
- •Пояснювальна записка
- •Реферат
- •Завдання
- •Пояснювальна записка Вступ
- •2. Розрахункова частина
- •3. Охорона праці
- •1. Загальна частина
- •1.1 Характеристика споживачів електроенергії і визначення категорії електропостачання
- •1.2 Аналіз електричних навантажень
- •2 Розрахункова частина
- •2.1 Розрахунок електричних навантаженнь методом коефіцієнта максимума:
- •2.3Розрахунок і вибір високовольтної лінії живлення
- •2.4Розрахунокі вибір кількості і потужності трансформаторних підстанцій.
- •2.5Розрахунок струмів кз трансформатора на високій стороні.
- •2.7Розрахунок струмів к.З. На низькій стороні трансформатора.
1.2 Аналіз електричних навантажень
Усе обладнання працює на змінному струмі
Пристрій для підйому і переміщення кришок містить дві П-образні опори на колесах, що спираються на рейки, приводи (П) горизонтального переміщення, Х-подібну форму, підшипникові опори, П переміщення шток П, передавальний зусилля важелів (Р) через палець. П підйому розташований на перетині балок Х-образної форми і з'єднаний за допомогою двох або більше вилкоподібних Р, пов'язаних одними кінцями із захопленнями, а іншими - зі штоком П підйому, причому вилкообразного Р, в місцях з'єднання з штоком П підйому, виконані з овальними отворами, великі осі яких орієнтовані перпендикулярно торцевій стороні.
Вентилятор - пристрій для переміщення газу зі ступенем стиснення менше 1,15 (або різницею тисків на виході і вході не більше 15 кПа, при більшій різниці тисків використовують компресор).Основне застосування: системи примусової припливно-витяжної та місцевої вентиляції будівель і приміщень, обдування нагрівальних та охолоджувальних елементів в пристроях обігріву і кондиціонування повітря, а також обдув радіаторів охолодження різних устройств.Вентілятори зазвичай використовуються як для переміщення повітря - для вентиляції приміщень, охолодження обладнання, повітропостачання процесу горіння (повітродувки і димососи).
2 Розрахункова частина
2.1 Розрахунок електричних навантаженнь методом коефіцієнта максимума:
1)Для кожного виду обладнання по таблиці визначаємо коефіцієнт використання Кв і cosφ [1, 2, 3, 4].
2)Розбиваємо всі електроспоживачі за однаковими коефіцієнтами потужності (cosφ) ремесловими роботами і категорією електроспоживачів.
3)Для кожної группи електричних споживачів визначаємо середньозмінну активну потужність, данні заносимо у таблицю 1.
Таблиця 1- Розрахункові данні
Назва обладнання |
Pn,кВт |
n,шт |
∑Pn,кВт |
KВ |
cosφ |
Pзм,кВт |
Qзм,кВАр |
tgφ | |||||||
Механізм підйому кришки |
6,5 |
12 |
78 |
0,1 |
0,6 |
7,8 |
10,37 |
1,33 | |||||||
Переміщення кришки |
10 |
12 |
120 |
0,1 |
0,65 |
12 |
14,04 |
1,17 | |||||||
Перекидання |
2,5 |
12 |
30 |
0,1 |
0,6 |
3 |
3,99 |
1,33 | |||||||
Вентилятор |
50 |
12 |
600 |
0,7 |
0,8 |
420 |
315 |
0,75 | |||||||
Вентилятро обдування шлакового коридору |
50 |
12 |
600 |
0,7 |
0,8 |
420 |
315 |
0,75 | |||||||
Вентилятор обдування робочого місця |
7 |
12 |
84 |
0,7 |
0,8 |
58,8 |
44,1 |
0,75 | |||||||
Всього: |
126 |
72 |
1512 |
- |
- |
921,6 |
702,5 |
Визначаємо середньозмінну активну потужність. Попередньо визначаємо по довіднику КВ та cos φ[1]с52,[2]с85.Усі данні заносимо до таблиці 1.
Σ Pn=Pn*n ,кВт (1)
де Σ Pn-сумарна потужність групи споживачів;
Рn- потужність однієї одиниці обладнання,кВт;
n- кількість споживачів,шт;
Σ Pn1=6,5*12=78 ,кВт
Σ Pn2=10*12=120 ,кВт
Σ Pn3=2,5*12=30 ,кВт
Σ Pn4=50*12=600 ,кВт
Σ Pn5 =50*12=600 ,кВт
Σ Pn6=7*12=84 ,кВт
PЗМ= Σ Pn*КВ ,кВт (2)
де PЗМ-середньозмінна активна потужність;
Кв-коефіцієнт використання обладнання;
PЗМ1=78*0,1=7,8 ,кВт
PЗМ2=120*0,1=12 ,кВт
PЗМ3=30*0,1=3 ,кВт
PЗМ4=600*0,7=420 ,кВт
PЗМ5=600*0,7=420 ,кВт
PЗМ6=84*0,7=58,8 ,кВт
2)Визначаємо середньо змінну реактивну потужність
QЗМ=РЗМ*tgφ ,кВАр (3)
де QЗМ-середньозмінна реактивна потужність;
tgφ-тангенс φ,таблична величина;
QЗМ=7,8*1,33=10,37 ,кВАр
QЗМ=12*1,17=14,04 ,кВАр
QЗМ=3*1,33=3,99 ,кВАр
QЗМ=420*0,75=315 ,кВАр
QЗМ=420*0,75=315 ,кВАр
QЗМ=58,8*0,75=44,1 ,кВАр
3)Визначаємо коефіцієнт використання середньозважений
КВСР.ЗВ.=Σ PЗМ/Σ Pn (4)
де КВСР.ЗВ.-коефіцієнт використання середньозважений;
КВСР.ЗВ.=921,6/1512=0,6
4)Визначаємо ефективне число електроспоживачів
m=Pmax/Pmin (5)
де Pmax-максимальна потужність споживачів групи,кВт;
Pmin-мінімальна потужність споживачів групи,кВт;
m=50/7=7,1
Оскільки m>3 КВСР.ЗВ>0,2 , приймаємо формулу:
ne=2*Σ Pn/Pmax (6)
де ne- ефективне число електроспоживачів,шт;
ne=2*1512/50=60,41 ,шт
Приймаємо ефективне число споживачів рівне 60.
5)Визначаємо коефіцієнт максимума [1] с54 табл 2.13
Кmax=1,09
6)Визначаємо сумарну активну максимальну потужність
Рmax=Kmax*ΣPЗМ ,кВт (7)
Рmax=1,09*921,6=1004,54 ,кВт
7)Визначаємо реактивну максимальну потужність
ne>10 Qmax=ΣQЗМ ,кВАр (8) Qmax=702,5 ,кВАр
8)Визначаємо максимальну повну потужність
Smax=
(9)
Smax==1225.8
,кВА
9)Визначаємо потужність освітлення враховуючи площу дільниці.
Pосв=Pр.осв.*f*103 ,кВт (10)
де Pосв-потужність освітлення,кВт;
Pр.осв.-розрахункова потужність освітлення,кВт;
f-площа дільниці,км2;
Росв=12*1,2=14,4 ,кВт
10)Визначаємо розрахункову потужність освітлення
Рр.осв=Росв*Кп*Кз ,кВт (11)
де Кп-коефіцієнт пуску;
Кз-коефіцієнт запасу;
Рр.осв=14,4*0,95*1,7=23,256 ,кВт
11)Визначаємо повну максимальну та повну разрахункову потужності.
Sроз=(12)
де Sроз-розрахункова повна потужність;
Sроз==1177,4
,кВА
Smax=,кВА (13)
Де Smax-максимальна повна потужність;
Smax==1244,94
,кВА
Sроз< Smax
1177,4 ,кВА<1244,94 ,кВА
2.2Вибір компенсаційного обладнання.
1)Визначаємо розрахункову величину компенсаційної установки
Qку=Рmax*α(tgφср.зв.- tgφ2) ,кВАр (14)
де Qку-розрахункова величина компенсуючої установки;
α –таблична виличина;
tgφср.зв.-тангенс φ середньозважений;
tgφ2-таблична величина;
tgφср.зв=(15)
tgφср.зв==0,7
Qку=1004,54*0,9(0,7-0,2)=452,04 ,кВАр
2)По отриманій величині розрахункової потужності компенсаційного обладнання визначаємо стандартну величину потужності компенсаційних установок,так щоб виконувалась умова:
Qку≤ Qку (за каталогом)
452,04≤2х300 кВАр
3)Визначаємо вартість втрат компенсаційного обладнання.
Ввку=Рку*t*β* Qку,грн (16)
де Ввку-вартість втрат компенсуючої установки;
Рку=0,0045кВт/кВАр-питомі втрати потужності в компенсуючій установці;
t=6400год-річна кількість роботи компенсуючої установки;
β=0,75грн-питомі втрати на видобуток електроенергії;
Ввку=0.0045*6800*0.75*600=13700 ,грн
4)Визначаємо вартість втрат амортизаційних відрахувань.
Ваку=0,1*Кку,грн (17)
де Ваку-амортизаційні відрахування;
Кку=2*19000грн-вартімсть однієї компенсуючої установки;
Ваку=0,1*38000=3800,грн
5)Визначаємо втрати на установку і експлуатацію конденсаторних батарей.
Вку=Ввку+Ваку+0,15*Кку,грн (18)
де Вку-вартість втрат на установку і ексрлуатауцію конденсаторних батарей;
Вку=13700+3800+0,15*38000=23270,грн
6)Річна економія електричної енергії за рахунок зменшення втрат від установки компенсаційного обладнання.
Вре=Кв* Qку* t*β ,грн (19)
де Вре-річна економія енергії;
Кв=0,12кВт/кВАр-коефіцієнт зниження витрат;
Вре=0,12*600*6800*0,75=367200,грн
7)Порівнюємо річні витрати і річну економічність
Вре>Вку
367200,грн>23270,грн.
На підставі техніко-економічних міркувань, щорічна економія складає 367200 грн , а витрати на установку та експлуатацію 23270 грн, приймаємо компенсуючи обладнання до установки.
8)Визначаємо повну і розрахункову потужності після установки компенсаційного обладнання.
Sроз=,кВА
(20)
роз=
=950,44,кВА
Smax=,кВА
( 21)
max=
=1032,4,кВА
роз,
max
з 1 рохрахунку>
роз,
maxз
2 розрахунку
1177,4кВА>950.44 кВА
1244.94 кВА>1032.4 кВА