Завдання

1. За рис. 27 на конкретних прикладах пояснити основні потреби людини в природних ресурсах. Які для неї необхідні природні об’єкти, умови? Використати інформацію рис. 28. Варіантами є потреби людини: 1) біологічні, 2) психологічні, 3) етнічні, 4) трудові, 5) економічні, 6) соціальні.

2. За рис. 28 пояснити, як залежить людина від стану (кількості і якості) функцій природи. У якості варіантів взяти в порядку запису по одній функції природи: фізіологічній, соціальній, економічній та екологічній. Для орієнтирів доцільно використати умови Вашого регіону (області) та Вашу галузь і тип виробництва, підприємства, досліджувані у практичних роботах № 1, 6.

3. Використовуючи дані табл. 1, виберіть орієнтовні показники збалансованого природно-ресурсного розвитку Вашого регіону, виробництва, підприємства, на які доцільно орієнтуватися у Вашому варіанті завдання.

Питання для перевірки знань

1. Що таке природні ресурси, як їх класифікують?

2. Наведіть приклади і поясніть роль фізіологічних, соціальних, економічних і екологічних функцій природи.

3. Від чого залежить ефективність використання природних багатств?

4. Як класифікуються потреби людини?

5. Що таке природно-ресурсний потенціал?

6. Які є показники оцінки збалансованого природно-ресурсного розвитку?

7. Які заходи щодо збалансованого природно-ресурсного розвитку передбачені для України на період до 2020–2025 pp.?

Теми для підготовки рефератів

1. Особливості задоволення потреб людини в природних ресурсах залежно від регіону України.

2. Класифікація основних потреб людини.

3. Збалансований природно-ресурсний розвиток України.

4. Функції природи: фізіологічні, соціальні, економічні і екологічні.

Лабораторно-практична робота № 12

Визначення щільності населення певних територій та демографічного навантаження на природне середовище

Мета: ознайомитися з особливостями просторового розподілу населення різних континентів і регіонів, показниками оцінки демографічного навантаження на НПС і принципами його регулювання; на прикладі певних країн і міст набути навичків щодо визначення щільності населення, еколого-демографічних проблем та порівняльних оцінок цих показників.

Густоту населення, виражену в кількості мешканців, що постійно проживають на квадратному кілометрі території, називають щільністю населення. Зазвичай густоту населення оцінюють щільністю населення селища, міста, області, країни чи іншого територіального таксону.

Розподіл населення по континентах, країнах і певних територіях істотно відрізняється внаслідок відмінних природних умов та різної історії соціально-економічного розвитку цих територій. Ці та деякі інші чинники вплинули на характер розселень, розміри і густоту населеності. Великі міста і урбанізовані території відрізняються вищою щільністю, ніж, наприклад, сільські місцевості. Тому в деяких випадках використовують термін «середня щільність населення». Обчислюють цей показник шляхом ділення загальної чисельності людей певної території (континенту, країни, області, регіону) на її площу, виражену в км².

Облік щільності проводять для прогнозу трудових ресурсів певного регіону з метою оптимізації їх просторового розміщення, а також для будівництва (або закриття) соціальних установ (садків, шкіл, інститутів тощо), житлових будинків, заводів і комбінатів і т.д. Ненаселену територію і великі водні простори при розрахунку щільності, зазвичай, не враховують. Сільське населення оцінюють окремо від міського.

Урбанізація – це зростання ролі міст в розвитку суспільства, яке супроводжується ростом і розвитком (збільшенням кількості) міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення, поширенням міського способу життя в країні, регіоні, світі.

Перша риса урбанізації – це швидкі темпи зростання кількості міського населення. Друга риса – концентрація населення і господарства в основному у великих містах. Це пояснюється насамперед характером виробництва, ускладненням його зв'язків з наукою, освітою. Крім того, великі міста зазвичай повніше задовольняють духовні потреби людей, краще забезпечують достаток і різноманітність товарів і послуг, доступ до сховищ інформації.

Населення через процеси виробництва і споживання тісно взаємодіє з навколишнім природним середовищем. З економікою населення зв’язане через трудові ресурси та їх використання, а з природою – через господарське використання природних ресурсів, природні умови життя і діяльності людей. Відношення густоти населення у певному адміністративному районі до густоти населення в цілому по країні називають – демографічним навантаженням. Цей показник широко використовують для визначення техногенного навантаження на НПС.

Основними наслідками урбанізації є концентрація промислових підприємств на обмеженій території, висока густота населення, міграційні процеси. Негативний вплив населення на НПС відчутний за його густоти більше 200 осіб/км². Дуже висока і надзвичайно висока концентрація населення в наш час спостерігається у промислових центах, що, зазвичай, спричиняє на цих територіях і довкіллі складну екологічну ситуацію. Забруднення атмосферного повітря, високий рівень шуму, електромагнітні випромінювання та інші негативні чинники для людини, а також деградація природних компонентів ландшафтів є наслідками індустріалізації і пов’язаних з нею форм науково-технічного прогресу.