1. Антибіотики. Первинним доказом використання антибіотиків в кормах для птиці

є стимуляція їх росту і покращення ефективності конверсії корму, в зв´язку з чим вони

використовуються в раціонах бройлерів і в раціонах товарних індичок. До того ж, після

застосування кормової добавки антибіотиків часто збільшується яйценоскість. Причини

успішного ефекту антибіотиків до цих пір залишаються нез´ясованими. Найкращим

поясненням стимулюючої активності росту є теорія захворюваності, яка базується на тому

факті, що антибіотики не здатні спричинити який-небудь вимірюваний ефект на птицю,

яка утримується в безмікробному стані.

Антибіотики звичайно згодовують птиці, в рівнях від 1 до 5 мг/кг раціону, в

залежності від специфіки використовуваних антибіотиків. Більш високі рівні антибіотиків

(100-400 г на тонну корму ) використовуються з метою боротьби з захворюваннями.

2. Антигрибкові агенти. Корми забезпечують прекрасні умови для росту грибків (

плісені ), таких як Aspergillus flavus, Fusarium і Candida albicans, що спричиняють шкоду

здоров´ю птиці. Aspergillus flavus продукує сильно діючий токсин, який називається

афлатоксином. Candida albicans є агентом, що викликає стан птиці, який називається удар

або моніліаз.

Вводяться деякі компоненти в якості кормових добавок, що запобігають росту

плісені в кормах. Такими продуктами є пропіонова кислота, оцтова кислота і пропіонат 119

натрію.

3. Антиокисники. Антиокисники — компоненти, що запобігають окисному

прогіркненню поліненасичених жирів. Вони використовуються для профілактики

прогіркнення кормів. Антиокисниками, які нині загальноприйняті як добавки до жирів в

раціонах птиці, є бутильованийг гідроксианізол (БГА ), бутильований гідрокситолуен

(БОТ ) і етоксивін. Вони використовуються в кількості 0,1 кг на тонну.

Антиокисники додаються до кормових жирів для їх стабілізації проти прогікнення.

БГА і БОТ зазвичай використовуються для стабілізації жиру.

4. Миш’якові препарати. Ці продукти спричиняють подібний до антибіотиків

ефект, тому їх часто додають до кормів для птиці з метою підвищення продуктивності.

Очевидно, дія миш‘якових препаратів та антибіотиків дуже подібна. Вони схвалені FDA

для виняткового використання або в поєднанні з деякими лікарськими препаратами для

курей та індичок. При їх використанні згідно до інструкції збільшується приріст й

покращується ефективність використання корму курами та індичками, а також

підвищується яйценоскість несучок.

5. Лікарські препарати для профілактики та боротьби з захворюваннями.

Раціони для птиці часто містять ліки, котрі призначені для профілактики специфічних

захворювань. Наприклад, широкий різновид хімічних речовин, які продаються під

різноманітними торгівельними найменуваннями, доступний для попередження

кокцидіозів. Такі лікарські препарати відомі як кокцидіостатики.

Раціони індичок часто складають з введенням лікарських препаратів для

профілактики гістомоноза. Цей клас лікарських препаратів, відомих як гістомоностатики,

також містить широкий різновид хімічних речовин, що продаються під різноманітними

комерційними назвами.

6. Смакові добавки. Смаковими агентами є кормові добавки, які призначені для

покращення смакових якостей і споживання корму. Кури здатні розрізняти розчини

сахарози, яким вони надають перевагу, від розчину сахарину, який вони уникають. Інші

досліди показали, що кури володіють відчутним смаком, але малим або недостатнім

нюхом.

7. Гравій. Використання гравію є суперечним. Деякі досліди показали, що несучкам,

які отримували повнораціонні суміші, гравій не потрібен, проте, очевидно, як компонент

або добавка до повнораціонної суміші він може покращити використання корму і

збільшити продуктивність при деяких умовах. Первинно функцією гравію є покращення

подрібнення корму в м´язовому шлунку. Це необхідно, коли птиця споживає цільне зерно

або грубі кормові речовини. Подрібнений граніт або інші тверді нерозчинні матеріали

можуть використовуватися в якості гравію.

8. Ксантофіли. Корми, що містять велику кількість ксантофілів, роблять

жовтозабарвленими клюв, шкіру, ноги, жир і яєчний жовток птиці. Споживач асоціює

таку пігментацію з якістю і в багатьох випадках бажає оплачувати вище номінальної

вартості за птицю такого типу. До того ж переробники яєчних жовтків часто зацікавлені у

виробництві темнозабарвлених жовтків з метою максимального забарвлення яєчної

локшини та інших харчових продуктів. Останні можуть бути виготовлені шляхом

додавання біля 60 мг ксантофілу на кг раціону. З метою визнання таких споживчих смаків,

багато фермерів додають в раціони інгредієнти, котрі містять ксантофіли.

Немає потреби вводити високі рівні ксантофілу в стартерні ті ростові раціони. В ці

періоди можна підтримувати низькі рівні, але фінішні раціони повинні містити високі 120

рівні таких пігментопродукуючих компонентів. Зазвичай використовувані джерела —

люцернове борошно, жовта кукурудза та кукурудзяне глютенове борошно. Звичайні сухі

водорості і борошно з пелюсток нагідок є більш багатими джерелами ксантофілу.

Синтетичний каротиноїд ний кантаксатин ( червоний ) дозволений управлінням харчових

продуктів і лікарських препаратів і нині широко використовується в США

При виведенні молодняка, а також догляді за ним, особливо в перші дні після народження, доводиться вирішувати такі проблеми: як вибрати і посадити квочку, які яйця відібрати для інкубації або підкладати під квочку, який температурний режим підтримувати в інкубаторі, як доглядати за молодняком в найкритичніші для нього перші 20-30 днів після народження (зокрема, які лікувальні препарати при цьому використовувати) ...

Успіх виведення курчат залежить від якості яєць

* Які яйця краще підкладати під квочку: свіжі або витримані?

Звичайно ж, краще підкладати свіжі яйця. Якщо доводиться зберігати їх для інкубації, потрібно виділити спеціальне приміщення і підтримувати в ньому температуру 8-12 |, вологість 75-80 відс. У яйцескладах повинна бути хороша вентиляція, щоб повітря в ньому був чистим, без сторонніх запахів. Курячі, індичі, цесаріние і дрібні качині яйця зберігають у вертикальному положенні (тупим кінцем вгору), а великі качині і гусячі - в горизонтальному. Курячі яйця можна зберігати не більше 5-6 днів, качині та індичі - 7-8, цесаріние - 8-10 днів. За необхідності більш тривалого зберігання яйця підігрівають. Цю процедуру слід проводити на 2 - 4-й день з моменту знесення. Яйця укладають в лотки і протягом 5 год прогрівають в інкубаторі при температурі 37,5 |, вологості 70 проц. Після цього їх переносять в яйцесклад і зберігають до 15 днів.

* Як правильно відібрати яйця для інкубації?

У домашніх умовах яйця для інкубації відбирають в першу чергу за зовнішніми ознаками. При цьому вибраковують екземпляри неправильної форми (подовжені, грушоподібні, майже округлі), з дефектами шкаралупи (тріщини, вапняні нарости, шорсткість, потовщення в середній частині), з масою, набагато менше середньої для даного стада несучок, двухжелтковие (досвідчені птахівники відрізняють їх за формі і величині). Крім того, для відбору використовують овоскоп. При просвічуванні враховують розміри, розміщення і положення повітряної камери, стан градінок, жовтка, наявність включень в яйці, мармуровість шкаралупи та наявність насічок на ній. Інкубують яйця правильної форми, з чистою і гладкою шкаралупою. Повітряна камера повинна знаходитися в тупому кінці або бути трохи зміщеною в бік. Жовток в доброякісному яйці займає центральне положення, але може розташовуватися і трохи ближче до повітряній камері.

* Скільки яєць кладуть під курку-квочку?

Курка - універсальна квочка. Вона може висиджувати не тільки курчат. Так, під квочку середньої величини в теплу погоду підкладають (обов'язково непарне число) 15-17 курячих, 5-7 гусячих, 9-11 качиних або індичих яєць. У холодну погоду яєць підкладають у 2-3 рази менше.

* Чи можна по яйцю передбачити, хто вилупиться: курочка або півник?

Це питання мучить учених з давніх часів. Незважаючи на численні дослідження, достовірного методу визначення статі майбутньої курча по яйцю поки немає. А ось птахівники-любителі вважають, що якщо однорічного півня підсадити до чотирирічним куркам, вийде на 80 проц. жіноче потомство. Якщо ж до однорічним самкам підпустити старого півня, серед виведених курчат буде більше півників.

* Коли потрібно забирати курчат від квочки: як тільки вони вилупляться або через якийсь час?

Вилупилися курчат відсаджують від квочки після того, як вони обсохнуть, і відразу ж годують і напувають. Їх збирають в картонний або дерев'яний ящик, який поміщають під джерелом тепла, що забезпечує температуру повітря 30-33

ГУСКА-КВОЧКА

Кращий час для посадки гуски на яйця — кінець березня — перша половина квітня. В кінці несіння яєць гуски починають вискубувати свій пух і класти в гніздо. Після знесення останнього яйця (в середньому вони дають 15 яєць) гуска залишається в гнізді і виходить з нього лише для прийому їжі. В цей період добирають квочок. Якщо при наближенні людини до гнізда гуска не сходить з нього, а лише настовбурчує крила та видає гортанні звуки, то така квочка гарна. В цей час у гніздо підкидають раніше знесені яйця.

Гуски насиджують яйця в тих гніздах, в яких неслись. Під час перекладання яєць в інше місце самка може припинити насиджування. Якщо саджають кілька квочок, гнізда відділяють високими переділками, щоб гуски не бачили одна одну, не нервували, інакше вони будуть погано висиджувати яйця. Перед закладанням яєць гніздо де-зінфікують розчином каустичної соди, вистилають сухою соломою. В січні низькі температури стримують несіння яєць, а в кінці лютого — початку березня гуски почнуть відкладати яйця. Температура в пташарні в цей період не повинна опускатися нижче 4—5°С, тому що за більш низької температури знесені яйця можуть підмерзнути та втратити інкубаційні якості.

Початок несучості в гусок можна визначити за їх поведінкою. Вони бувають неспокійні, часто сідають на гнізда. Яйця гуски звичайно несуть у ранкові години, через день. Збирати їх слід не рідше одного разу на годину. Виводимість забруднених яєць значно зменшується, якщо своєчасно міняти підстилку (краще це робити у вечірній час).

Гнізда для несіння яєць звичайно роблять із тесу або фанери і влаштовують на підлозі. Можна зібрати гніздо і з рейок або дошок. Відстань між рейками така, щоб не пролізла голова гуски. В торці ящика на всю ширину треба залишити отвір. Дно вислати соломою або сіном. Розташовують гнізда в темному місці, щоб гуска почувала себе спокійно. Краще місце — бокові стіни гусятника. Не рекомендується ставити гнізда впритул до холодних стін і в місцях з яскравим прямим освітленням.