4. Основні напрями збільшення прибутку підприємства та фактори, що впливають на його величину.

До основних шляхів збільшення прибутку підприємства можна віднести:

1. Збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг).

2. Зміна асортименту продукції, що випускається в бік збільшення частки продукції з більш високим рівнем рентабельності.

3. Зниження собівартості продукції (робіт, послуг).

4. Поліпшення якості продукції з метою збільшення ціни продукції.

5. Широке застосування інвестиційної, фінансової та іншої звичайної діяльності.

На величину прибутку та його динаміку впливають як залежні, так і не залежні від зусиль підприємства фактори. До факторів, що впливають на рівень прибутку підприємства, але не залежать від умов його діяльності відносять:

– державне регулювання цін, тарифів, податкових ставок і пільг;

– вплив природних, географічних, транспортних умов;

– технічні умови на виробництво і реалізацію продукції;

– ціни на виробничі ресурси;

– рівень розвитку зовнішньоекономічних зв'язків;

– кон'юнктура ринку;

– інфляція тощо.

До чинників, які залежать від діяльності самого підприємства, відносять внутрішні фактори. Внутрішні фактори поділяються на виробничі і невиробничі.

Виробничі фактори характеризують наявність і використання засобів і предметів праці, трудових і фінансових ресурсів і, в свою чергу, можуть підрозділятися на екстенсивні та інтенсивні.

Екстенсивніфактори впливають на процес одержання прибутку через кількісні зміни: обсягів засобів і предметів праці, фінансових ресурсів, часу роботи обладнання, чисельності персоналу, фонду робочого часу і т. д.

Інтенсивніфактори впливають на процес отримання прибутку через «якісні» зміни: підвищення продуктивності обладнання і його якості, використання прогресивних видів матеріалів і вдосконалення технологій їх обробки, прискорення оборотності оборотних коштів, підвищення кваліфікації і продуктивності праці персоналу, зниження трудомісткості і матеріаломісткості продукції, удосконалення організації праці і більш ефективне використання фінансових ресурсів тощо.

До невиробничих факторів можуть відноситися організація постачальницько-збутової діяльності, соціальні умови праці і побуту працівників, організація природоохоронної діяльності тощо.

В загальному випадку величина прибутку формується під впливом трьох основних чинників: обсягу реалізації, собівартості продукції і цін на реалізовану продукцію.

Найважливішим фактором, що впливає на величину прибутку від реалізації товарної продукції, є зміна обсягу виробництва і реалізації продукції. Чим більше обсяг реалізації в кінцевому рахунку, тим більше прибутку отримає підприємство і навпаки. Залежність прибутку від цього фактора за інших рівних умов прямо пропорційна.

Не менш важливим чинником, що впливає на величину прибутку від реалізації продукції, є рівень собівартості продукції. Якщо зміна обсягу реалізації впливає на суму прибутку прямо пропорційно, то зв'язок між величиною прибутку і рівнем собівартості зворотній. Чим нижча собівартість продукції, обумовлена рівнем витрат на її виробництво і реалізацію, тим вищий прибуток і навпаки. Цей фактор залежить від ефективності використання наявних у розпорядженні підприємства ресурсів, а тому розробка заходів щодо скорочення рівня витрат на виробництво і реалізацію продукції завжди залишається актуальною.

Вибір шляхів скорочення поточних витрат виробництва ґрунтується на аналізі структури собівартості. Для матеріаломістких галузей промисловості найбільш характерним шляхом є економія матеріальних ресурсів, для фондомістких – поліпшення використання основного капіталу, для енергоємних – економія палива та електроенергії.

Найпростіший спосіб збільшити величину прибутку підприємства – це підняти ціну на продукцію, що реалізовується. Рівень ціни є чинником, що безпосередньо визначає величину прибутку від реалізації продукції. При цьому важливо встановити реальну залежність рівня цін від якості виробленої продукції, її конкурентоспроможності, попиту і пропозиції на ринку, цін на аналогічну продукцію інших товаровиробників тощо.