- •Лабораторна робота №1
- •1 Дослідження охолодження тіла при різних умовах
- •1.1 Теоретичні зведення
- •1.2 Опис експериментальної установки
- •1.3 Порядок виконання роботи
- •1.4 Обробка результатів експериментів
- •1.5 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2
- •2 Дослідження конвективного теплообміну в умовах вільного руху газа в необмеженому просторі
- •2.1 Теоретичні зведення
- •2.2 Опис експериментальної установки
- •2.3 Порядок виконання роботи
- •2.4 Обробка експериментальних даних
- •2.5 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3
- •3 Дослідження нагрівання масивних тіл в електричній камерній печі
- •3.1 Теоретичні зведення
- •3.2 Опис експериментальної установки
- •Малюнок 3.1 – Схема експериментальної установки
- •3.3 Порядок виконання роботи
- •3.4 Обробка результатів експериментальних даних
- •3.5 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4
- •4 Визначення втрат енергії при русі газа по трубах
- •4.1 Теоретичні зведення
- •4.2 Схема й опис експериментальної установки
- •4.3 Прилади й устаткування
- •4.4 Порядок виконання роботи
- •4.5 Запис результатів дослідів
- •4.6 Обробка результатів розрахунку
- •4.7 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5
- •5 Графічна ілюстрація рівняння бернуллі
- •5.1 Теоретичні зведення
- •5.5 Запис результатів досвідів
- •Малюнок 5.2 – Побудова напірної та п’єзометричною ліній
- •5.7 Контрольні питання
- •Список літератури
- •Додатки
- •Значення коефіцієнтів місцевих опорів к.
- •Додаток д. Значення безрозмірної температури для поверхні циліндра.
4.7 Контрольні питання
Напишіть рівняння Бернуллі і поясните його.
Як зменшити втрати в трубопроводі?
Як зміняться втрати тиску, якщо, не змінюючи масової витрати газу, підняти його температуру?
Як впливає зміна барометричного тиску на втрати енергії в трубопроводі?
У яких випадках змінюється динамічний тиск по довжині трубопроводу і як?
Лабораторна робота № 5
5 Графічна ілюстрація рівняння бернуллі
Ціль роботи - вивчити закономірності зміни напорів уздовж трубопроводу перемінного перетину; побудувати п’єзометричну і напірну лінії, лінію повного напору.
5.1 Теоретичні зведення
Рівняння Бернуллі описує енергетичний стан сталого потоку нестисливого газу і виражає закон збереження енергії потоку.
Рівняння Бернуллі: для ідеального газу сума усіх видів питомої енергії є величина постійна уздовж потоку.
Для 1 кг маси рівняння записується у виді, Дж/кг:
, (5.1)
де Н – висота положення над деякої вільно обраною горизонтальною площиною, м;
g – прискорення сили ваги, яке рівне 9,81 м/с2;
Р – енергія п’езометричного тиску газу, Па;
r – щільність газу, кг/м3;
W – швидкість руху газу, м/с.
Перший
член рівняння Н×g
виражає питому енергію сил
ваги;
другий
– питому енергіюстатичного
тиску;
третій
– питомукінетичну
енергію
потоку.
Для 1 м3 газу рівняння (5.1) приймає вид, Па×(Дж/м3):
. (5.2)
Усі величини, що входять у рівняння (5.2), мають одиницю тиску Паскаль (Ньютон на квадратний метр) і називаються відповідно тиски:
rgН – геометричний (ваговий) тиск, що виражає енергію положення (r×g = g), Па;
Р – п’єзометричний тиск, Па;
rgН + P – потенційна енергія газу (статичний тиск), Па;
–швидкісний
(динамічний) тиск газу, Па.
Рівняння Бернуллі можна представити й у графічному виді. Для цього рівняння (5.2) розділимо на питому вагу r×g = g і одержимо наступний вид, м:
(5.3)
Кожен член, що входить у це рівняння, називається напором.
Відповідно:
Н – геометричний напір, що виражає енергію положення, м;
– п’єзометричний
напір, що виражає енергію п’єзометричного
тиску газу, м;
– динамічний напір (швидкісний), що
виражає кінетичну енергію потоку, м.
Рівняння (5.3) можна прочитати в такий спосіб: при усталеному русі ідеальної нестисливої рідини або газу уздовж лінії струму сума геометричного, п’єзометричного і швидкісного напорів не змінюється.
Енергія тиску реального (в’язкого) газу не буде залишатися постійної. Частина її буде затрачатися на подолання опорів, що виникають унаслідок тертя об стінки каналів і зміни конфігурації потоку.
У зв'язку з цим рівняння (5.1) - (5.3) відповідно будуть мати вигляд:
![]()
![]()
![]()
де Кі – коефіцієнти утрат.
Величина
називається
загубленим
напором.
Отже, рівняння Бернуллі: при усталеному русі реального газу сума всіх напорів є величина постійна (у загальному випадку чотирьох).
Лінія, що характеризує зміну п’єзометричного напору уздовж трубопроводу, називається п’єзометричною лінією, а лінія, що характеризує зміну суми п’єзометричного, геометричного і динамічного напорів, – напірною лінією.
Загублена енергія (загублений напор) залежить від виду і кількості місцевих опорів, шляху потоку і розраховується як величина, пропорційна кінетичної енергії.
Статичний напор (сума п’єзометричного і геометричного напору) можна вимірити рідинними U–образними манометрами.
Опис експериментальної установки
Схема дослідної лабораторної установки показана на малюнку 5.1. Вона складається з трубопроводу 1 перемінного перетину, виконаного з труб чотирьох діаметрів. Повітря в трубопровід подається вентилятором 2.

Малюнок 5.1 – Схема лабораторної установки для досліджень рівняння Бернуллі
Для виміру п’єзометричного напору в характерних перетинах служать U-образні рідинні манометри (перетину I – VII).
Перелік і технічна характеристика устаткування
При виконанні лабораторної роботи використовують: трубопровід перемінного перетину: d1=30 мм, d2=40 мм, d3=17 мм, d4=25 мм, d5=16 мм; вентилятор продуктивністю V= 9,5×10-3 м3/с (продуктивність може змінюватися викладачем); U – образні рідинні манометри.
Порядок виконання роботи
Переконавшися, що вихідний отвір трубопроводу відкритий, уключити вентилятор для подачі повітря.
Виждавши 2 – 3 хвилини, записати показання манометрів (I – VII). Погрішність вимірів повинна бути не більш 1 мм (ціна розподілу шкали).
Результати вимірів записати в таблицю 5.1
Таблиця 5.1 - Дослідні дані
|
Показання манометрів по точках виміру, мм вод.ст. | ||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
