий рівень продуктивності праці і фактори його підвищення
- •4.Заміна живої праці капіталом
- •Тема: Основні виробничі фонди і виробничі потужності аграрних підприємств
- •1. Характеристика, класифікація і структура основних фондів.
- •3. Грошова оцінка основних засобів і амортизація основних засобів
- •3. Джерела і форми відтворення основних засобів. Лізинг в сільському гос- подарстві
- •4. Ефективність використання основних виробничих фондів
- •5. Поняття виробничої потужності підприємств, методи її визначення і показники використання
- •Тема 11. Матеріально-речові елементи основних виробничих фондів та ефективність їх використання
- •1. Функціональна роль матеріально-речових елементів основних виробничих фондів та їх місце у формуванні енергетичних ресурсів
- •2. Тракторний парк і ефективність його використання
- •4. Ефективність використання комбайнового парку
- •5. Транспортні засоби аграрних підприємств і ефективність їх використання
- •Тема 12. Оборотний капітал аграрних підприємств
- •1. Економічна суть оборотного капіталу та його склад
- •2. Структура оборотного капіталу й оцінка запасів при їх виробничому споживанні
- •3. Забезпеченість аграрних підприємств оборотним капіталом та його кругообіг
- •4. Методика визначення ефективності використання оборотного капіталу
- •5. Мінімізація потреби у виробничих запасах і фактори поліпшення
- •Тема 15. Інвестиції та їх ефективність
- •1. Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності. Джерела інвестицій
- •2. Капіталовкладення аграрних підприємств
- •3. Оцінка ефективності інвестицій за недисконтованими фінансово-економічними показниками
- •Тема 18. Якість продукції
- •1. Поняття якості, характеристика її показників і значення для підвищення конкурентоспроможності продукції
- •2. Методи визначення якості продукції і вплив її рівня на результати виробництва
- •3. Витрати на поліпшення якості продукції і напрями забезпечення
- •4. Стандартизація і сертифікація продукції
- •Тема 17. Ціни на сільськогосподарську продукцію
- •1. Ціна в ринковій економіці і характеристика її видів
- •2. Цінова конкуренція і цінова конкурентоспроможність
- •3. Ціноутворення і ціни на сучасному етапі розвитку ринкової економіки
- •4. Паритет цін і механізм його забезпечення в ринковій економіці
- •Тема 19. Науково-технічний прогрес та інноваційна діяльність аграрних підприємств
- •1. Суть нтп та інноваційної діяльності. Загальна характеристика напрямів нтп
- •2. Основні риси нтп в ринковій економіці та важливість переходу аграрної економіки на інноваційну модель розвитку
- •3. Агрохімічний напрям нтп. Ефективність застосування мінеральних добрив і фактори її підвищення
- •4. Ефективність застосування хімічних засобів захисту рослин і тварин
- •5. Біологічний напрям науково-технічного прогресу
- •6. Методика визначення економічної ефективності окремих нововведень
- •1. Поняття інтенсивності й економічного типу розвитку аграрних підприємств і методика його визначення
- •2. Показники інтенсивності та методика їх визначення
- •5. Розподіл валового продукту і його вплив на формування інтенсивного типу розвитку аграрних підприємств
- •1. Суть і фактори розміщення та спеціалізації сільськогосподарського виробництва
- •2. Форми спеціалізації й методика визначення виробничого напряму підприємства
- •3. Галузі й галузева структура аграрних підприємств та методика її визначення
- •Тема 22. Агропромислова інтеграція
- •2. Регіональні агропромислові формування
- •22.3. Принципові аспекти побудови економічного механізму інтеграції аграрних і агропереробних підприємств
- •Тема 23. Концентрація виробництва та диверсифікація
- •1. Концентрація виробництва та її вплив на економіку підприємств
- •2. Економічна концентрація та захист економічної конкуренції
- •3. Диверсифікація аграрних підприємств, її форми і види
- •4. Переваги і загрози диверсифікації виробництва та методика визначення її рівня
- •Економіка виробництва зерна
- •1. Виробництво зернових і зернобобових культур на душу населення (кг)
- •2. Динаміка і структура посівних площ зернових культур в господарствах усіх категорій Миколаївської області
- •3. Динаміка виробництва зерна у господарствах усіх категорій
- •4. Економічна ефективність виробництва зерна в Миколаївській області
4. Методичні підходи до визначення ринкової вартості нематеріальних активів — об'єктів інтелектуальної власності
В ринковій економіці великих масштабів набула комерціалізація інтелектуальної власності. Найбільш розповсюдженим способом такої комерціалізації є ліцензування, під яким розуміють надання прав суб'єктам господарювання на використання об'єктів інтелектуальної власності — винаходів, товарних знаків, промислових зразків, досягнень селекції, програмного забезпечення, ноу-хау тощо.
Отже, щоб суб'єкт господарювання набув право використання нематеріального активу, який є власністю іншого суб'єкта господарювання, він повинен придбати ліцензію за певною ціною. Ціна ліцензії — це сума коштів, яку виплачує ліцензіат (покупець ліцензії") продавцю ліцензії — ліцензіару.
Ціна ліцензії істотно залежить від обсягу прав на її використання, що передаються ліцензіату. За цим критерієм виділяють звичайну, виключну і повну ліцензію. За звичайної ліцензії ліцензіар залишає за собою право експлуатувати об'єкт інтелектуальної власності й укладати подібні угоди на право його використання з іншими суб'єктами господарювання. За виключної_ліцензії ліцензіату передається право виключного користування таким об'єктом, але при цьому ліцензіар зберігає за собою право його експлуатації. Повна ліцензія надає ліцензіату всі права на нематеріальний ресурс. Зрозуміло, що за однакових інших умов найвищою буде ціна на повну ліцензію і найнижча — на звичайну.
В практиці ліцензійної торгівлі використовують два основні методи визначення ціни ліцензії: на основі маси прибутку ліцензіата і на основі роялті. Нагадаємо, що в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» (1997 р.) зі змінами від 2 березня 2000 p., що визначені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування», роялті трактується як платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування об'єктом інтелектуальної власності.
За першим методом ціна ліцензії визначається як певна частка прибутку ліцензіата. При цьому до уваги береться тільки прибуток, одержаний ним від реалізації продукції, виробленої за ліцензією. За даними багатьох авторів, частка ліцензіара коливається в межах 15—20 %, якщо об'єкт ліцензії ще не повністю готовий до комерційного використання, а цінністю його є лише передані права на його використання, і в межах 35—50 %, якщо об'єкт ліцензії являє собою повністю готовий до виробничого використання, наприклад технологічний процес, модель тощо. За невиключної ліцензії ця частка не перевищує 30 %.
За другим методом, як уже зазначалося, визначення ціни ліцензії здійснюється на базі роялті. У світовій практиці її рівень розраховується переважно емпіричним шляхом як певний відсоток відрахувань від вартості виробленої і реалізованої продукції по ліцензії. При цьому вже склалися певні «стандартні» ставки відрахувань у розрізі галузей промисловості, які хоч і публікуються в певних джерелах інформації, проте без будь-якого на те методичного обґрунтування. За таких умов часто ускладнюється процес укладання ліцензійних договорів через прямо протилежні інтереси їх суб'єктів — ліцензіар заінтересований у більш високій ставці відрахувань, тоді як ліцензіат, навпаки, в мінімальній. Тому важливо для встановлення ціни ліцензії використовувати методичні наробки економістів, які дають змогу процес такого ціноутворення покласти на об'єктивну основу. Так, О. В. Новосельцев пропонує різні методики визначення ціни ліцензій залежно від виду інтелектуальної власності та інших ціноутворюючих факторів. Спираючись на ці методики, наведемо такі приклади.
Необхідно визначити ціну ліцензії у формі щорічних відрахувань (роялті) від вартості виробленої продукції по ліцензії із застосуванням ноу-хау — нової незапатентованої технології. Припустімо, що виробничі потужності по ліцензії дають змогу виробити 5000 ц продукції за ціною центнера 60 грн і розрахунковим рівнем рентабельності 0,4, або 40 % (Р). Оскільки ця технологія не може бути використана іншими суб'єктами господарювання, бо ліцензія є виключною, то приймається, що частка ліцензіара в прибутку ліцензіата (Ч) становитиме 0,16, або 16 %. За цих умов ставку роялті (R) можна визначити за формулою:
R = [( Р • Ч ) / ( 1 + Р )] • 100 = [( 0,40 • 0,16 ) / (1 + 0,40)] • 100 = 4,57 %
Звідси розмір щорічних відрахувань роялті на користь ліцензіара становитиме:
MR = V • Ц • R = 5000 • 60 • 0,0457 = 13 710 грн.
Менеджерам підприємства необхідно прийняти рішення про доцільність купівлі ліцензії за ціною 100 тис. грн за необмеженого строку її використання та фіксованими відрахуваннями платежів роялті ліцензіару. При цьому потрібно врахувати, що підприємство ще раніше отримало право на тимчасове використання даної ліцензії — нової технології. ЇЇ впровадження дало змогу підприємству виробляти продукцію обсягом 500 тис. грн і підвищити рівень рентабельності на 30 процентних пунктів порівняно з її базовим рівнем, який становив 14 %. Відомо також, що «стандартна» частка відрахувань ліцензіару від додаткового прибутку ліцензіата, як правило, становить 15 %, а найбільш реальна ставка капіталізації альтернативних напрямків інвестування — 16 % річних (наприклад, процентна ставка по депозитах у банку).
На основі вказаних даних розрахункову ставку роялті можна визначити з виразу:
R = [( Рп • Ч ) / ( 1 + Рп + Рб )] • 100 ,
де Рп — перевищення рівня рентабельності над базовим, процентних пунктів; Рб — базовий рівень рентабельності, %. Якщо в дану формулу підставити дані, то звідси величина щорічних платежів роялті становитиме 500 000 • 0,0313 = 15 650 грн.
Для того щоб зробити висновок, чи доцільно підприємству купувати ліцензію за ціною 100 тис. грн, потрібно розрахувати величину поточної вартості грошових потоків періодичних відрахувань роялті (ПВ/f) методом капіталізації за формулою:
ПВR= R : Ск,
де Ск — найбільш реальна ставка капіталізації альтернативних напрямків інвестування.
В нашому прикладі ПВR = 15 630 : 0,16 = 97 688 грн. Одержаний результат менший за ціну ліцензії. В такому разі роблять висновок, що ціна ліцензії завищена, тому дана пропозиція повинна бути відхилена. Підприємству економічно вигідно купувати ліцензію тоді, коли її ціна є нижчою за величину поточної вартості грошових потоків періодичних відрахувань роялті. В нашому прикладі підприємство має підстави вимагати зниження ціни пропозиції до рівня, меншого 97 688 грн.
Тема : АВАНСОВАНИЙ І ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ