4.4. Теоретичні основи обрізки деревних рослин

Розвиток органів, ріст і нагромадження органічної маси характерні для рослин усіх життєвих форм, починаючи від дерев і закінчуючи рослинами-ефемерами. Завдяки їм рослини виживають у конкурентній боротьбі за існування в процесі онтогенезу. Слід пам'ятати, що ріст і розвиток рослин відбувається як у надземній (стовбур, гілки та пагони крони, листя і шпильки), так і в підземній частині (коренева система). Ріст і розвиток цих частин тісно пов'язаний, проте мають місце і певні відмінності. Відомо, що ріст деревних рослин розпочинається з росту коренів (після прогрівання ґрунту), дещо пізніше починається ріст їхньої надземної частини, а потім знову кореневої системи (наприкінці завершення вегетації). Загалом відсутність рівноваги між їхнім ростом в онтогенезі є характерною особливістю цього процесу, яка зумовлює у рослин необхідність природного саморегулювання розвитку окремих частин рослин та їх коренелистового обміну і коренелистової кореляції.

Під час вирощування декоративного садивного матеріалу деревних рослин, виходячи з цілей його виробництва, людина змушена здійснювати активне управління процесами розвитку та росту дерев і кущів з метою підтримання їх на оптимальному рівні.

Більшість прийомів формування надземних частин деревних рослин у розсадниках підвищення їх декоративності, таких як санітарна, декоративна та омолоджувальна обрізки, запозичені в природі, До природних процесів формування надземної частини дерев і кущів належать такі:

• суховершинність – явище, спрямоване на зменшення відстані між полярними точками росту – верхівкою стовбура та кореневим чохликом і слугує полегшенню підйому води та поживних речовин від коренів у крону;

• скидання листя у несприятливі періоди життєдіяльності (видалення з листям зв'язаної води та виведення з організму щавлевої кислоти), через підвищення транспіраційної активності молодого листя;

• відмирання верхівкової бруньки (у рослин із симподіальним типом гілкування);

• скидання частини вкорочених вегетативних пагонів поточного приросту восени під час листопаду (тополі, берези, каркас, більшість напівчагарників);

• відмирання гілок вище кореневої шийки більшості кущів (спірея та ін.) в зв'язку з проходженням онтогенетичних фаз розвитку або у посушливі роки чи після суворих зим;

• відмирання дерев по досягненні ними зрілого віку внаслідок серцевинної гнилі (дуб, платан, липа) та збереження ними здатності відновлюватися і відростати від кореневої шийки.

Обрізка пагонів (стовбурів) є одним з основних прийомів формування і догляду за надземною частиною деревних рослин, який активно використовується в розсадниках у процесі вирощування декоративного садивного матеріалу. її проводять з мстою:

• регулювання росту і розвитку вегетативних і утворення генеративних органів рослин;

• формування певних форм крони та типів кореневих систем;

• збереження оптимального співвідношення між надземною (кроною) і підземною (кореневою системою) частинами рослин;

• забезпечення нормального функціонування коренелистового обміну (поліпшення водного режиму, вуглеводного та азотного обміну);

• прискорення синтезу органічних речовин і забезпечення руху асимілянтів в рослинах як в розсаднику, так і на постійних місцях зростання;

• придання деревним рослинам декоративних форм;

• омолодження старих рослин з метою активізації їхніх життєвих функцій. Для здійснення правильної обрізки необхідні ґрунтовні знання з біології росту і розвитку окремих органів конкретних видів рослин та їх довговічності. Під час обрізки враховують природну форму крони дерев і кущів та її зміну з віком, тип гілкування, особливості пробудження сплячих бруньок і здатність переносити обрізку. Більшість деревних рослин, завдяки швидкому утворенню калюсу на зрізах, добре зберігають надані їм форми і придатні для штучного формування стрижених крон.

Треба пам'ятати, що видалення більшої частини крони, внаслідок інтенсивної обрізки або значного омолодження дерев і кущів, може призвести до послаблення асиміляційних процесів, яке може стати причиною загибелі значної частини фізіологічно активного коріння.

Для формування надземної частини і кореневої системи можуть використовуватися такі прийоми:

• видалення верхівкової бруньки деревних рослин (сприяє кущінню та стимулює розвиток коренів);

• садіння однорічного саджанця на пень (сприяє кущінню та стимулює розвиток коренів);

• обшморгування бруньок і листків у зоні штамба (провокує появу бокових гілок (пагонів потовщення), необхідних для потовщення стовбурця і сприяє його рівності);

• пінцирування або прищипування бокових пагонів (використовують для потовщення штамба);

• вирізування бокових пагонів (для видалення пагонів потовщення у процесі формування штамба, під час щеплень, закладання і формування крон);

• вкорочування гілок (закладання і формування крони, після викопування садивного матеріалу);

• видалення пошкоджених, всихаючих і мертвих пагонів та гілок;

• поточна обрізка гілок і дикої парості (після перезимування, упродовж придання певних архітектурних форм і формування живоплотів, бордюрів тощо).

Обрізка коренів саджанців у розсадниках починається раніше, ніж формування крони. Як правило, вона спрямована на формування компактної кореневої системи та збільшення кількості фізіологічно активних коренів. Обрізку коренів у розсаднику здійснюють у такому хронологічному порядку:

• видаляють верхівку корінця у пророслих жолудів (розмноження ключками);

• підрізають⁷ корені під час пікірування або порід, які утворюють стрижневий корінь, після досягнення ним 10–12 см;

• формують кореневу систему під час пересаджувань у шкілках;

• обрізають верхні корені у процесі щорічних культивацій і розпушування ґрунту;

• формують корені саджанців (дерев) в грудці землі після викопування в розсаднику перед відправкою їх для посадки на постійне місце.

Таблиця №14 – Розрахунок потреби та вартості допоміжних матеріалів

№ п/п		Назва		Одиниця виміру		Кількість				Ціна за одиницю, грн		Загальна вартість, грн
1		2		3		4				5		6
Посівне відділення – Горіх чорний
1		Гній		т		0,08				70,00		5,6
2		Аміачна селітра		т		0,0006				1400,00		0,84
3		Суперфосфат подвійний		т		0,0006				1900,00		1,14
4		Калійна сіль		т		0,0002				710,00		0,14
5		Шпагат(1м на 100шт)		м		10				35,00		350
		Разом по породі											357,7
Алича звичайна
1		Гній		т		0,5				70,00		35
2		Аміачна селітра		т		0,0042				1400,00		5,88
3		Суперфосфат подвійний		т		0,004				1900,00		7,6
4		Калійна сіль		т		0,0013				710,00		0,9
5		Шпагат(1м на 100шт)		м		50				35,00		1750
		Разом по породі											1799,4
Слива Піссарда
1		Шпагат		м			10	35,00				350
Сосна звичайна
1	Шпагат		м				150				35,00			5250
Ялиця біла
1	Шпагат				м		30		35,00						1050
Шкільне відділення – Слива Піссарда
1		Гній		т		0,5				70,00		35
2		Аміачна селітра		т		0,0034				1400,00		4,76
3		Суперфосфат подвійний		т		0,003				1900,00		5,7
4		Калійна сіль		т		0,0015				710,00		1,065
7		Садовий вар		кг		10				35,00		350
		Поліетиленова плівка		кг		0,05				43,00		2,15
		Разом											398,67
Сосна звичайна
1		Гній		т		72				70,00		5040
2		Аміачна селітра		т		0,7				1400,00		980
3		Суперфосфат подвійний		т		0,7				1900,00		1330
4		Калійна сіль		т		0,6				710,00		426
		Разом											7776
Алича звичайна
1		Гній		т		4				70,00		280
2		Аміачна селітра		т		0,035				1400,00		49
3		Суперфосфат подвійний		т		0,03				1900,00		57
4		Калійна сіль		т		0,024				710,00		17,04
		Садовий вар		кг		10				35,00		350
		Поліетиленова плівка		кг		0,5				43,00		21,5
		Разом										774,54
Ялиця біла – I шкілка
1		Гній		т		13,75				70,00		962,5
2		Аміачна селітра		т		0,1				1400,00		140
3		Суперфосфат подвійний		т		0,2				1900,00		380
4		Калійна сіль		т		0,1				710,00		71
		Разом										1553,5
Ялиця біла – II шкілка
1		Гній		т		76,75				70,00		5372,5
2		Аміачна селітра		т		0,9				1400,00		1260
3		Суперфосфат подвійний		т		1,3				1900,00		2470
4		Калійна сіль		т		0,9				710,00		639
		Разом										9741,5
Горіх чорний
1		Гній		т		2,75				70,00		192,5
2		Аміачна селітра		т		0,02				1400,00		28
3		Суперфосфат подвійний		т		0,03				1900,00		57
4		Калійна сіль		т		0,02				710,00		14,2
		Разом										291,7

Отже, для задоволення потреб посівного відділення та шкільного відділення необхідно –29343,01грн.