8.2. Аналіз витрат за елементами і статтями витрат.

Найбільш корисним для вивчення змін у структурі витрат на виробництво є аналіз собівартості за елементами витрат. Елементні витрати – це однорідні за складом витрати підприємства. До них належать матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші грошові витрати (табл. 8.2). Аналіз витрат за елементами витрат дає змогу не лише вивчити зміни у структурі собівартості, а й охарактеризувати галузеві особливості (матеріаломісткість, фондомісткість, енергомісткість, трудомісткість виробництва).

Таблиця 8.2 – Витрати на виробництво (%)

Показник	Уся промисловість	Звіт (базовий рік)	Звіт (звітний рік)	Відхилення (+, –)
1. Матеріальні витрати	67,3	53,6	70,9	+ 17,3
2. Витрати на оплату праці	10,5	10,9	7,9	– 3,0
3. Відрахування на соціальні потреби	4,5	1,7	4,8	+ 3,1
4. Амортизація	6,7	14,7	11,0	– 3,7
5. Інші витрати	11.0	19,1	5,4	– 13,7
Разом	100,0	100,0	100,0	—

Таблиця 8.3 – Собівартість продукції за статтями витрат , тис. грн.

Показник	Фактично випущена товарна продукція		Відхилення
	за плановою собівартістю	за фактичною собівартістю	абсолютне	%
1. Сировина й матеріали	160	157	– 3	– 1,8
2. Зворотні відходи (віднімаються)	3	5	+2	+ 66,6
3. Куповані вироби, напівфабрикати й послуги кооперованих підприємств	175	193	+ 18	+ 10,3
4. Зарплата основна виробничих робітників	108	114	+ 6	+ 5,6
5. Зарплата додаткова виробничих робітників	8	10	+ 2	+ 25,0
6. Відрахування на соціальне страхування	35	39	+ 4	+ 11,4
7. Загальновиробничі витрати	147	157	+ 10	+ 6,8
8. Втрати від браку		5	+ 5
Виробнича собівартість	630	670	+ 40	+ 6,35

У табл. 8.3 наведено дані за статтями витрат. Аналіз звичайно починають з оцінювання загального виконання плану собівартості продукції. Потім переходять до вивчення відхилень по окремих видах витрат. При цьому слід ураховувати, що деякі відхилення по статтях собівартості можуть бути наслідком дії одного і того самого фактора. Наприклад, підвищення механізації праці може спричинити зниження витрат на заробітну плату, але підвищити певною мірою витрати на утримання та експлуатацію устаткування.

Ще один комплексний фактор — збільшення купованих виробів і напівфабрикатів.

Він збільшує суму відповідних матеріальних витрат, а це обов’язково веде до зниження витрат на заробітну плату, відрахувань на соціальне страхування, зменшує витрати на сировину та матеріали й, імовірно, за іншими статтями. Отже, негативні відхилення за одними статтями не можна розглядати завжди ізольовано від позитивних відхилень за іншими статтями. Природно, це ускладнює аналіз за статтями витрат. Але дія таких комплексних факторів має місце не дуже часто. Звичайно відхилення за кожною статтею собівартості спричиняють поодинокі фактори, які не виходять за межі даної статті.

Після вивчення загальної картини відхилень за статтями собівартості необхідно перейти до більш ретельного аналізу витрат за окремими статтями собівартості продукції.