
- •Економіка
- •Підприємства
- •(Для спеціальностей напряму підготовки 6.050401 «Металургія»)
- •Тема: національно-господарський комплекс країни особливості металургійної ґалузі
- •1. Поняття, предмет та завдання курсу економіки підприємства.
- •2. Господарський комплекс країни та його структура.
- •3. Загальна характеристика гірничо-металургійного комплексу.
- •Тема: підприємство як суб’ект господарювання
- •1. Поняття, характерні риси та напрямки діяльності підприємства.
- •2. Правові основи функціонування підприємств.
- •3. Класифікація підприємств.
- •4. Об’єднання підприємств.
- •5. Державне регулювання діяльності підприємств.
- •Тема: основні фонди металургійного підприємства та його виробнича потужність
- •1. Поняття та класифікація основних фондів.
- •2. Облік та оцінка основних фондів.
- •3. Переоцінка основних виробничих фондів.
- •4. Знос основних фондів.
- •5. Амортизація основних фондів.
- •6. Показники ефективності використання основних фондів.
- •7. Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів.
- •8. Виробнича потужність та фактори підвищення ефективності її використання.
- •Тема: оборотні засоби металургійного підприємства
- •1. Поняття, склад і структура оборотних коштів підприємства, джерела їх формування.
- •2. Особливості нормування оборотних коштів на підприємстві.
- •3. Методи оцінки запасів.
- •4. Оцінка ефективності використання оборотних коштів підприємства.
- •5. Напрями підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.
- •Тема: кадри та продуктивність праці
- •1. Поняття персоналу та його класифікація.
- •2. Характеристика персоналу підприємства за професійно-кваліфікаційною ознакою.
- •3. Визначення потрібної чисельності персоналу на підприємстві.
- •4. Показники руху персоналу на підприємстві.
- •5. Продуктивність праці, виробіток та трудомісткість.
- •6. Фактори та резерви підвищення продуктивності праці.
- •Тема: оплата праці на металургійному підприємстві
- •1. Загальне поняття мотивації праці.
- •2. Поняття та організація оплати праці на підприємстві.
- •3. Тарифна система оплати праці.
- •4. Форми й системи оплати праці.
- •5. Безтарифні системи оплати праці.
- •6. Особливості преміювання працівників.
- •7. Фонд оплати праці та його планування.
- •Тема: витрати та собівартість продукції
- •1. Поняття витрат та їх класифікація на підприємстві.
- •2. Економічна сутність собівартості продукції.
- •3. Кошторис витрат на виробництво і реалізацію продукції.
- •4. Калькулювання собівартості продукції.
- •5. Методи калькулювання собівартості продукції.
- •6. Основні фактори та резерви зниження собівартості продукції.
- •Тема: ціна продукції та основи ціноутворення
- •1. Поняття цін, їх види та функції.
- •2. Методи ціноутворення в умовах ринку.
- •3. Вибір стратегії ціноутворення на підприємстві.
- •Тема: фінансово-економічні результати та ефективність діяльності підприємства
- •1. Поняття доходу та прибутку підприємства.
- •2. Механізм розподілу прибутку підприємства.
- •3. Методи планування прибутку підприємства.
- •4. Основні напрями збільшення прибутку підприємства та фактори, що впливають на його величину.
- •5. Ефективність виробництва та її види.
- •6. Рентабельність: поняття, види та шляхи підвищення.
- •Тема: економічна ефективність капітальних вкладень
- •1. Сутність та класифікація інвестицій.
- •2. Визначення необхідного обсягу та джерел фінансування виробничих інвестицій.
- •3. Інвестиційна політика та фактори, що на неї впливають.
- •4. Особливості інвестиційного проектування на вітчизняних підприємствах.
- •5. Оцінка економічної ефективності капітальних вкладень.
- •6. Підвищення ефективності використання інвестицій.
4. Калькулювання собівартості продукції.
Групування витрат за економічними елементами не дозволяє здійснити контроль та аналіз витрат за місцем їх виникнення і цільовим призначенням в процесі виробництва (по цехах, ділянках і видах виробів). Тому необхідним є угрупування витрат за статтями калькуляції, що дозволяє розраховувати собівартість конкретного виду продукції.
Калькуляція собівартості– визначення витрат на виробництво і реалізацію одиниці продукції з їх групування за певними калькуляційними статтями. Класифікація витрат по калькуляційних статтях витрат дозволяє розкрити цільове призначення витрат та їх зв’язок з технологічним процесом.
Об’єктами калькуляції є окремі вироби, групи виробів, напівфабрикати, роботи і послуги, собівартість яких необхідно визначити.
Витрати, пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції (робіт, послуг), групуються за такими статтями калькуляції:
1) сировина і матеріали;
2) покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій;
3) паливо і енергія на технологічні цілі;
4) зворотні відходи (їх вартість вираховується);
5) основна заробітна плата виробничих робітників;
6) додаткова заробітна плата виробничих робітників;
7) відрахування на соціальне страхування;
8) витрати на утримання і експлуатацію обладнання;
9) загальновиробничі витрати;
10) втрати від браку;
11) інші виробничі витрати;
12) супутня продукція (вартість її віднімається) тощо.
Сума перерахованих статей утворює виробничу собівартість продукції. Однак в цілях ціноутворення визначають повну собівартість продукції (робіт, послуг), яка крім виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включає адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
У наведену вище типову номенклатуру статей калькуляції підприємства можуть вносити зміни з урахуванням особливостей техніки, технології та організації виробництва відповідної галузі і питомої ваги окремих видів витрат у собівартості продукції, а також об'єднувати кілька типових статей калькуляції в одну або виділяти з однієї типової статті кілька статей калькуляції.
В статтю калькуляції «сировина та матеріали» включають вартість:
– сировини й основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, утворюючи її основу, або є необхідними компонентами при виготовленні продукції (робіт, послуг);
– допоміжних матеріалів, які використовуються при виготовленні продукції (робіт, послуг), для сприяння у виробничому процесі, для упаковування продукції (якщо упаковка згідно встановленому технологічному процесу проводиться в процесі виробництва продукції до здачі її на склад готової продукції);
– малоцінних та швидкозношуваних предметів, термін експлуатації яких менше одного року (або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року), які використовуються в процесі виробництва продукції.
В статтю калькуляції «купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій» включають вартість:
– покупних напівфабрикатів і готових комплектуючих виробів, придбаних для комплектування продукції, що випускається, які потребують додаткових витрат праці з їх обробки або складання;
– робіт і послуг виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами.
До статті калькуляції «паливо і енергія на технологічні цілі» відносять витрати на всі види палива й енергії (як одержані від сторонніх підприємств і організацій, так і виготовлені самим підприємством), що безпосередньо використовуються в процесі виробництва продукції. В окремих галузях промисловості (металургійній, машинобудівній, хімічній та інших) по цій статті враховуються:
– витрати на паливо для плавильних агрегатів, домен, мартенівських печей, для нагрівання металу в прокатних, штампувальних, пресових, термічних та інших цехах;
– витрати на електроенергію для електропечей у сталеплавильному, феросплавному і ливарному виробництвах, для електродугового зварювання, електролізу, електрохімічних процесів, одержання стисненого повітря, кисню і холоду для технологічних потреб;
– витрати на гарячу і холодну воду, пар і стиснене повітря, що безпосередньо використовуються в процесі виробництва продукції, повернення конденсату (віднімається).
В енергоємних виробництвах витрати на енергію доцільно виділяти в окрему статтю калькуляції «енергія на технологічні цілі».
Витрати на сировину, матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, паливо, енергію та інші матеріальні цінності формуються виходячи з цін їх придбання, включаючи витрати на транспортування, зберігання і доставку, які здійснюються сторонніми організаціями.
У статті калькуляції «зворотні відходи» відображають вартість зворотних відходів, яка вираховується із загальної суми матеріальних витрат, віднесених на собівартість продукції.
В статтю калькуляції «основна заробітна плата виробничих робітників» включають витрати на виплату основної заробітної плати, обчисленої згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці, у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників, зайнятих виробництвом продукції.
В статтю калькуляції «додаткова заробітна плата виробничих робітників» включають витрати на виплату виробничому персоналу підприємства додаткової заробітної плати.
В статтю калькуляції «відрахування на соціальне страхування» включають:
– відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування робітників, зайнятих виробництвом продукції;
– відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття робітників, зайнятих виробництвом продукції;
– відрахування на обов'язкове соціальне страхування на випадок тимчасової непрацездатності робітників, зайнятих виробництвом продукції;
– відрахування на страхування від нещасних випадків на виробництві.
В статтю калькуляції «витрати на утримання та експлуатацію устаткування» включають:
– амортизаційні відрахування від вартості виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих господарських засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів;
– витрати на утримання і експлуатацію виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів (технічний огляд, технічне обслуговування);
– витрати на ремонти, що здійснюються для підтримання в робочому стані виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів;
– сума сплачених орендарем платежів за користування наданими в оперативний лізинг (оренду) основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами, нематеріальних активів;
– витрати на утримання цехових транспортних засобів;
– інші витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією устаткування, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів.
В статтю калькуляції «загальновиробничі витрати» включають:
– витрати на управління виробництвом: на утримання працівників апарату управління виробництвом (цехами, дільницями тощо); на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць у межах норм, передбачених законодавством; на придбання спеціалізованої літератури для інформаційного забезпечення виробничої діяльності цеху, дільниці і т.п.;
– амортизацію основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;
– амортизацію нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;
– витрати некапітального характеру, пов'язані з удосконаленням технологій та організацією виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності та інших експлуатаційних властивостей у ході виробничого процесу;
– витрати на обслуговування виробничого процесу;
– витрати на охорону праці;
– витрати на пожежну і сторожову охорону (включаючи оплату послуг сторонніх підприємств за пожежну та сторожову охорону) цеху, дільниці;
– податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, безпосередньо пов'язані з виробничим процесом і кількістю продукції, що випускається;
– витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення, які перебувають у власності підприємства (крім витрат, що підлягають амортизації);
– витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;
– інші витрати цеху, дільниці.
До статті калькуляції «втрати від браку» відносять:
– вартість остаточно забракованої продукції (виробів, напівфабрикатів) з технологічних причин;
– вартість матеріалів, напівфабрикатів (деталей), зіпсованих під час налагодження обладнання;
– вартість скляних, керамічних і пластмасових виробів, розбитих в технологічному потоці при їх виробництві, обробці, пакування; розбитих під час транспортування на виробництві (бій);
– витрати на усунення браку;
– технологічні втрати.
До статті калькуляції «інші виробничі витрати» відносять витрати, пов'язані з епізодичними і періодичними випробуваннями якості виробів, деталей, вузлів щодо перевірки їх на відповідність вимогам встановлених стандартів або технічних умов.
В статтю калькуляції «супутня продукція» включають вартість супутньої продукції, одержаної одночасно з основним (цільовим) продуктом, тобто в єдиному технологічному процесі. Ця продукція за якістю відповідає встановленим стандартам або технічним умовам, приймається відділом технічного контролю і призначається для подальшої переробки або відпуску стороннім підприємствам.