7. .Розробка тривимірної моделі складального вузла "Силовий модуль" (Силовая сборка) .

Побудова складального вузла починаєься після створення окремих деталей та наявності виробів для кріплення (якщо поєднання деталей є роз'ємним). В пакеті КОМПАС -3D передбачена бібліотека стандартних видів кріплення з широкою номенклатурою. В нашому випадку складальна операція містить в собі установку силового приладу (транзисторного модуля ) на охолоджувач і закріплення його за допомогою стандартних кріпильних деталей (гвинти , шайби).Тривимірна модель транзисторного модуля міститься в файлі " сил. прил2 .m3d " Модель має вигляд , зображений на мал.. 34.

Мал..34

При створенні нового складального вузла . як і в попередніх випадках викликаємо чистий аркуш і вибираємо піктограму " Сборка ".(мал..35).

Мал..35

Впорівнянні з попередніми кроками в цьому робочому полі з'явились нові піктограми , які позначені стрілками : "Добавить из файла" та "Редактирование сборки". За допомогою команди "Добавить из файла" викликаємо файл " охл сапр2.m3d 2 " , який містить тривимірну модель охолоджувача.( мал..36).

Мал.. 36

Після вибору цього файла робоче поле набуває вигляд (мал. 37) :

Мал..37

Встановлюємо охолоджувач в положення "Сзади" (мал. 38).,тому що на тильний бік буде монтуватися силовий прилад.

Мал.38

Після розташування охолоджувача у вихідну позицію натискуємо піктограму " Добавить из файла" і вибираємо файл " сил. прил 2.m3d".Внаслідок цього поруч з моделлю охолоджувача розташовується модель силового транзисторного модуля .( мал.. 39):

Мал..39

Маніпулюючи кнопками піктограм "Переместить компонент"

"Повернуть компонент"

а також піктограмами загального переміщення , переміщаємо модель силового модуля до площини охолоджувача. Для більш точного поєднання компонентів необхідно користуватись опцією "Панель свойств".При виборі піктограми "Переместить компонент" активізуємо "Панель свойств" , яке відноситься до вказаної опції ., через послідовний вибір команд "Вид" → "Панели инструментов" → " Панель свойств". . Після вибору цих команд біля моделей з'являється панель з назвою " Переместить компонент " (мал. 40):

Мал..40

Дуже кориснмими є опції " Останавливать при столкновении" та " Подсветка граней при столкновении " .Завдяки цим опціям при переміщенні дуже швидко і точно сполучаються поверхні деталей . На цьому малюнку між поверхнею охолоджувача та модулем ще існує відстань. При цьому необхідно відзначити , що моделі відтворені в тонких лініях ,що допомагає при сполученні двох деталей .На наступному малюнку відтворено закінчення цієї операції.(мал.. 41)

Мал.. 41

В підсумку після проведених операцій завершений ний результат показаний на мал.42.

Мал..42

Наступним кроком в побудові складального креслення є операція скріплення деталей за допомогою стандартних виробив кріплення : гвинтів та шайб. Спочатку вибираємо шайби .

Для цього на панелі інструментів вибираємо наступну послідовність команд"Библиотека"→ " Библиотека крепежа" →" Шайбы"→ Шайбы" .Кліком лівої клавіши викликаємо інтерактивне вікно для вибору типу та розмірів шайби (мал. 43).

Мал..43

Мал..44

За допомогою діалогових віконець встановлюємо параметри шайби під стандартний гвинт М 5. Для занесення креслень стандартних виробів до специфікації необхідно поставити позначку у віконце " Создать объект спецификации". Тим самим автоматично заносяться в розділ"Стандартные изделия " специфікацій всі атрибути креслень стандартних виробів.

Після натискання "Ок" на полі моделі з'являється мерехтливе контурне зображення шайби з хрестиком посередині .Контур шайби з'являється тільки при руханні зображення мишкою.

Як показав досвід роботи найбільш доцільним є розташування цього зображення (фантому) за межами контура моделі . При цьому є доцільним зображення моделі подати як ізометричне .Це дає змогу швидко визначити просторове розташування деталі щодо існуючою моделі складального вузла. Обравши місце розташування кліком лівої клавіши фіксуємо елемент. При цьому на місці фіксації залишається або хрестик (при фронтальній проекції ) або зірочка (при ізометричній проекції).(мал.45) а зображення продовжує рухатися разом з рухом мишки виконуючи роль курсору.

Мал..45

Після виконання ряду команд по виклику "Панели свойств" екран приймає вигляд (мал..46):

Мал..46

Як видно , на екрані додатково з'являється опція "Библиотечный компонент". При натисканні чорної стрілки , якщо одночасно з розробкою робочого креслення створюються специфікація , у верхній частині екрану з'являється фрагмент специфікації (мал..47), в рядок якої автоматично

мал..47

заносяться атрибути вибраної шайби. а замість чорного хрестика на місці розташування викликаного компонента з'являється його реалістичне зображення. Після натискання Ок ці дані вже є об'єктом специфікації

Мал..48

За допомогою відповідних маніпуляцій , використовуючи опції , діалогові віконця , та піктограми аналогічно операціям при створенні попередньої складальної моделі охолоджувача та транзисторного модуля , розташовуємо шайбу на одному отворі транзисторного модуля. Таким чином виконуємо підготовку до операції встановлення наступного кріпильного елементу – гвинта (мал..49).

Мал..49

Аналогічно виконується операція по розташуванню другої шайби на другому отворі. (мал.50).

Мал..50

При практичному виконанні операцій по створенню складальної тривимірної моделі необхідно пам'ятати , що швидке і правильне взаємне розташування окремих деталей можна досягти тільки в результаті напруженого тренування та запам'ятовування на рівні підсвідомості призначень та можливостей всіх органів керування побудовою тривимірної моделі.

Наступним кроком побудови складальної моделі є розташування гвинтів у відповідних отворах. Для виконання цієї операції викликаємо бібліотеку стандартних гвинтів. Проводячи операції аналогічні операціям по встановленню шайб , маємо наступне (мал..51).

Мал..51

Надалі , послідовно виконуючи вище зазначені операції , закінчуємо створення тривимірної складальної моделі силового модуля в складі охолоджувача та транзисторного модуля з використанням стандартних кріпильних виробів (мал..52).

Мал..52.