методичка з рецептури

де Х кількість розчину більшої концентрації, який потрібно взяти для виготовлення розчину меншої концентрації;

А об’єм розчину, який потрібно приготувати; В концентрація розчину, який потрібно приготувати;

С концентрація розчину, з якого готують потрібний розчин.

Наприклад, потрібно приготувати 100 мл 20%-ного розчину гексаметилентетраміну із 40%-ного розчину:

Х 100 20 50 мл. 40

Це означає, що потрібно взяти 50 мл 40%-ного розчину гексаметилентетраміну і добавити 50 мл води. Отримуємо 100 мл 20%-ного розчину гексаметилентетраміну.

Розчини для ін’єкцій випускають у скляних ампулах, флаконах чи готують згідно з вимогами. Основними вимогами до них є такі: стерильність, чистота, стійкість, апірогенність, а в окремих випадках – ізотонічність.

Ампули запаяний скляний посуд з готовими стерильними розчинами для ін’єкції або вливання. Стандартний вміст розчину в ампулах: 1, 2, 5, 10, 25, 50, 250 мл. Виготовляють розчини в ампулах на фармацевтичних заводах. В ампулах випускають не лише розчини хімічних сполук, а й високоочищені новогаленові препарати із рослинної сировини та органопрепарати.

Перед тим, як зробити ін’єкцію, ампулу потрібно оглянути, перевірити напис на ній та дату виготовлення. Ампули бракують, якщо у них виявляють тріщини, осад, нерозбірливі написи чи закінчився термін їх придатності. Лікарські препарати, що швидко руйнуються в розчинах, випускаються в ампулах у формі стерильного порошку (новарсенол, антибіотики). Перед застосуванням ці порошки розчиняють відповідним розчинником, яким найчастіше є стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду, або водою для ін’єкції, інколи розчином новокаїну.

Щоб правильно виписати розчин в ампулах, потрібно знати дозу лікарської речовини на одне введення, а також об’єм та концентрацію розчину в одній ампулі.

Наприклад, корові потрібно виписати платифіліну гідротартрату на одну підшкірну ін’єкцію. Середня доза платифіліну гідротартрату для великої рогатої худоби становить 0,04. Фармацевтична промисловість випускає ампули по 1 мл 0,2%-ного розчину платифіліну гідротартрату, тому слід визначити необхідну кількість ампул.

Розрахунок можна проводити двома способами.

І спосіб

1. Яка кількість 0,2%-ного розчину містить 0,04 г діючої речовини (платифіліну гідротартрату)?

0,2%-ний розчин це значить, що у 100 мл розчину міститься 0,2 г діючої речовини, тоді, як у х мл розчину міститься 0,04 г діючої речовини;

х= 100мл 0,04г = 20 мл (розчину).

0,2г

2. Знайти кількість ампул, що містять по 1 мл 0,2%-ного розчину, потрібних для 20 мл.

34

20 мл : 1 мл = 20 ампул.

Відповідь: 20 мл 0,2%-ного розчину містить 0,04 г платифіліну гідротартрату; тому необхідно виписати 20 ампул по 1 мл 0,2%-ного розчину.

ІІ спосіб

1. Скільки діючої речовини (платифіліну гідротартрату) міститься в одній ампулі (0,2%-ний розчин по 1 мл)?

0,2%-ний розчин це значить, що у 100 мл розчину міститься 0,2 г діючої речовини, тоді у 1 мл розчину міститься х г діючої речовини:

х= 1мл 0,2г = 0,002 г платифіліну гідротартрату.

100мл

2. Скільки ампул, що містять по 1 мл 0,2%-ного розчину платифіліну гідротартрату слід взяти:

0,04 г : 0,002 г = 40 : 2 = 20 ампул.

Відповідь: в одній ампулі 0,002 г платифіліну гідротартрату; необхідно використати 20 ампул по 1 мл 0,2%-ного розчину.

Розчини в ампулах виписують офіцинально диспензаційно, а саме:

Recipe: Solutionis Platyphylini hydrotartratis 0,2% 1,0

Dentur tales doses № 20 in ampullis Signa. Підшкірно, на одну ін’єкцію.

Шприц-тюбик (Spritz-tubulis) містить стерильний розчин лікарської речовини і призначається для одноразового використання у разі надання невідкладної допомоги. Вміст шприц-тюбика вводиться підшкірно або внутрішньом’язово.

Шприц-тюбик складається з поліетиленової ампули, в яку запресовано голку. В голку вставлено мандрен і ампула герметично закрита ковпачком. Заповнюються шприц-тюбики розчинами лікарських речовин в асептичних умовах за допомогою дозуючих напівавтоматів, які знаходяться у стерильному приміщеннібоксі. Одночасно на нижню їх частину ставиться назва лікарської речовини. Заповнені шприц-тюбики двічі, з проміжками через добу, піддають дробній стерилізації (тиндалізації) – їх нагрівають до 60 0С протягом 30 хв. Перед застосуванням знімають ковпачок зі шприц-тюбика, витягують мандрен із голки та вводять ліки за призначенням.

Виписують розчини у шприц-тюбику офіцинально диспензаційно:

Recipe: Solutionis Atropini sulfatis 0,12% –1,0

Dentur tales doses № 3 in spritz-tubulis Signa. Внутрішньом’язово.

Краплі (Guttae, -a, -ae) це рідка лікарська форма для зовнішнього і внутрішнього застосування, що передбачає використання в кількості менше 1 мл. Це портативна, зручна лікарська форма, в якій виписують ліки на тривалий час. У формі крапель не слід виписувати нерозчинні і погано розчинні речовини та ті, які утворюють осад. Виписуючи краплі, потрібно мати на увазі їх неоднакову кількість в однаковому об’ємі різних рідин.

Краплі готують, розчиняючи тверді лікарські речовини в тому чи іншому розчиннику, або змішують рідини між собою. Випускають краплі офіцинально нероздільно здебільшого в кількості 5 50 мл. Для дозування використовують пі-

35

петку або стандартний краплемір. Проте дозування краплями не точне. З одного мл води або водних розчинів отримують 20 крапель, з 1 мл рідких екстрактів 3540, а зі спиртових настойок 40 50 крапель. Для приготування носових або внутрішніх крапель у ролі розчинника застосовують гліцерин, соняшникову або вазелінову олії.

Особливі вимоги ставлять до виготовлення очних крапель. Вони повинні мати відповідну концентрацію і бути стерильними. Як розчинник для них використовують дистильовану воду. При виготовленні краплі фільтрують і стерилізують. Для очних крапель не рекомендується виписувати нерозчинні та малорозчинні лікарські речовини, тому що вони випадають в осад.

Рецепти на очні краплі виписують відповідно до прописів розчинів.

Recipe: Atropini sulfatis 0,5 Acidi borici 0,6 Aquae destillatae 20,0

Misce fiat guttae ophthalmicae

Da. Signa. Очні краплі. По 2 краплі 2 рази на день.

Домашнє завдання

Виписати розчини для зовнішнього застосування:

1.Собаці 30 мл 0,1%-ного розчину срібла нітрату (Argenti nitras). Зовнішньо, для обробки рани.

2.Корові для обробки обпечених ділянок шкіри 3 г таніну (Tanninum) у формі 1%-ного спиртового розчину (двома способами).

3.Коню 300 г камфори (Camphora) у формі 20%-ного олійного розчину зо-

внішньо.

4.Собаці 80 мл 3%-ного розчину натрію гідрокарбонату (Natrii hydrocarbonas) для промивання ротової порожнини.

5.Проведіть відповідні розрахунки і випишіть рецепт на 5 л 0,1%-ного розчину калію перманганату (Kalii permanganas) із 10 %-ного розчину для промивання слизових матки.

Виписати розчини для парентерального введення:

1.Корові 400 мл 20%-ного розчину глюкози (Glucosum), на одне внутрішньовенне введення. Виписати двома способами.

2.Корові натрію хлорид (Natrii chloridum) в дозі 0,04 г на 1 кг ваги тварини внутрішньовенно у формі 10 %-ного розчину. Виписати двома способами.

3.Собаці 1 г кальцію хлориду (Calcii chloridum) у формі 10%-ного розчину

вампулах по 5 мл в кожній.

4.Теляті вагою 80 кг підшкірно розчин аміназину (Aminasinum) із розрахунку 2 мг на 1 кг ваги тварини. Ампули по 2 мл 2,5%-ного розчину.

Виписування антибіотиків

Антибіотики речовини, що продукуються мікроорганізмами (бактеріями, плісенню, грибами), нижчими (лишайниками) і вищими рослинами або тканинами тваринного організму, які проявляють здатність вибірково пригнічувати розвиток

36

різних, у тому числі патогенних мікроорганізмів, або клітин деяких пухлин. До антибіотиків належать також синтетичні аналоги природних антибіотиків.

Антибіотики випускають у різних лікарських формах, а для парантерального введення переважно у формі стерильних порошків у герметично закритих флаконах. Ці порошки перед застосуванням розчиняють у дистильованій воді, ізотонічних розчинах, 0,25–0,5%-них розчинах новокаїну.

Антибіотики виписуються у нерозчиненому вигляді, а розчинник виписують окремим рецептом, або вказують у сигнатурі на необхідність розведення.

Зразок:

Recipe: Benzylpenicillini natrii 500000 ОД Dentur tales doses № 3 in flaconis

Signa. Внутрішньом’язово, на одну ін’єкцію.

#

Recipe Solutionis Novocaini 0,5%–5,0

Dentur tales doses № 3 in ampullis Signa. Для розчинення антибіотика

Домашнє завдання. Виписати рецепти

1. Теляті масою 90 кг бензилпеніциліну натрієву сіль (Benzylpenicillinum natrium) внутрішньом’язово, 3 рази на добу 7 діб поспіль із розрахунку 10 тис. ОД на 1 кг маси тварини (форма випуску порошок у флаконах по 250000, 500000, 1000000 ОД).

2. Поросятам 10 голів, масою в середньому 20 кг левоміцетину натрію сукцинат (Laevomycetini natrii succinas) внутрішньом’язово 2 рази на добу 5 діб поспіль у дозі 50 мг на 1 кг маси тварини (форма випуску порошок у флаконах по

0,5 і 1,0 г).

3. Теляті масою 70 кг кармазин-200 (Pharmazinum) внутрішньом’язово, 1 раз на добу 3 дні поспіль із розрахунку 0,25 мл на 1 кг маси тварини (форма випуску розчин 200 мг/мл у флаконах по 50 мл).

4. Собаці масою 40 кг гентаміцин (Gentamycinum) внутрішньом’язово 2 рази на добу 5 днів поспіль у дозі 0,5 мг на 1 кг маси тварини (форма випуску ампули по 1; 2; 5; і 10 мл 4%-ного розчину).

Тема 8. ВИПИСУВАННЯ І ПРИГОТУВАННЯ ЕМУЛЬСІЙ ТА СУСПЕНЗІЙ

Питання:

1.Емульсії як лікарські форми. Види емульсій.

2.Складові частини і способи виписування емульсій.

3.Правила і способи приготування емульсій.

4.Характеристика і способи виписування суспензій.

Емульсії (Emulsa, -um, -і) рідка лікарська форма для внутрішнього або зовнішнього застосування, являє собою суміш молочного кольору, в якій дисперсійним середовищем є вода, а дисперсною фазою нерозчинні у воді рідини (жирні або ефірні олії, бальзами та ін.).

37

В емульсіях лікарські речовини містяться в диспергованому стані, причому зі збільшенням ступеня подрібнення речовини зростає її вільна поверхня. Дія лікарських речовин на організм у формі емульсії значною мірою прискорюється, оскільки велика поверхня подрібненої речовини і збільшується ступінь її взаємодії з тканинами організму. У формі емульсії маскується неприємний смак олій та інших речовин, а також пом’якшується місцевоподразнювальна дія лікарських речовин. Застосування емульсій сприяє більшій точності дозування рідин, які не змішуються з водою, що дає змогу рівномірніше розподіляти в олії лікарські речовини. Недоліком емульсій є те, що це нестійка лікарська форма, яка погано зберігається.

Бувають емульсії насіннєві і олійні. Молоко це природна емульсія. Насіннєві емульсії готують із насіння олійних лікарських рослин. Подрібнене насіння розтирають у ступці з водою у співвідношенні 1:10, потім проціджують через марлю. Олійні емульсії готують з використанням емульгаторів, які сприяють диспергуванню у воді олії до найдрібніших частинок. Як емульгатор використовують аравійську камедь (Gummi arabicum), абрикосову камедь (Gummi armeniaca), желатозу (Gelatosa) та інші поверхнево активні речовини, розчин метилцелюлози

(Methylcellulosa), крохмальний слиз (Mucilaginis amyli), емульгатор Т-2, сухе мо-

локо, жовток курячого яйця (Vitellus ovi gallina). Найбільш стійкі емульсії утворюють із олій у тому випадку, якщо у процесі виготовлення дотримується наступне співвідношення олії, емульгатора і води – 2:1:17. Готують емульсії у ступці. Спочатку отримують первинну емульсію. Для цього у ступці розтирають емульгатор з олією до отримання однорідної сметаноподібної суміші, потім поступово (краплями) приливають воду спочатку в кількості, рівній половині маси олії і емульгатора разом узятих, і розтирають до появи потріскування, що свідчить про готовність первинної емульсії. Потім за постійного помішування додають решту води. Лікарські речовини, які включають до складу емульсії, треба попередньо розчинити у воді або у олії. До емульсії не можна добавляти спирти, ефіри, настойки, рідкі екстракти, кислоти, луги, солі та в’яжучі речовини, які руйнують дисперсну систему. Емульсії готують на 1 2 дні, тому що за тривалого зберігання вони розшаровуються.

На заводах для одержання стійких емульсій застосовують метод гомогенізації або ультразвуковий пристрій. Такі емульсії мають високий ступінь дисперсності частинок, і тому досить стійкі. Їх використовують для зовнішнього застосування або для парентерального введення.

Насіннєві емульсії виписують офіцинально нероздільно, а олійні офіцинально і магістрально нероздільно. Рецепт на емульсії, що виготовляються на заводах, виписують офіцинально нероздільно із позначенням концентрації лікарської речовини.

Суспензії (Suspеnsionis, -o, -nis) дисперсні рідкі суміші, в яких дрібні частини твердих нерозчинних лікарських речовин або білкових продуктів знаходяться у розчиннику в завислому стані.

Суспензії утворюються в тих випадках, коли лікарські речовини не розчиняються в рідині (магнію та цинку оксиди, деякі антибіотики, гормони), або коли

38

кількість лікарської речовини більша, ніж може розчинитися (гідрокортизон у концентрації більше 0,2%), чи коли інгредієнти лікарської форми взаємодіють і утворюють нерозчинний осад (бензилпеніцилін у процесі розчинення в розчині новокаїну утворює нерозчинну новокаїнову сіль бензилпеніциліну). Суспензії нестійкі, при зберігання часточки осідають, або розшаровуються, тому перед застосуванням їх збовтують.

Призначають суспензії зовнішньо або внутрішньом’язово. Виписують офіцинально нероздільно (якщо до складу суспензії входить одна лікарська речовина і розчинником є вода). Якщо до складу суспензій входять декілька лікарських речовин, або розчинником має бути рослинна олія чи гліцерин, рецепт виписують магістрально нероздільно. Офіцинальні суспензії виписують офіцинально нероздільно, не вказуючи концентрацію.

Зразки:

Recipe: Emulsi olei Ricini 100,0

Da. Signa. Внутрішньо.

#

Recipe: Emulsi seminis Cannabis 100,0 Da. Signa. Внутрішньо.

#

Recipe: Suspensionis Hydrocortisoni acetatis 25% 10,0

Da. Signa. Зовнішнє. По 2 краплі на кон’юнктиву 3 рази на день, перед застосуванням збовтати.

Домашнє завдання. Виписати рецепти

1.Коню соняшникової олії (Oleum Helianthi) 150 мл внутрішньо у формі емульсії на 2 прийоми. Виписати двома способами.

2.Собаці насіння гарбуза (semen Cucurbitae) 100 г у формі емульсії на одне внутрішнє введення.

3.Теляті 80 г білої глини (Bolus alba) внутрішньо у формі суспензії на два

прийоми.

4.Собаці вісмуту нітрат основний (Bismuthi subnitras) по 2 г у формі 10%- ної суспензії 1 раз на добу 5 діб підряд.

Тема 9. ВИПИСУВАННЯ І ПРИГОТУВАННЯ НАСТОЇВ, ВІДВАРІВ, МІКСТУР

Питання:

1. Порівняльна характеристика настоїв і відварів. Їх виписування і приготування.

39

2. Що таке мікстура, які бувають мікстури та їх виписування?

Настої та відвари (Infusa, decocta, -um, -i) це водні витяжки рослинної сировини. Настої витяжки з ніжних частин рослинної сировини (листя, трави, квіти). Відвари – витяжки з грубих частин рослин (стебла, кори, насіння, кореневища). Настої і відвари широко використовують у медичній практиці. Вони містять природні біологічно активні лікарські речовини у розчиненому вигляді, що полегшує і прискорює транспортування через слизові оболонки кишечнику при внутрішньому та забезпечує достатню місцеву дію при зовнішньому застосуванні. Настої і відвари легко псуються, особливо влітку, і тому їх виписують не більше, як на 2 4 дні та зберігають у холодильнику.

Для виготовлення настоїв та відварів користуються інфундирками закритими посудинами із фарфору, неіржавіючої сталі, або емальованими. Подрібнену рослинну сировину кладуть в інфундирку, заливають водою кімнатної температури, закривають кришкою і нагрівають на киплячій водяній бані часто помішуючи. У таких умовах інфундирку із сировиною витримують протягом 15 хв для виготовлення настоїв і 30 хв для відварів. Після цього інфундирку знімають і охолоджують (настої – 45 хв, а відвари – 1 хв). Потім рідину проціджують, віджимаючи залишки рослинного матеріалу. Якщо при виготовленні відвару чи настою зменшиться розрахований за рецептом об’єм рідини, то до зазначеного об’єму доливають дистильовану воду, промиваючи нею залишок рослин на марлі, а надмірну кількість настою чи відвару випаровують до потрібного об’єму.

При виготовленні настоїв та відварів рослинна сировина здатна утримувати певну кількість вологи, тому допустимо брати трохи більше води, ніж виписано в рецепті, при виготовленні водних витяжок: із коренів у 1,5 рази більше щодо їх маси, стебел, трави, квіток у 2 рази, із насіння у 3. Також користуються коефіцієнтами водопоглинання для різних видів рослинної сировини, на основі яких збільшують об’єм води до потрібного в рецепті об’єму настою або відвару (див. табл.). Кількість необхідної додаткової води визначають множенням кількості сировини на коефіцієнт.

Коефіцієнти водопоглинання для різних видів рослинної сировини

40

натрію фосфату 0,015х12=0,18 г.

За розчинник беруть дистильовану воду. Кількість розчинника (столову ложку) 25 мл х 12 = 300 мл. Мікстури виписують магістрально нероздільно.

Отже, рецепт виписують так:

Recipe: Natrii bromidi 3,6 Codeini phosphatis 0,18 Aquae destillatae ad 300,0

Misce fiat mixtura

Da. Signa. По одній столовій ложці 3 рази на день 4 дні поспіль.

Якщо у складі мікстури є настої чи відвари, то в рецепті їх пишуть першими. Якщо мікстура з осадом, то в сигнатурі пишуть: перед використанням збовтати. Для поліпшення смаку мікстур до їх складу іноді додають сиропи, 10 20% загального об’єму.

Домашнє завдання. Виписати рецепти

1.Свині 400 мл відвару кореневища аїру (rhizoma Acorus calamus), внутрішньо на 2 прийоми.

2.Собаці 2 г квіток бузини (flos Sambuci) у формі настою 1:20 внутрішньо 2 рази на день 3 дні підряд.

3.Теляті 1 л відвару кореневища родовику лікарського (rhizoma Sangiusorba). Внутрішньо по 250 мл 4 рази на день.

4.Коню 200 мл мікстури, що містить 25 мл настойки валеріани (Tinctura Valerianae), 50 мл настойки м’яти (Tinctura Menthae), 15 мл іхтіолу (Ichthyolum) та відвару кореня алтею (radix Althaeae) решта. Внутрішньо на один прийом.

5.Корові молочної кислоти (Acidum lactici) 12 мл, іхтіолу (Ichthyolum) 25 мл, у 500 мл води. Внутрішньо на один прийом.

Тема 10. ГАЛЕНОВІ І НОВОГАЛЕНОВІ ПРЕПАРАТИ Настойки, екстракти, лікарські спирти,

лікарські олії, сиропи, лікарські води, слизи Мета заняття. Ознайомити студентів з технологією і виписуванням гале-

нових і новогаленових препаратів.

Питання:

1.Що таке галенові і новогаленові препарати?

2.Чим відрізняються настойки від спиртових розчинів?

3.Що таке екстракти і якими вони бувають?

4.Що таке лікарські води?

Галенові препарати одержують екстрагуванням лікарських речовин із рослинної сировини або розчиненням її діючих начал у воді, спирті, олії. Названі вони на честь римського лікаря Клавдія Галена (ІІ ст.н.е.), який вперше застосував для лікування не рослини, а водно-спиртові витяжки з рослинної сировини, або розчинені у вині, оцті та інших розчинниках мінеральні речовини.

Галенові препарати є офіцинальними формами ліків. Їх виготовляють на фармацевтичних заводах або в галеново-фармацевтичних лабораторіях. Крім лікарської речовини, вони містять пігменти, білки, слизи, камеді, що послаблюють

42