Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЭП - Лекции (МЕТ).doc
Скачиваний:
58
Добавлен:
27.05.2015
Размер:
1.47 Mб
Скачать

4. Калькулювання собівартості продукції.

Групування витрат за економічними елементами не дозволяє здійснити контроль та аналіз витрат за місцем їх виникнення і цільовим призначенням в процесі виробництва (по цехах, ділянках і видах виробів). Тому необхідним є угрупування витрат за статтями калькуляції, що дозволяє розраховувати собівартість конкретного виду продукції.

Калькуляція собівартості– визначення витрат на виробництво і реалізацію одиниці продукції з їх групування за певними калькуляційними статтями. Класифікація витрат по калькуляційних статтях витрат дозволяє розкрити цільове призначення витрат та їх зв’язок з технологічним процесом.

Об’єктами калькуляції є окремі вироби, групи виробів, напівфабрикати, роботи і послуги, собівартість яких необхідно визначити.

Витрати, пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції (робіт, послуг), групуються за такими статтями калькуляції:

1) сировина і матеріали;

2) покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій;

3) паливо і енергія на технологічні цілі;

4) зворотні відходи (їх вартість вираховується);

5) основна заробітна плата виробничих робітників;

6) додаткова заробітна плата виробничих робітників;

7) відрахування на соціальне страхування;

8) витрати на утримання і експлуатацію обладнання;

9) загальновиробничі витрати;

10) втрати від браку;

11) інші виробничі витрати;

12) супутня продукція (вартість її віднімається) тощо.

Сума перерахованих статей утворює виробничу собівартість продукції. Однак в цілях ціноутворення визначають повну собівартість продукції (робіт, послуг), яка крім виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включає адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

У наведену вище типову номенклатуру статей калькуляції підприємства можуть вносити зміни з урахуванням особливостей техніки, технології та організації виробництва відповідної галузі і питомої ваги окремих видів витрат у собівартості продукції, а також об'єднувати кілька типових статей калькуляції в одну або виділяти з однієї типової статті кілька статей калькуляції.

В статтю калькуляції «сировина та матеріали» включають вартість:

– сировини й основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, утворюючи її основу, або є необхідними компонентами при виготовленні продукції (робіт, послуг);

– допоміжних матеріалів, які використовуються при виготовленні продукції (робіт, послуг), для сприяння у виробничому процесі, для упаковування продукції (якщо упаковка згідно встановленому технологічному процесу проводиться в процесі виробництва продукції до здачі її на склад готової продукції);

– малоцінних та швидкозношуваних предметів, термін експлуатації яких менше одного року (або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року), які використовуються в процесі виробництва продукції.

В статтю калькуляції «купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій» включають вартість:

– покупних напівфабрикатів і готових комплектуючих виробів, придбаних для комплектування продукції, що випускається, які потребують додаткових витрат праці з їх обробки або складання;

– робіт і послуг виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами.

До статті калькуляції «паливо і енергія на технологічні цілі» відносять витрати на всі види палива й енергії (як одержані від сторонніх підприємств і організацій, так і виготовлені самим підприємством), що безпосередньо використовуються в процесі виробництва продукції. В окремих галузях промисловості (металургійній, машинобудівній, хімічній та інших) по цій статті враховуються:

– витрати на паливо для плавильних агрегатів, домен, мартенівських печей, для нагрівання металу в прокатних, штампувальних, пресових, термічних та інших цехах;

– витрати на електроенергію для електропечей у сталеплавильному, феросплавному і ливарному виробництвах, для електродугового зварювання, електролізу, електрохімічних процесів, одержання стисненого повітря, кисню і холоду для технологічних потреб;

– витрати на гарячу і холодну воду, пар і стиснене повітря, що безпосередньо використовуються в процесі виробництва продукції, повернення конденсату (віднімається).

В енергоємних виробництвах витрати на енергію доцільно виділяти в окрему статтю калькуляції «енергія на технологічні цілі».

Витрати на сировину, матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, паливо, енергію та інші матеріальні цінності формуються виходячи з цін їх придбання, включаючи витрати на транспортування, зберігання і доставку, які здійснюються сторонніми організаціями.

У статті калькуляції «зворотні відходи» відображають вартість зворотних відходів, яка вираховується із загальної суми матеріальних витрат, віднесених на собівартість продукції.

В статтю калькуляції «основна заробітна плата виробничих робітників» включають витрати на виплату основної заробітної плати, обчисленої згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці, у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників, зайнятих виробництвом продукції.

В статтю калькуляції «додаткова заробітна плата виробничих робітників» включають витрати на виплату виробничому персоналу підприємства додаткової заробітної плати.

В статтю калькуляції «відрахування на соціальне страхування» включають:

– відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування робітників, зайнятих виробництвом продукції;

– відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття робітників, зайнятих виробництвом продукції;

– відрахування на обов'язкове соціальне страхування на випадок тимчасової непрацездатності робітників, зайнятих виробництвом продукції;

– відрахування на страхування від нещасних випадків на виробництві.

В статтю калькуляції «витрати на утримання та експлуатацію устаткування» включають:

– амортизаційні відрахування від вартості виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих господарських засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів;

– витрати на утримання і експлуатацію виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів (технічний огляд, технічне обслуговування);

– витрати на ремонти, що здійснюються для підтримання в робочому стані виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів;

– сума сплачених орендарем платежів за користування наданими в оперативний лізинг (оренду) основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами, нематеріальних активів;

– витрати на утримання цехових транспортних засобів;

– інші витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією устаткування, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів.

В статтю калькуляції «загальновиробничі витрати» включають:

– витрати на управління виробництвом: на утримання працівників апарату управління виробництвом (цехами, дільницями тощо); на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць у межах норм, передбачених законодавством; на придбання спеціалізованої літератури для інформаційного забезпечення виробничої діяльності цеху, дільниці і т.п.;

– амортизацію основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

– амортизацію нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

– витрати некапітального характеру, пов'язані з удосконаленням технологій та організацією виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності та інших експлуатаційних властивостей у ході виробничого процесу;

– витрати на обслуговування виробничого процесу;

– витрати на охорону праці;

– витрати на пожежну і сторожову охорону (включаючи оплату послуг сторонніх підприємств за пожежну та сторожову охорону) цеху, дільниці;

– податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, безпосередньо пов'язані з виробничим процесом і кількістю продукції, що випускається;

– витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення, які перебувають у власності підприємства (крім витрат, що підлягають амортизації);

– витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

– інші витрати цеху, дільниці.

До статті калькуляції «втрати від браку» відносять:

– вартість остаточно забракованої продукції (виробів, напівфабрикатів) з технологічних причин;

– вартість матеріалів, напівфабрикатів (деталей), зіпсованих під час налагодження обладнання;

– вартість скляних, керамічних і пластмасових виробів, розбитих в технологічному потоці при їх виробництві, обробці, пакування; розбитих під час транспортування на виробництві (бій);

– витрати на усунення браку;

– технологічні втрати.

До статті калькуляції «інші виробничі витрати» відносять витрати, пов'язані з епізодичними і періодичними випробуваннями якості виробів, деталей, вузлів щодо перевірки їх на відповідність вимогам встановлених стандартів або технічних умов.

В статтю калькуляції «супутня продукція» включають вартість супутньої продукції, одержаної одночасно з основним (цільовим) продуктом, тобто в єдиному технологічному процесі. Ця продукція за якістю відповідає встановленим стандартам або технічним умовам, приймається відділом технічного контролю і призначається для подальшої переробки або відпуску стороннім підприємствам.