Методика виконання завдання Таблиця 2 Ефективність використання трудових ресурсів та продуктивність праці

Показник	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2013р. до 2011р., %
Відпрацьовано за рік 1 працівником, годин (3.1 / 1.1*1000)
Відпрацьовано за рік 1 працівником, днів (відпрацьовано за рік 1 працівником годин / 8 год)
Коефіцієнт використання трудових ресурсів (відпрацьовано за рік 1 працівником годин / 1885)
Навантаження на 1-го середньорічного працівника, га
- сільськогосподарських угідь (4 / 1.1)
- ріллі (5 / 1.1)
Вироблено валової продукції (в порівнянних цінах 2010р.) на 1 середньорічного працівника, грн.
- по підприємству; (2.1 / 1.1 * 1000)
- в рослинництві; (2.2 / 1.2 * 1000)
- в тваринництві; (2.3 / 1.3 * 1000)
Вироблено валової продукції (в порівнянних цінах 2010р.) на 1 люд.- год., грн.
- по підприємству; (2.1 / 3.1)
- в рослинництві; (2.2 / 3.2)
- в тваринництві; (2.3 / 3.3)

Висновки__________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тема: Виробничі фонди аграрних підприємств та ефективність їх використання

Терміни і поняття

Виробничі фонди підприємства — це вартісний вираз знарядь і предметів праці, взятих у сукупності з грошовими ресурсами, що обслуговують процес виробництва.

Основні виробничі фонди — знаряддя праці, виражені у вартісній формі, що беруть участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натурально-речову форму, а свою вартість передають частинами на заново створений продукт.

Оборотні фонди — предмети праці, виражені у вартісній формі, які беруть участь у процесі виробництва протягом лише одного виробничого циклу, втрачають при цьому свою натурально-речову форму і повністю передають свою вартість на заново створений продукт.

Застосовувані основні фонди — представлені їх первісною вартістю, що відображається в балансі підприємства.

Спожиті основні фонди — частина вартості основних фондів, що представлена річною сумою їх амортизації. Вони завжди менші від застосовуваних основних фондів на строк їх експлуатації.

Застосовувані оборотні фонди — ті , що представлені вартістю їх середньомісячного залишку.

Спожиті оборотні фонди — це витрати, що виникли в процесі виробничого споживання предметів праці, величина яких є результатом від добутку середньорічної вартості оборотних фондів на коефіцієнт їх обороту.

Основні виробничі фонди — ті основні фонди, які безпосередньо беруть участь у процесі виробництва і формуванні собівартості та вартості продукції.

Основні невиробничі фонди — та частина основних фондів, яка не бере участі в процесі виробництва і головною функцією якої є створення соціальних умов життя людей.

Фондооснащеність виробництва — показник, що визначається відношенням первісної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до площі сільськогосподарських угідь.

Фондоозброєність праці — частка від ділення вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на середньорічну кількість працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві.

Структура основних виробничих фондів — процентне співвідношення окремих складових елементів цих фондів у їх загальній первісній вартості.

Початкова вартість основних засобів — це вартість їх придбання, доставки і монтажу; витрати на будівництво будівель, споруд; витрати на вирощування чи закупівлю продуктивної і робочої худоби, на закладання і вирощування багаторічних культурних насаджень.

Відновна вартість — це вартість відтворення основних засобів у нових (на момент їх переоцінки) умовах за сучасних способів виробництва і вартості ресурсів з урахуванням інфляційних процесів.

Первісна вартість — вартість , за якою основні засоби обліковуються на балансі (за початковою, а після переоцінки — за відновною вартістю). Її ще називають балансовою вартістю.

Залишкова вартість — це первісна (балансова) вартість за мінусом суми зношення основного засобу виробництва.

Ліквідаційна вартість — це вартість можливої реалізації основного засобу після завершення строку його корисного використання.

Оціночна (справедлива) вартість — це вартість, що визначена за цінами, які присутні на ринку на аналогічні засоби праці, без здійснення акту їх купівлі-продажу. Іншими словами, це вартість, за якою може бути здійснений обмін основного засобу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Ринкова вартість — це вартість, що формується при реальному здійсненні акту купівлі-продажу основного засобу.

Строк корисного використання основного засобу — очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися підприємством, або обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує отримати від їх використання.

Амортизація — економічний процес, що кількісно відображує втрату знаряддями праці своєї вартості і поступове перенесення її на заново створений продукт (виконану роботу) з метою нагромадження коштів для відтворення цих знарядь праці. На підприємствах країн з ринковою економікою амортизація нерідко розглядається лише як засіб зменшення бази оподаткування (прибутку), а відтворення основних засобів здійснюється з різних джерел у міру потреби.

Знос основних засобів — сума амортизації об’єкта основних засобів, накопичена з початку строку його корисного використання.

Показники стану і руху основних фондів :

• швидкість обороту основних фондів; коефіцієнт зростання; коефіцієнт вибуття; коефіцієнт оновлення; коефіцієнт сукупного відтворення; коефіцієнт зношення; коефіцієнт придатності.

Показники ефективності використання основних фондів:

• фондовіддача; фондомісткість; умовний строк окупності; інтегральний показник фондовіддачі.

Виробнича потужність — максимально можливий випуск продукції (переробки сировини) за рік (добу, зміну) в натуральних показниках за заданого асортименту і якості та раціонального використання землі, техніки, обладнання, виробничої площі.

Коефіцієнт використання виробничої потужності — показник, що визначається як частка від ділення фактичного обсягу виробленої продукції (за рік, добу, зміну) на її нормативний обсяг виробництва.

Завдання. Користуючись даними річного бухгалтерського звіту сільськогосподарського підприємства (ф. 1 «Баланс», ф. 50 с.-г. «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств») визначити показники забезпеченості підприємства основними та оборотними фондами і ефективність їх використання.

По одержаних результатах зробити висновки та надати пропозиції по підвищенню ефективності використання виробничих фондів в досліджуваному господарстві.