3.4. Передпосівний та передсадивний обробіток ґрунту

До основних завдань передпосівного (передсадивного) обробітку ґрунту належать:

• недопущення ранньовесняного висушування обробленого ґрунту;

• знищення сходів бур'янів;

• створення необхідних умов для висіву насіння, садіння сіянців і саджанців та внесення передпосівного (передсадивного) добрива;

• формування оптимальних (водного, повітряного, поживного і теплового) режимів ґрунту з метою сприяння дружному і швидкому проростанню насіння та високій приживлюваності сіянців і саджанців;

• створення умов для виконання подальших робіт з вирощування садивного матеріалу.

Передпосівний (передсадивний) обробіток ґрунту може включати такі прийоми:

• весняне (осіннє) переорювання ґрунту плугами без полиць;

• культивацію;

• боронування;

• шлейфування;

• коткування;

• фрезерування;

• дезінфекцію (пропарювання ґрунту) та ін.

У розсаднику "Флоріум" після збору попередньої культури проводиться лущення лущильником ЛДГ-10 в два сліди або тяжкою садовою дисковою бороною БДТ 3 з трактором МТЗ 82. Потім вносяться органічні, мінеральні добрива і робиться оранка плугом ПН-3-35 з трактором МТЗ-82. Весною проводиться закриття вологи, боронування, борони БЗСС-1 з трактором МТЗ 82. Потім проводять культивацію на глибину до 10 см, вирівнювання і після цього проводиться висадка рослин.

3.5. Система застосування добрив

У зв'язку з інтенсивним і тривалішим у часі, порівняно з сільськогосподарськими культурами, використанням ґрунту садивним матеріалом деревних рослин у сівозмінах декоративних розсадників, в його верхніх коренезаселених шарах відбуваються значні зміни умов усіх видів живлення: повітряного, водного, теплового і мінерального. В першу чергу, внаслідок виносу з ґрунту значної кількості елементів мінерального живлення разом з вирощеним садивним матеріалом. Це стосується останнього виду живлення – мінерального.

Відомо, що рослинам для мінерального живлення необхідно понад 16 хімічних елементів. Чотири з них – вуглець, водень, кисень і азот – вони одержують з вуглекислого газу, води та частково з атмосферного азоту, а решту – з ґрунту.

Елементи мінерального живлення, які деревні рослини поглинають з ґрунту, поділяють на дві групи: макро - та мікроелементи. До макроелементів належать азот, фосфор, калій, сірка, кальцій, магній та залізо. Тканини рослин містять їх у значній кількості (від сотих часток відсотка до кількох відсотків маси сухої речовини). До другої групи – мікроелементів відносять марганець, бор, мідь, цинк, молібден, кобальт, хлор та ін. Вміст їх у рослинах незначний і становить тисячні та стотисячні частки відсотка. Різний вміст елементів мінерального живлення і в ґрунті. Запас їх у ґрунті значною мірою впливає на стан рослин і вміст елементів мінерального живлення в їх тканинах.

Забезпеченість рослин поживними речовинами у розсадниках, як і в сільському господарстві, регулюють внесенням добрив. Дія добрив різнобічна: вони поповнюють запаси елементів мінерального живлення в ґрунті, поліпшують його фізичні властивості, нейтралізують реакцію ґрунтового середовища, підвищують життєстійкість корисних мікроорганізмів.

Вносити добрива при вирощуванні садивного матеріалу потрібно не лише у зв'язку з недостатньою родючістю ґрунту розсадника, а й тому, що при викопуванні сіянців та саджанців разом з кореневою системою рослин з полів, залежно від механічного складу та виду садивного матеріалу, виноситься від 3 до 20 т родючого ґрунту. Значна частина поживних речовин вилучається з ґрунту вирощеним садивним матеріалом. В зв'язку з цим внесення добрив у розсадниках за тривалого вирощування садивного матеріалу є вкрай необхідним агротехнічним прийомом.

Основою побудови правильної системи внесення добрив є:

• забезпеченість ґрунту елементами мінерального живлення;

• біоекологічні особливості порід;

• розмір засвоєних з ґрунту поживних речовин рослинами;

• результати польових та вегетаційних досліджень.

На ступінь використання добрив рослинами в деревних розсадниках впливають і метеорологічні умови. Дози добрив, особливо азотних, холодної весни потрібно збільшувати. Із зниженням температури влітку вегетацію рослин поліпшують калійні добрива. Дія добрив погіршується у посушливі періоди, через що зрошення у розсадниках бажане не тільки у посушливих зонах, а й у зонах нестійкого і достатнього зволоження.

Дози внесення добрив у полях сівозміни розсадника наведено в таблиці № 9.

Таблиця № 9 - Дози внесення добрив у полях сівозміни розсадника

№ п/п	Вид Добрива	Кількість діючої речовини в добривах	Норма внесення добрив в поля сівозмін за діючою речовиною, т/га								Доза внесення добрив у туках, ц/га			Площа Внесення Добрив, Га			Потреба у добривах на всю площу,т
			Ос	Пп	Підживлення			Заг.
					І	ІІ
Посівне відділення – Алича звичайна
1	Гній	N-0,5% P -0,25% K -0,6%	20				N-100 P -50 K -120					0,026						0,5
2	Аміачна Селітра	34,5%	40		15		55		1,6			0,026						0.0042
3	Суперфосфат подвійний	42%	20	20		20	60		1,43			0,026						0,004
4	Калійна Сіль	40%				20	20		0,5			0,026						0,0013
Посівне відділення – Слива Піссарда
5	Гній	N-0,5% P -0,25% K -0,6%	20				N-100 P -50 K -120					0,0032						0,064
6	Аміачна Селітра	34,5%	40		15		55		1,6			0,0032						0,0005
7	Суперфосфат подвійний	42%	20	20	20		60		1,43			0,0032						0,00045
8	Калійна сіль	40%				20	20		0,5			0,0032						0,0002
Посівне відділення Горіх чорний
9	Гній	N-0,5% P -0,25% K -0,6%	20				N-150 P–50 K -120					0,004						0,08
10	Аміачна Селітра	34,5%	40		15		55		1,6			0,004						0,0006
11	Суперфосфат подвійний	42%	20	20		20	60		1,43			0,004						0,0006
12	Калійна сіль	40%				20	20		0,5			0,004						0,0002
Шкільне відділення – Слива Піссарда
13	Гній	N-0,5% P -0,25% K -0,6%	25				N-125 P-62,5 K-150					0,02						0,5
14	Аміачна Селітра	34,5%	45		15		60		1,7			0,02						0,0034
15	Супер Фосфат Гранульований	42%	20	20		20	60		1,43			0,02						0,003
16	Калійна сіль	40%				30	30		0,75			0,02						0,0015
Шкільне відділення – Сосна звичайна
17	Гній	N-0,5% P -0,25% K -0,6%	25				N-125 P-62,5 K-150					2,88						72
18	Аміачна Селітра	34,5%	45		15х3		90		2,6			2,88						0,7
19	Суперфосфат подвійний	42%	20	20		20х3	100		2,3			2,88						0,7
20	Калійна сіль	40%				30х3	90		2,25			2,88						0,6
Шкільне відділення – Алича звичайна
21	Гній	N-0,5% P -0,25% K -0,6%	25				N-125 P-62,5 K-150					0,16						4
22	Аміачна Селітра	34,5%	45		15х2		75		2,2			0,16						0,035
23	Суперфосфат подвійний	42%	20	20		20х2	80		1,9			0,16						0,03
24	Калійна сіль	40%				30х2	60		1,5			0,16						0,024
Шкільне відділення – Ялиця біла I шкілка
25	Гній	N-0,5% P -0,25% K -0,6%	25				N-125 P-62,5 K-150					0,55						13,75
26	Аміачна Селітра	34,5%	45		15х3		90		2,6			0,55						0,1
27	Суперфосфат подвійний	42%	20		20х3	20х3	140		3,3			0,55						0.2
28	Калійна сіль	40%				30х3	90		2,25			0,55						0,1
Шкільне відділення – Ялиця біла II шкілка
29	Гній	N-0,5% P -0,25% K -0,6%	25				N-125 P-62,5 K-150					3,07						76,75
30	Аміачна Селітра	34,5%	45		15х4		105		3,04			3,07						0,9
31	Суперфосфат подвійний	42%	20		20х4	20х4	180		4,3			3,07						1,3
32	Калійна сіль	40%				30х4	120		3			3,07						0,9
Шкільне відділення - Горіх чорний
33	Гній	N-0,5% P -0,25% K -0,6%	25				N-125 P-62,5 K-150					0,11						2,75
34	Аміачна Селітра	34,5%	45		15х2		75		2,2			0,11						0,02
35	Суперфосфат подвійний	42%	20		20х2	20х2	100		2,4			0,11						0,03
36	Калійна сіль	40%				30х2	60		1,5			0,11						0,02
Разом
	Гній																	170,4
	Аміачна Селітра																	1,76
	Суперфосфат подвійний																	2,07
	Калійна сіль																	1,65

Отже, для нормального живлення рослин в розсаднику за весь період вирощування культур потрібно вносити добрива в такій кількості:

Гній – 170,4 т, аміачна селітра – 1,76 т, суперфосфат подвійний – 2,07т, калійна сіль – 1,65т.